Дмитро Грушецький: Підприємству важливо бачити витрати у режимі онлайн

Минулі десятиліття були періодом становлення господарств, які займали свої ніші на агроринку. Зараз, щоб бути успішними недостатньо купити сучасну техніку, використовувати новітні ЗЗР, висівати урожайні гібриди культур, потрібно навчитись обробляти та систематизувати інформацію, якої з кожнім днем стає все більше і більше. Для цього аграріям не потрібно боятись впроваджувати у нові технологічні системи, які б допомагали систематизувати дані та оптимізувати підприємство. Під час онлайн-конференції PRO100 AGRO 2020 Дмитро Грушецький, засновник міжнародної компанії Студія Аграрних Систем SAS, співведучий YouTube-каналу AGROSPHERA, поділився з Agravery.com власним досвідом трансформації господарства ПП «Дніпро».

Чому ви вирішили впроваджувати IT-технології на підприємстві?

— ПП «Дніпро» — це невелике підприємство з досить простою структурою. Ми вирощуємо всього чотири культури: пшеницю, ріпак, кукурудзу, соняшник, обробляєм 4 500 га землі. Плюс у нас є тваринництво, яке розвиваємо 6 років: у господарстві 1500 овець. У штаті 27 професіоналів і 12 одиниць техніки.

Ще 8 років тому ми виріши оптимізувати нашу структуру та почали поступово впроваджувати IT- технології. Чому потрібна була нам ця трансформація? Проаналізувавши роботу нашого підприємства, ми зрозуміли, що найбільше часу займає збір інформації. Деякі звіти ми отримували через 2−3 тижні, а це негативно впливало на завантаженість людей. Акумулювавши весь досвід, який я отримав за останні 7 років, вирішив узяти найкраще і у максимально короткий строк провести оптимізацію господарства.

Розкажіть свої перші кроки трансформації

— Ми почали з тотальної ревізії всього земельного банку. Усі виробничі ділянки облетіли дронами, об'їхали поля та отримали контури з точністю RTK. Згодом ці RTK-станції ми використовували, щоб забезпечити високу точність всього циклу робіт: від підготовки ґрунту до збирання врожаю.

Наступний крок — це робота з пайовиками. Ми зробили картування усіх ділянок, провірили договори з ними. Сьогодні ми можемо з точністю на 100% сказати, де наша земля знаходиться, які строки оренди, і яка схема у нас обміну з нашими сусідами та партнерами, у тому числі і з Kernel, з яким ми працюємо у напрямку оптимізації.

Читайте також: Катерина Шаванова: Агробізнес в Казахстані відстає років на 15 від України

Ми зрозуміли, що можна моніторити не тільки наше господарство, але й сусідні, адже ми живемо у конкурентних умовах. Ми підключились до публічних реєстрів та отримуємо їх оновлення протягом 30−40 хвилин. У нас є актуальна інформація про усіх пайовиків, земельні ділянки сільських рад, які у нашій зоні інтересів.

У яких лабораторіях проводите агротехнічний аналіз ґрунту?

— Для того щоб оптимізувати наше підприємство, ми провели агротехнічний аналіз ґрунту. Якщо раніше ми працювали з лабораторіями з Великобританії та США, то тепер цей напрямок почав розвиватися і в Україні. Побувавши у декількох вітчизняних лабораторіях, ми зупинили свій вибір на компанії Kernel. На сьогоднішній день — це одна з передових лабораторій і не тільки в Україні.

Чи були на шляху оптимізації помилки?

— Звичайно. Ми витратили на агротехнічний аналіз 25 000 $ і не проаналізували його вчасно. Так, ми заплатили значну суму грошей, а отримані дані втратили свою актуальність. Потрібно вчитись на своїх помилках, правда, інколи вони досить «дорогі».

Які б ви виділили основні проблеми при оптимізації господарства?

— Процес оптимізації, незалежно від розміру господарства, відбувається у всіх однаково. Головна складність — це комунікація між керівництвом і персоналом. З власного досвіду скажу, що слід інформувати співробітників про зміни, які відбуваються на підприємстві і, чого від них чекати. Через порушену комунікацію майже 6 місяців на підприємстві були напружені відносини. Чим краща комунікація з партнерами, постачальниками, тим кращий результат отримуєте при трансформації господарства.

Чому важливо підприємцям у режимі онлайн стежити за своїми витратами?

— Новітні системи, які ми впровадили на підприємстві, дозволяють не тільки відслідковувати розвиток вегетації рослин, як змінюються характеристики ґрунтів з року у рік чи прогнозувати врожайність, ми також бачимо наші витрати у режимі онлайн. Зазначу, що 99% господарств не бачать своїх витрат, а 70% взагалі їх не рахують — це надзвичайно погано. Якщо у підприємця є прогнозований бюджет на 1, 5 років вперед, він може адекватно та раціонально підходити до своїх інвестицій.

Читайте також: Бізнес на молекули. Як зростати підприємцю на ринку свинини

Облікова політика великих холдингів складається з великої кількості параметрів. ПП «Дніпро» немає змоги залучити до роботи фінансистів, тому ми автоматизували облік ключових видатків: заробітну плату, добрива, хімію, насіння, ЗЗР. За рахунок GPS-моніторингу, системи Cropio в режимі онлайн ми бачимо усі наші ключові витрати. Знаючи ці показники, контролюємо 80% витрат господарства.

Якими новітніми розробками Ви б рекомендували користуватися при фінансовому плануванні і чому?

— При фінансовому плануванні аграріям суттєво допоможе платформа FarmingOS. Вона може візуалізувати конкретне агропідприємство. Ця система об'єднує різноманітні дані з 1С, Hummingbird, Cropio тощо. Вони допомагають приймати правильні рішення, ґрунтуючись на реальних цифрах. Тепер операційний прогрес, витрати, доходи і маржинальність доступні в розрізі будь-якого проміжку часу, полів, культур і основних видів діяльності. Цікаво, що на звітні дані ніяк не можуть впливати співробітники. Крім того, протягом року бачимо як змінюється наш прогнозований дохід за кожен конкретний виробничий сезон.

Дуже важливо налаштувати систему операційного планування. Цей календар робіт по операціям спрощує роботу. Власник, керуючий чи агроном мають можливість запланувати логістику та бачити план виконання: де встигаємо, а де ні. Можливо, на якійсь ділянці потрібно збільшити кількість техніки. Для цього можна орендувати техніку. Краще витрати зайвих 30−40 $ у день на оренду, наприклад, трактора, але виконати план у певні агрономічні терміни.

Чи постійно необхідно бути перед моніторами, чи можливо і цей момент оптимізувати?

— В режимі онлайн за допомогою GPS ми можемо слідкувати за усім своїм автопарком. Тепер ми знаємо не тільки, де наша техніка, але й те, скільки вона обробляє гектарів за годину, яке у неї навантаження. Щоб постійно не сидіти перед моніторами, ми налаштували систему ботів. О 9 годині зранку мені приходить інформація: яка ситуація з земельним банком, на які документи потрібно звернути увагу, можливо десь закінчується строк оренди, отримую актуальний прогноз погоди з 7 метеостанцій, які знаходяться на наших полях. Також я бачу, хто і скільки зробив за минулу добу та скільки механізатори заробили грошей.

Читайте також: Картопляна окупація. Чому Україна досі імпортує картоплю з Митного Союзу?

На підприємстві ми перейшли на погодинну систему оплати праці. До речі, всі наші механізатори мають смартфони зі спеціальним завантаженим додатком, на який боти надсилають інформацію — скільки вони заробили грошей за цю зміну, а це важливий фактор мотивації.

Всі вказані елементи трансформації можуть запроваджувати господарства незалежно від своїх розмірів. Основна мета трансформації - це цілковита оптимізація виробничої діяльності та застосування ефективних сучасних технологій.