Енергозбереження під питанням: як енергосервісні договори стали загрозою для аграрних підприємств

Запровадження економії за рахунок зменшення витрат на енергоносії на насосних станціях обернулись для аграріїв ризиком втрати врожай. В той час, коли тендери на проведення робіт із заощадження проводять на десятки мільйонів гривень. Чому вартість зрошення залишається не змінною, а загроза втратити врожай через відсутність води зростає, розбираємось далі. 

журналіст Agravery.com

Енергоємність економіки України у 3-4 рази перевищує показники країн ЄС. Бажання держави скоротити витрати на енергоносії породив у 2015 році закон, яким регулюється ринок енергозбереження. Зразком для моделі  щодо запровадження заощаджень на підприємствах став європейській досвід. Згідно останнього, компанія, яка пропонує запровадити енергозберігаючі заходи «під ключ», за власні кошти модернізує обладнання, а повертає інвестиції  за рахунок заощаджених на комунальних послугах коштів. Ці компанії назвали енергосервісними, або ЕСКО. Їх діяльність полягає в технічній розробці проекту, постачанні, монтажу обладнання та поточному його обслуговуванні. Названі заходи мають на меті запровадити певний рівень економії. Механізм енергосервісів передбачає, що повернення інвестицій відбувається виключно за рахунок економії енергоресурсів. При цьому, обладнання передається замовнику тільки після завершення дії енергосервісного контракту. 

Насосні станції – кількість енергосервісних договорів зростає щорічно

Замовляти такі послуги з енергосервісу можуть як приватні, так і державні компанії. Не виключенням стали насосні станції, які качають воду для зрошення полів. Перші 4 енергосервісні договори на насосних станціях Херсонщини Держводагентством було укладені ще на початку 2018 року. Нове обладнання за наступний рік заощадило близько 1,2 млн. кіловат/годин електроенергії, або 17% від спожитої за попередній рік електроенергії, на суму близько 3,2 млн. гривень. Цікаво, що із докладним переліком та базовими рівнями споживання на насосних станціях ознайомитись не вийде, посилання на ці описи на сайті Держводагентсва є, але не працюють. У 2019 році схожих енергосервісних договорів вже уклали 26, а у 2020 році Держводагентство запропонувало змінити обладнання на 103 насосних станціях. Станом на квітень, в системі прозоро оголошено тендери на укладання енергосервісних договорів на 80 насосних станціях. 

Зі слів керівника ГС «Асоціація водокористувачів» Володимира Хвостова, після енергоефективних заходів на насосних станціях у Херсонській області, загальна вартість споживання води для аграріїв залишилась не змінною, проте зросли ризики стабільного забезпечення водою. Справа в тому, що після укладання договорів споживання рахують не за лічильником, а за середньомісячним показником минулого року. Тому цей чек залишився не змінним. Натомість у співпрацю водопостачальника та аграрія втручається ще одна компанія – енергосервісна. Часто такий контрагент несе загрозу, каже Володимир Хвостов. 

Читайте також: Блог агронома: Пройшли дощі - з’явились сходи

«Перед початком торгів ніхто не проводить аудит існуючого обладнання. Потенційні виконавці просто не можуть знати, що потрібно міняти для максимальної економії. В той час фірми, які отримали право на модернізацію обладнання на насосних станціях у Херсонській області, мають київськи адреса на вул. Бессарабській чи Саксаганського, інших представництв в регіонах вони не мають. В чому небезпека для місцевих аграріїв? У разі поломки, за умовами договору, ЕСКО-компанії дається 20 діб, це дуже довго, за цей час поля які зрошуються від насосно станції просто повисихають», - пояснив Володимир Хвостов.

Звідки договори на 10-20 мільйонів гривень?

Необґрунтована оплата нового обладнання лягає багаторічним тягарем на плечі водокористувачів. Суми та строки не відповідають ідеології, яку закладають в енергосервіс. 

«За підрахунками, сучасне обладнання, яке встановлюють на насосних станціях, коштує разом із монтажем  1-2 млн гривень, а договори укладаються на 10-20 мільйонів гривень строком до 15 років. Не зрозуміло чому такі високі ціна та довгі терміни. Через 15 років вже це обладнання потрібно буде змінювати, а його, згідно умовам договору, тільки отримає на баланс управління зрошувальних систем», - каже Володимир Хвостов.

