Дмитро Ємельченко, KSG Agro: Плануємо розраховуватися за пестициди власним зерном

Про нюанси весняної посівної та підготовку до осінньої, адаптацію технологій до воєнних умов, цінову кон’юнктуру ринку та можливості переробки розмовляємо з очільником відділу рослинництва KSG Agro, Дмитром Ємельченком.

Як проходила воєнна посівна, чи змушені були змінювати структуру посівів?

— В цілому ми заплановану програму весняної посівної кампанії виконали: це 8,5 тис. га соняшника та 1 тис. га кукурудзи у Дніпропетровській області. Посів закінчився і наразі займаємося доглядом за посівами, міжрядним обробітком, ротаційним боронуванням, внесенням пестицидів тощо. Технологію виконали за всіма правилами, виключенням стало лише певне недовнесення азотних добрив на 1000 га. Це сталося з двох причин. З одного боку, ми мали на меті дещо мінімізувати витратну частину. З другого — не було змоги закупити вчасно весь обсяг добрив. Ті постачальники, з якими ми мали домовленості, зупинили виробництво саме в той момент, коли нам було потрібні добрива. Пізніше пропозиція з’явилася, та час для оптимального внесення було втрачено.

В якому стані озимина, яка прогнозна врожайність?

— Поточний стан посівів хороший. Озима пшениця має гарні види на врожай. По ячменю буде зниження показників, але невелике, не більше 10%. Причиною стали березневі заморозки, які чомусь пошкодили саме ячмінь. Ріпак дуже в гарному стані, ми здійснили всі технологічні операції, тому сподіваємося на врожай і навіть на вищі показники, ніж були минулого року. По ріпаку прогнозуємо зібрати більше 3 т/га, а по пшениці прогнозна врожайність на рівні минулого року — 40−42ц/га.

Чи будете далі переходити на менш інтенсивні технології?

— Є прагнення мінімізувати затратну частину вирощування. Цьогоріч навіть при гарних видах на врожай пшениці, не будемо інтенсифікувати технологію, знижуємо витрати. Зокрема, рухаємося шляхом заміни продуктів, переходимо з оригінальних пестицидів на більш дешеві дженеріки, але слідкуємо, щоб не зашкодити рослинам. Внесення азотних добрив скоротили на 10−15%.

Минулого року ви заявляли про плани сіяти горох та квасолю, чи збулося?

— Восени придбали насіння сербської селекції Мороз, це зимуючий горох. Заклали 50 га, наразі він у гарному стані, можна прогнозувати збір на рівні 25−27 ц/га. Необхідні операції по догляду провели. Плануємо закласти наступного сезону ще 500 га гороху, ввести культуру повноцінно у сівозміну. Бобова стане своєрідною протеїновою заміною сої у кормах для наших тварин. Ми їх зазвичай купляли, відтепер буде власне виробництво. Інших змін не було у сівозміні.

Щодо квасолі, то низький запас вологи у метровому шарі ґрунту навесні зламав наші плани по її вирощуванню. На 1 квітня у метровому шарі було у півтора рази менше, ніж у цей період минулого року, тож ми не стали ризикувати.

Чи достатньо вологи і тепла для розвитку сходів ярових культур?

— Дощі були невеликі, але вони системно проходили, тож ні в одному господарстві нема критичного стану. Через низьку температуру повітря строки посівів соняшника і кукурудзи змістили з квітня на травень. Навіть у травні сіяли пізніше звичайного, основна посівна відбулася з 15 травня по 1 червня. Чекали, щоб ґрунт достатньо прогрівся, намагалися уникнути ситуації, щоб насіння не лежало у грунті тижнями. Оскільки дочекалися потрібного тепла, то отримали сходи на 7-му добу після сівби.

Скільки продукції переробляєте на корми, скільки йде на експорт?

— Практично весь вал продукції рослинництва спрямовується на потреби нашого відділу тваринництва, на корми для свинокомплексу. Тому для нас не є критичною неможливість експортувати. Забезпечити тваринництво — це наша основна задача, і цьогоріч ми її закриємо.

Чому зменшили посіви кукурудзи?

— Посіяли кукурудзу тільки у тому обсязі, що потрібен на корми, бо ринку цієї зернової може і не бути через війну. Сьогодні спостерігаємо, що саме по кукурудзі найбільші надлишки на елеваторах.

Соняшник переробите на корми?

— Соняшник не піде весь на корми. Але маємо домовленості з переробним комбінатом на Дніпропетровщині, 20 тис. тонн переб'ємо на олію і будемо її експортувати. Своїх елеваторів не маємо, будемо користуватися потужностями зберігання на переробному комбінаті. Олія — це менші обсяги, її зручніше транспортувати у порівнянні із соняшником, і менші витрати на логістику. По ріпаку поки що не можемо знайти прийнятні для нас умови переробки.

Які корективи внесли у господарську діяльність із початком війни?

Щодо проведення робіт, то проблеми виникли у одному відділенні, село Апостоловка, це близько до фронту. Тож площі 1700 га через бойові дії залишили під паром, ми не змогли туди зайти на початку весни.

Наскільки великими були запаси добрив, палива та пестицидів на початок вторгнення рф, і наскільки їх вистачить?

— Запаси нас врятували. Коли почалася повномасштабна війна, добрива, пальне — все було у господарстві. Паливом запаслися навіть з урахуванням майбутніх жнив. Ми зробили значну передоплату по насінню та пестицидам, тож з початком війни змогли забрати законтрактовану продукцію з тих складів, що були доступними. Запчастини зараз докуповуємо без проблем, є змога ремонтувати техніку.

Як ви оцінюєте цінову ситуацію на внутрішньому ринку зернових та олійних?

— По зерновим дуже погана ситуація, наскільки я розумію. Ціни на пшеницю на рівні 4500 грн/т — це дуже низькі показники, особливо, коли мова йде про пшеницю 2 класу. Добре, що наша компанія має свинокомплекс, і є змога спрямувати на корми валовий збір пшениці. Щодо олії, то ціни гарні, є сенс експортувати, як соняшникову, так і ріпакову.

Яким бачите сезон 2022−2023?

— Оптимістично дивимося у майбутнє. Постійно знаходимось на зв’язку з нашими контрагентами. Розглядаємо зараз варіанти працювати напряму з постачальниками насіння та пестицидів. Багато з них вийшли зараз із пропозицією, що можуть брати частину продукції, того ж ріпаку в рахунок оплати за насіння. Враховуючи досвід воєнної посівної, при реалізації продукції ми не будемо затягувати це питання, будемо одразу контрактувати насіння, пестициди.

Плануємо провести осінню посівну у повному обсязі. Вже зараз час планувати зерновий баланс на 2023 рік, складати замовлення на насіння, бо його і в мирні часи потрібно було контрактувати заздалегідь. В частині зерна ми повинні врахувати і виплати на паї, і закладку насіннєвого матеріалу — пшениці, ячменю. З контрагентами, а беремо їх широке коло, плануємо максимально розрахуватися зерном за насіння і пестициди, щоб бути забезпеченими на осінню посівну.