Що будуть робити з новим врожаєм аграрії: переробляти, експортувати чи зберігати?

Адаптація почалася з посівної

«Маємо 167 тис. га посівів. Минулого року посівна здавалася нам складною, а цьогоріч — виявилася непередбачуваною. Адаптувалися в процесі: на 20 тис. га зменшили посіви кукурудзи, соняшника і сої. Надали переваги культурам, які вимагають менше сушки при зберіганні. В нас залишилося 600 тис. тон зерна, яке не вивезли. Плануємо зібрати ще близько 1 млн тонн. Тож оперативне рішення для зберігання — силобеги, маємо вже досвід їх використання, навчений персонал, близько 300 тисяч тонн будемо закладати у силобеги», — розповідає керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

При цьому холдинг не відмовляється від планів по будівництву елвеаторів. «В березні розпочнемо будівництво елевтаорів. Два елеватори будуємо з нуля, розуміємо ризики. Та коли війна закінчиться, будемо мати додаткові ємності та робочі місця і підтримуємо державу податками», — додає Світлана Нікітюк.

Ще один напрямок, щоб мінімізувати зберігання зерна — переробити надлишки. У холдингу «Епіцентр Агро» розглядають декілька проектів переробки, одним з яких є виробництво та фасування круп. «Ми дивимося на переробку, у нас у розробці 5 проектів. Підтримуємо продовольчу безпеку країни та плануємо виробляти крупи: гречану, кукурудзяну, пшеничну. Розглядаємо можливості міні-переробки і фасовки круп. Це перший проект, який запустимо», — розповіла Світлана Нікітюк. Також, за її словами холдинг розглядає переробку соняшника як можливий варіант.

Беги плюс переробка відходів

У групі Agricom також планують розширити можливості зберігання, застосовуючи беги.

«Всі ми маємо проблеми з логістикою. Без портів не зможемо зрушити цю ситуацію. В Agrico вже більше 5 років використовуємо беги. Почали робити це з 2016 року, оскільки мали відділення без достатніх потужностей зберігання, тож використовували беги для пшениці, вівса, соняшника. При такому зберіганні треба звертати увагу, щоб не було розгерметизації», — каже Петро Мельник, виконавчий директор компанії Agricom Group.

На його думку, в майбутньому використання біогазу та біоетанолу є перспективним та дає змогу бути незалежним від цін на енергоносії. «Це гарна інвестиція. Наш завод працює на переробці відходів вівса, ми не купуємо природній газ. Ми і раніше звертали увагу на альтернативну енергію, та тоді нашою стратегією було зменшення шкідливого впливу на атмосферу, але наразі це дає змогу бути незалежними».

Збільшити тваринництво та посіви цукрових буряків

Одним з рішень, куди застосувати залишки зерна, які не можна реалізувати — є переробка на корми для тварин. В умовах блокади портів агрокомпанії, які займалися тваринництвом, отримали певні переваги.

«Нам дуже допомагає тваринництво. Плануємо цьогоріч вдвічі збільшити виробництво комбікормів. Також збільшимо поголів'я індюків», — ділиться планами Сергій Кравчук, засновник та генеральний директор компанії «Галс Агро».

На його думку, вирішити проблему обмеженого експорта зерна може не лише розвиток твариннцитва, а й виробництво цукру та біоетанолу.

«Рекомендую вирощувати цукрові буряки. Цукор сьогодні - дорогий товар, в останні роки склалися гарні експортні ціни на цукор. На одній і тій самій площі вигідніше виростити цукрові буряки і переробити на цукор, ніж вирощувати зернові. До того ж сьогодні важливо підтримати цукрові заводи. Також виробляємо біотеанол, він іде як гарний доданок до бензину. Маємо 6 біогазових установок з 2018 року, які сьогодні виробляють елетроенергію. Правда нам платять за неї всього 40%, та рятує власна сировина», — розповідає очільник «Галс Агро».

Недооцінені цукрозаводи та біогаз?

Якщо до війни експерти скептично відносилися до перспектив біогазу, то в умовах дефіциту енергоносіїв, переробка продукції рослинництва на альтернативні джерела енергії може стати новим трендом.

Сергей Щербань — керівник елеваторного напрямку групи SOLAGRO, каже: «Цукрозаводи є недооціненою темою. Це джерело для біогазу. До того ж ідеальним є поєднувати переробку кукурудзи з інфраструктурою цукрових заводів, це викликано нюансами технології. Ніколи не розумів, чому цукрові заводи „різали“ на металобрухт».

Переробку продукції рослинництва на біоетанол вважає преспективною і Олександр Ярмак, «Пента Груп», проте він також пропонує аграріям йти шляхом додавання нових ємностей до існуючих елеваторів.

«Будемо реалістами, розблокування портів — це питання не одного місяця, можливо, і не одного року. В Україні вже накопичено 20 млн тонн зерна, а за моїми підрахунками — 25−30 млн тонн. Тож питання зберігання зерна стає дуже актуальним, і надалі буде лише загострюватися. На цьому тлі переробка на біоетанол, на крахмал — це шлях, яким слід рухатися усім, а також є сенс розивати тваринництво, переробляти зерно на корми. Та все вищезазначене не зніме проблему зберігання. Натомість можна додавати по 2−3 ємності на вже існуючі елеватори. Таке будівництво цілком реальне, і це простіше, ніж будувати з нуля. На існуючому елеваторі за 3−4 місяці можна з цим впоратися і вже зберігати зерно у нових ємностях, тобто отримати додаткові можливості зберігання вже восени 2022 року. Повноцінне будівництво нових елеваторів — це запуск не раніше весни 2023, — вважає Олександр Ярмак.

Експерти галузі коментували під час конференції «Стратегії розвитку галузі зберігання зерна в воєнний та післявоєнний період», в рамках Grain Storage Forum «ELEVATOR».