Ринок азотних добрив: антидемпінгові мита лише сприяють росту внутрішніх цін

Про це повідомляє  LANDLORD.

Найбільший приріст закупівель припав на долю карбамідно-аміачної суміші (близько 273 тис. тонн) і на карбамід (близько 170 тис. тонн). Закупівлі аміачної селітри, за даними ААА Consulting Agency, навпаки знизилися, приблизно на 228 тис. тонн.

Загальна тенденція зростання частки карбаміду і КАС в загальних закупівлях основних азотних добрив викликана поліпшенням технологій вирощування. Так, рідкі добрива (КАС наприклад) впливають на посіви комплексно і більш ефективні з точки зору врожайності та економіки. До групи азотних добрив, крім основних (аміачна селітра, карбамід та КАС), входять також сульфат амонію, нітрат амоній, аміачна вода та інші рідкі добрива, на частку яких у загальних закупівлях азотних добрив припадає не більше 19%.

Разом з тим, падіння обсягів споживання аміачної селітри різко прискорилося після введення антидемпінгових мит на її імпорт з Російської Федерації в 2014 році, перевищивши сукупне падіння за три попередні роки.

З 2012 року обсяги експорту знизилися майже в два рази з 3,6 млн тонн до 1,6 млн тонн на рік. При цьому експорт КАС впав практично до нуля. Це пов'язано не стільки з технологічними складнощами експорту, скільки з ростом внутрішнього попиту на рідкі азотні добрива. Частка КАС в загальному обсязі закупівель аграрними підприємствами України зросла з 2011 року з 9% до 19% в 2015 році. Фактично споживання КАС на внутрішньому ринку зросла на 119% з 230 тис. тонн до 503 тис. тонн.

Частка експорту у виробництві карбаміду залишається досить вагомою на тлі скорочення виробництва. Парадокс ситуації в тому, що національні виробники йдуть на скорочення виробництва через падіння обсягів експорту, але не знижують ціну для внутрішнього ринку для стимулювання попиту.

Так, національні виробники вважали за краще не збільшити свою частку на внутрішньому ринку, скориставшись антидемпінговим митом і знизивши ціни щодо цін імпортних добрив, а реалізувати наявні запаси карбаміду на експорт за цінами, суттєво нижчими від внутрішніх, таким чином не допустивши зниження цін на внутрішньому ринку. З липня 2014 по березень 2015 року експортні ціни були на $50-$150 або на 14%-17% нижче цін внутрішнього ринку.

І тільки під впливом стрімкого зростання імпорту карбаміду і КАС в першій половині 2015 року, викликаного перевищенням цін внутрішнього ринку над світовими, національні виробники стали знижувати ціни, але все одно не до рівня експортних цін.

В результаті введення антидемпінгових мит на внутрішньому ринку, зросли ціни не тільки на аміачну селітру, а й на карбамід та КАС, причому ціни внутрішнього ринку виросли вище цін експорту, що в свою чергу вилилося в стрімке зростання імпорту. Всупереч побоюванням імпортерів, після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру в липні 2014 року, ціни внутрішнього ринку до березня 2015 року зросли на карбамід на $80, на аміачну селітру — на $143 і на КАС — на $153, що компенсувало втрати від введення мит.

За даними ААА Consulting Agency, багато експертів прогнозували такий розвиток подій. Так, відразу після оголошення про збільшення імпортного мита в три рази, з'явилися прогнози, що один з основних виробників азотних добрив в Україні збільшить відпускні ціни на аміачну селітру до початку вересня майже на 10%.