Також небезпека від енергосервісних договорів полягає в тому, що власником обладнання у період дії договору, є ЕСКО-компанії. У разі боргів, його можуть конфіскувати, а постраждає фермер. Таку проблему вже має новотроїцька насосна станція №33-Р2 у Херсонській області. Енергосервісні заходи там проводила фірма ТОВ «ЕСКО-Експерт» ціна договору склала понад 8,7 млн гривень. Шевченківській районний суд міста Києва за податкові борги компанії у 90 тисяч гривень, на насосне обладнання наклав арешт. 

Херсонщина б’є на сполох

Від таких «заощаджень» вже страждають аграрії трьох районів Херсонської області: Іванівки, Бериславу та Новотроицького. Після цього місцеві фермери почали бити на сполох і у червні цього року, за рішенням тендерної комісії було зупиненні торги щодо заміни обладнання на 24 насосних станціях Чаплинського управління водного господарства. 

«Основними споживачами зрошувальної води є аграрії. Ми тут на місці, як ніхто зацікавленні у стабільній та економній роботі насосних станцій. Ми пропонували законодавчо прописати механізм державно-приватного партнерства, коли аграрії могли б самі брати участь у модернізації насосного обладнання.  В той час, з невідомих причин виграють інші організації, які раніше не мали до енергоефективності жодного відношення. Я впевнений, що нормальний підхід до енергоефективності зменшить термін дії виконання егергосервісного договору до 5 років. Також обов'язково у тендерних умовах потрібно прописувати навчання персоналу, в області хоча б одна бригада повинена вміти робити ремонт на новому обладнанні», -    Володимир Хвостов.

У тендерах немає позиції переможця за вартістю послуг

Загрозу необґрунтованих витрат для аграріїв помітили і у ГС «Всеукраїнська аграрна рада». З проханням розібратись в енергосервісних послугах звернулись до Міненерго, Мінекономрозвитку та Аграрного комітету Верховної ради України. Зокрема, у ВАР вказують, що сутність послуг з енергосервісу зводиться до заміни насосних агрегатів, виконання проектно-кошторисної документації на відповідні роботи здійснюється вже після укладення договору, а в договорах зазначаються орієнтовні характеристики насосних агрегатів та те, що остаточні дані будуть визначені після виконання проектної документації. Більшу загрозу несе вилучення приватним виконавцем насосів із насосної станції у разі боргів ЕСКО-компанії. Це призведе до унеможливлення поливу, що матиме катастрофічні наслідки для аграріїв у вигляді втрати посівів. При цьому, оперативно замінити насоси на інші буде неможливо, оскільки менш енергоефективні насоси, які  використовувались до впровадження енергосервісу, вже відсутні на насосних станціях. 

Читайте також: Ріпак озимий: готуємо ґрунт до посіву

«Енергосервіс - це корисний і потрібний для української економіки інструмент. Але, якщо говорити про насосні станції, впроваджують його в краї неохайно. Існуючий механізм енергосервісу, який зараз прописаний в законі, для вирішення проблем економії поставок води не підходить - це як сокирою робити хірургічні операції. Механізм енергосервісу передбачає переможця торгів, по запропонованій їм найбільшим відсотком енергоефективності. Але немає позиції переможця за вартістю послуг. Внаслідок чого, ми отримуємо у договорах пропозиції ЕСКО-компаній, де на 1% енергоефективності закладаються мільйони гривень. І ці інвестиції будуть окупатись багато років. А витрати, як ви знаєте, несуть споживачі послуг насосної станції. Внаслідок цього, енергії ми може і будемо споживати менше, а фінансової економії точно не буде ніякої. Ці чинники мають явні ознаки корупції», - пояснив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов. 

За пропозицією експертів аграрної асоціації, переможцями тендерів мають бути ті, хто запропонує під час торгів найбільшу суму заощаджень. Це стане ефективним показником для споживачів у запровадженні енергосервісу. Проте, ці пропозиції ВАР поки залишились без відповіді з боку уряду.  Впровадженням енергосервісних договорів в Україні займалось Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження. Для отримання відповіді на спірні моменти в енергосервісних договорах Agravery.com надіслало інформаційний запит до прес-служби агентства. На питання, що буде із долею енергосервісного договору у разі вилучення судом встановленого обладнання, у Держенергоефективності не надали відповіді. Також там заявили, що не уповноваженні здійснювати контроль щодо енергосервісних договорів під час публічних закупівель. Також Держводагенству щодо скасування в один день відразу десятків тендерів на модернізацію обладнання на насосних станціях та про  подальші плани керівництва щодо них.  



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама