Реклама

Катерина Шаванова: Агробізнес в Казахстані відстає років на 15 від України

Роль науки у бізнесі, особливо в агросфері, невпинно зростає. Не дивно, що кандидата біологічних наук, викладача радіобіології в НУБіП, а сьогодні, керівника проектів R&D компанії Kernel, Катерину Шаванову декілька років тому запросили до Казахстану у якості агронома поділитись досвідом та допомогти «підняти цілину».

журналіст Agravery.com

Як ви потрапили із радіобіології в агрономію?

Моя наукова кар’єра почалась з навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, на факультеті агрохімії та ґрунтознавства. Пізніше я захистила кандидатську дисертацію з генетики. Ця наука є основою основ, її можна використовувати в радіобіології, агрономії, класичній біології тощо. Знання генетики дають широкий спектр можливостей в роботі: ти можеш працювати з мікроорганізмами, рослинами, тваринами. Після навчання я була задіяна у декількох різноманітних проектах від ветеринарії, до вивчання мікробіоуму ґрунтів в Чорнобилі. Мене помітили і запросили працювати в компанію Kusto Agro, тут в Україні я пропрацювала рік. Після чого керівництво вирішило повернутись до Казахстану, щоб займатись розбудовою сільського господарства в цій країні. Я теж долучилася.

З якими проблемами ви зіткнулись у Казахстані?

Зараз в країні спостерігається фокус на розвиток агросектору. Якщо казати про розвиненість агробізнесу в Казахстані, то він відстає років на 15 від України. Але зараз уряд країни почав писати стратегії, запрошувати експертів із США, Австралії, Європи. І ми поїхали допомагати. В Казахстані величезні ресурси, але важкий клімат. Крім того, там мало людей - у дев’ятій за площею країні проживає усього 18 млн громадян. Там безкрайні лани, як кажуть, нерозорана цілина. Територія знаходиться в різних кліматичних умовах: північ має озера, ліси, а південь – гори, пустелі із дюнами. Південь має сонячні дні, але погані ґрунти. А от на Півночі, навпаки, дуже короткий вегетаційний період - 90 днів максимум, сильні вітри, невчасні дощі, але там гарні ґрунти – чорноземи, в нас таких вже немає. Загалом Казахстан - це зона «небезпечного» землеробства.

В Казахстані величезні ресурси, але важкий клімат. фото: facebook Катерини Шаванової

Казахстан - зона «небезпечного» землеробства. фото: facebook Катерини Шаванової

 

Схоже на той клімат, який все більше спостерігається в Україні, вже можна готуватись до змін?

Вони вже відбулися. Ключ до вирішення проблем із змінами клімату  - це зрошення. Ось на чому необхідно акцентувати увагу, і в Казахстані це розуміють. В них є багато програм щодо розвитку зрошення. Окремо можна помітити запровадження сучасних технологій: кругові машини, крапельне зрошення, навіть підземне крапельне зрошення. Але насамперед потрібні джерела води. Ґрунти можна зрошувати будь-які - це питання економічної доцільності. Тому кожну краплину води необхідно використовувати максимально ефективно.

Читайте також: Равликовий марафон: український бізнес врятує лише експорт

Я приїхала в Казахстан як науковий консультант. І там став в нагоді весь мій науковий «бекграунд». Ми досліджували потенційні території під зрошення. Компанія розвиває великі проекти у тваринництві із замкнутим циклом. Для цього потрібно вирощувати корми для  годівлі тварин. Тому ми підшукували місце, де всі фактори були б сприятливими для такого бізнесу.

Потім ми запускали агрохімічне обстеження ґрунтів, як би банально для нас це не звучало, але в Казахстані досі цього не роблять. Добрива там використовують мало, хоча мають власне виробництво фосфору та азоту. Якщо фермер вносить добрива, то в Казахстані він вважається заможним господарем. Врожайність сільгоспкультур низька, але за рахунок великих площ тамтешнім аграріям вдається виходити на експорт.

фото: facebook Катерини Шаванової

 

Ще однією проблемою є те, що у Казахстані немає ринку оренди техніки, там у фермера повинна бути усе своє. Відповідно, понад 70% с/г машин в країні старші 20 років. Нова техніка не окупається, бо врожайність культур дуже низька, а субсидій не вистачає. Але локдаун нагадав керівництву країни про важливість харчової безпеки, тому там звернули увагу на сільське господарство.  

Понад 70% с/г машин в країні старші 20 років. фото: facebook Катерини Шаваново

фото: facebook Катерини Шаванової

 

Як у Казахстані планують вийти із ситуації?

Наводять лад. Наприклад, в них земля орендується у держави на 49 років. Зараз існує  практика забирати землю, яку не використовують. Раніше давали два роки на «розкачку», тепер рік. Тому що фермери набирають землі, а обробляти її не в змозі.

Маленькі підприємства не бажають користуватися кредитами та не намагаються отримувати субсидії, бо паперова робота займає багато часу - там вже сезон закінчиться, поки все зробиш. Великі підприємства залучають кошти. Тому виходить, що забирають субсидії на добрива ті, хто вміють їх отримувати.

Читайте також: Дозвіл на продаж: Чи готові українські виробники насіння до експорту в ЄС

Також увагу приділяють зрошенню, уряд Казахстану компенсує половину затрат аграріїв на меліорацію. Зараз розпочали програму та будуть повертати до 50% вартості добрив, за умови, що зроблено агрохімічне дослідження полів. Цим будуть стимулювати, вже нові лабораторії почали відкривати.

фото: facebook Катерини Шаванової

Як отриманий досвід будете реалізовувати в Україні?

Я йду працювати в Кернел, на позицію керівника проектів R&D (research and development). Всі великі компанії розуміють, що наука допомагає зараз збільшити врожайність та прибутки. Не забуваю я і про свій досвід радіобіології. Нещодавно відвідувала Чорнобиль. Ми вивчаємо мікробіом ґрунтів, в тому числі і в екстремальних умовах зони відчуження. Те саме роблять в аграрних корпораціях по всьому світу. Слід пам’ятати, що вирощування монокультур призводить до виснаження полів та зменшення різноманіття бактерій в ґрунті, що погано впливає на врожайність. Ви можете вносити добрива, робити все вірно, але вам не вдасться повернути той обсяг врожаю, який ви збирали на початку.  Тому дослідження зараз мікробіому ґрунту роблять прорив в агросфері по всьому світу. А починали науковці з досліджень мікробіомів людини, її шкіри, кишківника. Є дослідження, як цей мікробіом впливає на наше здоров’я. Так само мікробіом впливає на здоров’я ґрунту. Простіше кажучи, покращити ґрунти можна за рахунок внесення мікроорганізмів.

фото: facebook Катерини Шаванової

 

Можна сказати, що наша наука почала відроджуватись? Як би ви оцінили її стан зараз?

Мікробіом ґрунту був проектом в Інституті сільськогосподарської радіології, який знаходиться під Києвом. До нас приїжджали вчитися зі всього світу. До коронакризи ми проводили літні школи. Потім цей досвід розповсюджується далеко за кордонами України. І це не погано, бо науковці мають розвиватись та переймати досвід інших країн. Тому я не проти, коли наші вчені виїжджають за кордон, головне, щоб вони потім повертались. Також нам потрібно переймати досвід науковців інших країн, а у нас з цим проблема, бо не можливо оформити на роботу іноземця. Та й хто приїде працювати на нашу зарплатню?

Читайте також: Ринок свинини: дорогі корми стали викликом 2020 року

Я вважаю, що наша наука жива, і сподіваюсь, що жити буде. Але тримається все на окремих осередках, в окремих інститутах. Як не дивно, простіше вижити виявилось фундаментальній науці. Фізику-теоретику потрібний лише комп’ютер, і в нього вже є зв’язок зі всім світом. А для експериментаторів потрібне обладнання, дуже дорогі реактиви. В нас вони коштують дорожче, ніж в Європі. Це перетворює науку на битву за ресурс і не дає працювати комфортно. Але зараз почався бум популяризації науки, люди зрозуміли, що науку можна і необхідно використовувати в реальному житті.

фото: facebook Катерини Шаванової



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама