Фіксуємо втрати. Як правильно задокументувати збитки та втрачену вигоду через війну

Розбиті внаслідок обстрілів інфраструктурні об’єкти, будинки та підприємства завдали країні шкоди на мільярди доларів. Приблизна сума, станом на початок літа, складає $ 105,5 млрд. На сьогодні можна сказати, що збір даних тільки розпочався і виключно у звільнених районах. Перейматись про збір даних щодо пошкодженого майна на підприємствах має його керівництво. Юристи розповіли, як фермерам задокументувати руйнування та прорахувати втрачену вигоду.

Нормативне підґрунтя 

На сьогодні чіткого алгоритму відшкодування збитків завданих росією немає, кажуть юристи. При цьому існує декілька нормативно-правових актів, які мають регулювати це питання.

• Постанова КМУ №380 від 26.03.2022 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Ця постанова визначає умови, механізм та процедуру подання пакету документів на відшкодування збитків.
• Постанова КМУ №326 від 20.03.2022 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Ця постанова визначає показники, які мають бути оцінені, та відповідальних за визначення завданих збитків.

Читайте також: Що будуть робити з новим врожаєм аграрії: переробляти, експортувати чи зберігати?

Також міністерства розробляють та затверджують наказом власні методики визначення шкоди за своїм профілем. Наприклад:

• Наказ Міністерства розвитку громад та територій України №65 від 28.04.2022, визначає, як має відбуватись обстеження пошкоджених будівель та споруд.
• Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України.

Методику відшкодування збитків приватним фірмам Кабінет міністрів доручив розробити місцевим органам влади, а на період воєнного стану військово-цивільним адміністраціям.

Війська рф обстріляли елеватор на Дніпропетровщині

Фермери намагаються збирати докази

Агрофірма «Красна Гірка», яка зареєстрована в селі Андріївка на Київщині, має в обробітку 130 гектарів землі, на частині, яких вирощувались корми для близько 100 вівець. Вівець та сіно продавали, частину земель здавали в оренду. З цього фірма і заробляла, каже засновниця ТОВ «Красна Гірка» Наталя Сидоренко. Але все змінилось після повномасштабного вторгнення. В Андріївку росіяни зайшли 26 лютого, ЗСУ вибили їх з села 30 березня. Підприємства а районі фактично зруйновані.

«Окупанти в нашому районі лютували дуже сильно, постраждали всі підприємства. Все, що подобалось - крали, що не могли вкрасти - знищували. Нам спалили три господарських приміщення та одне сіносховище, вбили близько 100 вівець, частину заради розваги, забрали тягач МАН, вкрали акумулятори з комбайнів та паливо на 200 тис. грн. Це вже не кажучи про дрібні речі, як розбиті вікна, дахи, вибиті двері та ворота, пробиті шланги. Вже почали потроху фіксувати збитки», - розповіла засновниця ТОВ «Красна Гірка» Наталя Сидоренко.

Читайте також: Альтернатива елеваторам: як «рукава» для зберігання зерна рятують аграріїв

За доведення суми вартості майже всього втраченого майна Наталя Сидоренко не хвилюється, бо має всі документи на нерухоме майно, а виробниче обладнання було взяте на баланс. Купівлю або продаж речей та устаткування здійснювали по безготівковому розрахунку зі зберіганням всіх чеків та накладних.

Коли збитки порахувати неможливо

Гірша ситуація на одній з молочно-товарній фермі в Харківській області, бо поблизу села проходить лінія фронту. В сам населений пункт окупанти прийшли вже 3 березня. За цей час його тричі відвойовували і тричі захоплювали знов. Наприкінці квітня окупантів вдалось відтіснити і сьогодні лінія фронту пролягає в декількох кілометрах. Але іноді в село заїжджає російський танк і цілеспрямовано обстрілює як ферму так і село. За день може вбити до 100 корів.

«Нікому підраховувати збитки, в селі не залишилось людей, а велика інтенсивність обстрілів не дає мені можливість потрапити на ферму вже як тиждень. Можна сказати, що на сьогодні ферма повністю зруйнована. За попередніми підрахунками, збитків завдано на 200 млн гривень. Найголовніше, що окрім ферми руйнується інфраструктура та житлові будинки села. Без людей моя ферма не зможе існувати, навіть якщо мені відшкодують всі збитки», - каже власник господарства.

Порада юриста

Основна постанова, якою регулюється механізм відшкодування збитків, ухвалена 20 березня за номером 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Зокрема, пункт 14 визначає економічні втрати підприємств, які включають оцінку вартості втраченого, упущену вигоду та втрату від надання неоплачених товарів та послуг під час окупації. 

Зараз методику, як саме це має відбуватись, розробляють місцеві органи влади, каже керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

«Яку б методику вони не розробили, документ буде направлено на те, щоб заплатити вам кошти за завданні збитки не в повному обсязі. Тому основна задача аграріїв, максимально якісно задокументувати всі втрати та збитки. В тому випадку, коли держава, відмовиться виплачувати вам відшкодування, чи зробить це, але не в повному обсязі, ви зможете піти до суду», - зазначив Ігор Ясько.

Елеватор на Запоріжжі попав під артилерійський обстріл

При вирахуванні вартості втраченого майна потрібно докласти максимально зусиль для підтвердження вартості об’єкта. Це може бути документ про первісну вартість чи балансова вартість. При упущеній вигоді підприємств враховуються укладені договори на виконання послуг чи відвантаження товару у майбутньому, наприклад, форвардні контракти.

«Упущена вигода має бути максимально переведена на папір. Це не ваша суб’єктивне бачення того, що я міг би продати урожай пшениці і за це отримати певні кошти.  Упущена вигода – це форвардні контракти, інші укладені контракти під майбутній врожай, майбутнє зберігання. Контракти, де буде чітко написано, що у вас в травні місяці укладений договір, за яким вам мало зайти 5-10 млн гривень. Щоб суддя або чиновник, при розрахунку упущеної вигоди, чітко бачив суму», - додав Ігор Ясько.

При збирані доказів слід звернути увагу на якість та повноту передачі інформації про зруйнований об’єкт. Це має бути фото та відео, покази свідків та можливі публікації в пресі про вашу ферму. Краще мати акт фіксації «прильоту», складений місцевою владою, поліцією, ДСНС або військовими. До фіксування збитків потрібно долучити працівників ДСНС або слідчо-оперативну групу, чи представників місцевої влади. Номера телефонів та особисті дані всіх свідків, хто був присутній, під час огляду руйнувань потрібно записати. Їх покази можуть бути корисними суду, радять юристи. Слід пам’ятати, що відшкодування грошей відбуватиметься тільки власнику майна, орендарям чи іншим особам відшкодування не буде здійснюватися.

Читайте також: Перемовини щодо розблокування українських портів: чи можна вірити путіну?

Не зайвими у пакеті документів будуть чеки, квитанції, накладні, гарантійні талони, акти прийому передачі на матеріальні активи, за які має бути відшкодування. Потрібно подати заяви до поліції та взяти витяги про відкриття кримінальної справи. Навряд чи це допоможе притягнути до відповідальності злочинців, але це буде ще одним офіційним документом для визнання вас потерпілою стороною. Також юристи радять оригінали документів залишати у себе, а пакети документів робити відразу в декількох екземплярах, бо один ви можете направити до місцевої влади, в поліцію, в суд, а ще один до міжнародної інстанції.  

Звідки будуть гроші

Наразі в Україні діє «Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури». У фонду вже є офіційний рахунок, відкритий у Національному банку України, одержувач – Міністерство інфраструктури України. Переводити кошти може буть-хто, зокрема український уряд закликає приєднуватись до збирання грошей інші країни. Отримані кошти будуть використані для надання гуманітарної допомоги постраждалим, відбудови знищеної інфраструктури та трансформації економіки, відновлення роботи малого та середнього бізнесу і обслуговування міжнародних фінансових зобов’язань України.  Також великі сподівання, що наповнення фонду відбуватиметься за рахунок продажу заарештованого майна країни-агресора по всьому світу.