На Східному фронті: як відобразиться на українському агроекспорті підписання найбільшої в світі ЗВТ

До цього країни йшли 8 років. До угоди не потрапив один із ключових гравців регіону - Індія. Проте, ЗВТ охоплює 2,2 млрд споживачів, а загальний обсяг ВВП складає $28 трлн. Україна, для якої найбільший торгівельний партнер в цій угоді - Китай, може втратити частину ринку Піднебесної. Чи ні?

Проти кого будуть дружити?

Угода про створення Всебічного регіонального економічного партнерства (ВРЕП) була підписана в Ханої 15 листопада 2020 року.  Учасниками угоди стали: Австралія, Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Китай, Лаос, Малайзія, М'янма, Нова Зеландія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південна Корея і Японія. Між цими країнами вже існують 28 різноманітних угод про вільну торгівлю. Тому ВРЕП виступив своєрідним уніфікатором з поглибленими положеннями. Окрім зниження мит на окремі товари, в угоді прописані питання регулювання електронної торгівлі, конкурентної політики, захисту інтелектуальної власності тощо. Тарифи скасовуються на близько 92% товарів, що виробляють країни-учасниці. Слід зауважити, що зниження мит на переміщення товарів між кордонами країн - не є головною метою ВРЕП, принаймні таке складається враження, бо термін нульових тарифів коливається від 20 до 25 років. Також має покращитись доступ до ринку товарів та послуг у регіоні, відкриваються інвестиційні можливості бізнесу для розвитку в інших країнах ВРЕП. Крім того, в угоді приділили увагу підтримці ланцюгів створення доданої вартості товарів.

фото: wikipedia

Читайте також: Георг фон Нолкен: Якщо наші пайовики почнуть продавати землі — ми запропонуємо кращі умови

Всі світові експерти в голос заявляють, що ця угода протиставлена США, для кращих позицій перемовин Китаю з новим президентом США, на тлі погіршення стосунків із Дональдом Трампом. Справа в тому, що у 2015 році при Бараці Обамі запрацювала ЗВТ «Транстихоокеанського партнерства». Це угода між 12 країнами Азіатсько-Тихоокеанському регіону (окрім Китаю) плюс США. З цієї угоди штати вийшли після рішення Трампа. Тепер все може повернутись і битва за країни Азії спалахнуть із новою силою. За цими битвами було б добре спостерігати на відстані України, рівновіддаленої від обох країн, якби не залежність від Китаю. За 9 місяців цього року, незважаючи на коронакризу, вітчизняний загальний експорт до Піднебесної зріс на 86% - до $ 4,814 млрд. І нові тісні стосунки цієї країни можуть вплинути, в тому числі, і на аграрний експорт. 

Японський орієнтир

Зі слів партнера COIN Юрія Луценко, на перший погляд може здаватись, що український аграрний експорт постраждає від новоствореної ЗВТ - країни стануть торгівельно ближчими одна до одної, а Україна, за рахунок логістичних витрат та різниці в імпортних тарифах, стане менш конкурентоспроможною на Сході. Проте, такі масштабні ЗВТ створюють передумову для збільшення ринку через зростання інвестицій і споживання. В результаті, український імпорт типу «food&agro» знайде більше можливостей в Азії. Але це станеться не завтра. Також, не можна забувати, що аграрні товари, які постачає Україна, майже не виробляються в цих 15 країнах.

«Угода про ЗВТ, яку підписали у 2018 році між Європою та Японією, вплинула скоріше негативно на економіку  України. Але в новій угоді кон'юнктура виробництва сильно відрізняється між нашими країнами. Ми знаходимося в різних кліматичних зонах. Наші черешні, зернові, олійні, горіхи, мед, кондитерка  -  неможливо виробити в цих країнах. Тихоокеанська угода - це сигнал нам, що треба прискоритися і прагнути до підписання нових угод ЗВТ, паралельно з тими, що зараз знаходяться в процесі підписання», - заявив Юрій Луценко.

Читайте також: Ліам Канден: Скоро фермер зможе заробляти на «вуглецевому кредиті»

Та додав, що український агроекспортер, який вийшов на вибагливий ринок Японії, без проблем зможе знайти собі додаткові ринки збуту в цій частині світу.

Без плюсів та мінусів

Активні дії з боку 15 країн щодо підписання ВРЕП тривали із 2012 року. Підписанню Угоди передували 31 раунд переговорів та 18 зустрічей міністрів. Терміни її укладення зривалися шість разів. Велику роль в цих перемовинах грала Індія. Але у 2019 році ця країна вийшла із перемовин, тамтешній уряд виступав проти низки пунктів угоди. Утім, це значно прискорило підписання угоди, каже в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 року) Ольга Трофімцева.

«Відсутність у ВРЕП Індії значно ослабило економічну складову угоди. Звичайно, там є пункти, як і в будь-якій стандартній угоді про ЗВТ, питання щодо фітосанітарних норм та походження товарів. Проте, аграрний сектор завжди є найскладнішим для підписання, і ця ЗВТ не стала виключенням. Сталося це тому, що ці 15 країн є дуже різними з точки зору частки АПК у виробництві, і вони просто не змогли домовитись. Відповідно, якихось великих очікувань щодо змін в торгівлі продукції АПК з цими країнами та ключовими партнерами зокрема, на мою думку, не варто», - зауважила Ольга Трофімцева.

Читайте також: Готуй сани влітку. Як ще восени запобігти дефіциту обігових коштів під час весняної посівної

Для України новостворена ЗВТ, показує, що світ не стоїть на місці, і укладання преференційних угод між країнами триває. Українському уряду є над чим працювати щодо диверсифікації експорту, відкриття нових ринків та можливостей для внутрішнього виробника.