Дороге заощадження: як енергосервіс підняв аграріям вартість води

Енергосервісні компанії, які мали б закупити нове обладнання насосних станцій та за рахунок цього зменшити вартість водопостачання, навпаки, збільшили рахунки у платіжках аграріїв за зрошення та створили загрозу конфіскації майна Держводагенства.

Добрими намірами

Європейський досвід запровадження енергозберігаючих заходів повномасштабно розпочався в Україні 5 років тому із ухваленням закону, який регулював діяльність енергосервісних компаній. На сьогодні місцевими та центральними органами влади укладено 548 відповідних договорів на загальну суму майже 1,26 млрд грн. Енергосервісні компанії за власні кошти модернізують обладнання, а повертають інвестиції за рахунок заощаджених на комунальних послугах коштів. В їх послуги входять: розробка технічної документації проєкту, установка та обслуговування нового обладнання. Згідно даних Держенергоефективності, економія на насосних станціях здебільшого складає від 20 до 30% енергоресурсів. З 2016 по 2019 роки середня вартість всіх енергосервісних договорів зросла із 1 млн гривень до 3,2 мільйонів. А середній строк дії договору - до 7,4 років. Строк дії договору - це час, за який енергосервісна компанія повертає собі вкладені гроші. Після укладання договорів, споживання води рахують не за лічильником, а встановлюють середній за останні три роки тариф на весь термін дії умови. В цьому випадку, навіть, якщо загальний тариф на електроенергію впаде, то для аграріїв вартість водопостачання залишиться незмінною. Також не можливо скористатись нічним, більш дешевим тарифом. При цьому обладнання передається замовнику тільки після завершення дії енергосервісного контракту. 

Читайте також: По той бік дишла: яким буде ринок землі після рішення Конституційного суду

З огляду на ці умови, не всюди енергосервісне втручання - це вдалий проєкт. Agravery.com вже повідомляло про фірму ТОВ «ЕСКО-Експерт», де вартість договору склала понад 8,7 млн гривень. Роботи із модернізації двох насосів були завершенні у 2018 році. Пізніше, Шевченківській районний суд міста Києва, за податкові борги компанії у 90 тисяч гривень, наклав арешт на насосне обладнання. Аграрії трьох районів Херсонської області: Іванівки, Бериславу та Новотроїцького, можуть залишитись без води у разі конфіскації цього майна.

Енерговитратно

Як зазначає голова громадської спілки «Асоціація водокористувачів» Володимир Хвостов, встановлення енергозберігаючого обладнання для економії електроенергії - це сам по собі чудовий підхід, який дуже добре зарекомендував себе у Європі. Адже більша частина собівартості куба води — до 80% - це електроенергія, а 20% - подача води по каскаду водоканалів до точки водовиділення.

«Однак, в Україні все чомусь пішло не так. Компанії сильно завищують вартість нових насосів. Комплекс обладнання може коштувати, наприклад, 3 мільйони гривень, а його оцінюють в 5 разів більше і договір підписується на 15 мільйонів. Відшкодування вартості обладнання та його обслуговування через державну установу покладається на водокористувачів. Також нове обладнання теж може поламатись. Більшість енергосервісних компаній знаходяться у Києві. У них термін на усунення поломки — до двох тижнів. А ви уявляєте, що таке полив у сезон? Пів дня немає води — і все згоріло», — пояснює Володимир Хвостов.

Та додав, що держава на своїй власності уже перестає бути господарем. І це у майбутньому може призвести до надзвичайно негативних наслідків.

Читайте також: Зима близько: який стан посівів озимих культур

«Історія з енергосервісами — це дуже продумане, завуальоване корупційне діяння. Адже пред’явити претензії немає кому. Потрібно дуже скрупульозно підійти до цього, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається. Якби у тендерах було прописано, щоб виставляли найефективнішу і найдешевшу установку, або у співвідношенні до вартості кіловат-години, була б інша справа. Ні один аграрій не поставив би собі таке енергоефективне обладнання, яке коштувало б йому вп’ятеро дорожче», — зазначає аграрій Сергій Рибалко.

Наразі, за сприяння Держводагентства, процес енергосервісу призупинено та розпочато процедуру перевірки обґрунтованості та доцільності проведених закупівель. Однак, аграрії побоюються, що все може відновитись. Саме тому закликають Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України скасувати вже проведені тендери щодо енергосервісів та розірвати енергосервісні договори, як такі, що не відповідають початковим цілям.

Справа рук самих водокористувачів

Позбавитись неефективних власників інфраструктури подачі води на поля повинен допомогти законопроєкт щодо об'єднання водокористувачів. Його мета - створити умови, коли аграрії зможуть створювати асоціації та самі брати на баланс меліоративну інфраструктуру, в тому числі і насосні станції для подальшого догляду та модернізації. Однак, навіть за таких умов, передача насосних станцій з енергосервісними договорами ускладниться, а їхня балансова вартість значно збільшиться, попереджають в «Асоціації водокористувачів». Тим не менш, на засіданні уряду 21 жовтня ухвалено план заходів щодо відновлення зрошення до 2030 року. Також у бюджеті на наступний рік планується закласти кошти на державну підтримку тих фермерів, які будуть вкладати гроші у зрошення, повідомив в коментарі Agravery.com заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. Та додав, що законопроєкт про об’єднання водокористувачів у цьому місяці мають представити на засіданні аграрного комітету Верховної Ради.

«Ми зараз розробляємо порядок грошової компенсації фермерам з наступного року, які інвестують у зрошення. Але важливим аспектом є кооперація. У плані зрошення буде запроваджено інститут - об’єднання водокористувачів. Відповідний законопроєкт має бути ухвалений у 2021 році. Цей законопроєкт дає фермерам об’єднатися і самим вирішувати, яке обладнання поставити, з кім заключати договори та обслуговуватись», - розповів Тарас Висоцький.

Усунення законодавчих колізій

Наразі укладання ЕСКО-договорів заблоковано. Справа в тому, що депутати пів року тому внесли багато правок у закон «Про державні закупівлі», але забули внести зміни в закон про енергосервіс. Правові протиріччя заблокували закупівлі. Міністерство енергетики подало законопроєкти, які мають розблокувати процес укладання енергосервісних договорів. Також в уряді стверджують, що додаткові зміни удосконалять укладання ЕСКО-договорів.

Читайте також: Лежачий камінь: як в уряді планують розвивати зрошення

Законопроектами передбачено:

• усунення правових колізій, що виникли із прийняттям нового закону про Публічні закупівлі.
• запровадження рахунків із спеціальним режимом використання для розрахунків за енергосервісними договорами для захисту приватних ЕСКО-інвестицій.
• поширення механізму енергосервісу на бюджетні установи державної форми власності, які не координуються ЦОВВ.
• спрощення та пришвидшення процедури укладання ЕСКО-договорів, після успішного завершення тендеру.
• удосконалення термінів та підходів до визначення базового рівня споживання енергії та підходів до фіксації недотримання санітарних умов.
• можливість включення окремих заходів із заміщення традиційних видів палива в рамках енергосервісу.
• можливість для сторін ЕСКО-договору переглядати розподіл економії на користь замовника, якщо він самостійно впроваджує додаткові енергоефективні заходи.
• можливість пріоритезувати більш комплексні енергоефективні заходи за енергосервісом.
• обов’язок застосування елементів системи енергоменеджменту та енергомоніторингу.
• можливість матеріально стимулювати осіб, залучених до енергосервісу, за рахунок економії енергетичних витрат, через успішну реалізацію ЕСКО-договору.
• унормування підходів до підстав для перегляду ціни енергосервісного договору за згодою сторін.

Після прийняття законодавчих змін, також планується надання державної підтримки ЕСКО-проектам, зокрема, через механізм здешевлення кредитів. Залишається сподіватись, що вирішувати та обирати енергосервісні компанії будуть зацікавлені у сталій роботі насосних станцій – об’єднання водокористувачів.