Компенсація або смерть: чи знайдуться кошти в держави за втрачений цього року врожай?

Відсутність вологи у ґрунті стало причиною загибелі озимих на площі у понад 400 тисяч гектарів, на ще більший території суттєво впала врожайність. Близько 800 тисяч гектарів в Україні потребували пересіву. Наслідки посухи вже були відомі уряду у квітні-травні цього року, аграріїв попросили віднести до державних органів звіти щодо збитків, але офіційного «фідбеку» не сталося.

Режим «тиші»

Від посухи найбільше постраждали південні області - Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя. Найгірша ситуація на Одещині, де загинуло понад 300 тис. га посівів. У південних районах області втрати агропідприємств сягають 80−100%. Agravery.com неодноразово повідомляло про критичну ситуацію в аграріїв південних областей. Втрата врожаю вже призвела до зриву ф’ючерсних контрактів, що, в свою чергу, спричинило сварки трейдерів та аграріїв.

Читайте також: Держгеокадастр все? Як в Україні перезапускають земельні відносини

На тлі зривів форвардних контрактів з’явились нечесні виробники, які вказували на форс-мажорну ситуацію з метою зірвати укладений договір та продати свій врожай за значно вищою ціною. Наразі аграріям вже нічим платити оренду, податки, зарплатню тощо. Велика кількість фермерів збанкрутіла, також відомі випадки суїцидів через неможливість сплатити по кредитах. Але ситуація досі незмінна. Спочатку держава робила кроки для подолання кризи: створювались робочі групи, збирались дані щодо постраждалих виробників. Аграрії на зустрічах називали цифру у 4-5 тисяч гривень з гектару державної підтримки за втрачений внаслідок посухи врожай.

Прибуток пробив дно

Аграрне товариство «Новатор» в Одеській області втратило 35-40 % від засіяних площ під озимими, розповідає його власник Сергій Паровик.  Під повне списання потрапили 122 га ячменю, 100 га ріпаку. 31 га кукурудзи, 134 га соняшнику. На інших ділянках, де хоч щось залишилось, урожайність впала до 1,9 тонн пшениці з гектару. Сергій Паровик називає своє господарство таким, якому пощастило із хоч якимись дощами. За рік на його поля випало 76 мм опадів, при мінімальній потребі у 350 мм на рік. В сусідніх господарствах не було і цього.

«Без допомоги з боку держави у Бессарабському районі мало хто з фермерів витягне цей рік. Бо це був аномальний рік. Була посуха, після навесні вдарили морози. Втрати нашого господарства – колосальні. І це триває не один рік. За два останні роки, ми із 15 млн грн обігових коштів на рахунках спустились до 11 млн гривень кредитів. Все через малу врожайність на тлі нестачі вологи. Зараз розпродаємо техніку, яку набрали в хороші роки. Перекредитувались: кредитом «5-7-9» віддали частину кредитів із більшою ставкою. Всі ці фінансові маніпуляції знизили наш борг до 7 млн гривень. Зараз наші складські приміщення майже порожні. Ми оформили втрати. Далі не маємо куди звертатись», - заявив аграрій.

Цільова допомога?

На думку Сергія Паровика, держава могла б допомогти грошима цільового призначення. Величезною підтримкою стало б компенсація податків, чи зменшення нормативно-грошової оцінки земель в області. Одещина має в середньому сплачувати 33 тисячі гривень за один гектар на рік. Коли в областях із більш вдалою погодою ця сплата становить близько 17 тисяч гривень.

«Зараз, щоб врятувати тамтешніх аграріїв, потрібні вже екстраординарні заходи. Вже потрібна держпідтримка, аграріям потрібні виплати, вони без цього не впораються. Більш того, їх банкрутство потягне за собою дуже серйозні негативні наслідки, як для соціальної сфери, так і для економіки. Якщо вони не виплатять зарплати, якщо вони не виплатять орендну плату за паї, то не піде ПДФО до місцевих бюджетів, а місцеві бюджети більше, ніж на 60% формуються за рахунок ПДФО. Як будуть місцеві бюджети після цього зводити кінці з кінцями? Що буде з цими пайовиками? Що буде в наступному році: як там відновити сільське господарство?», - прокоментував ситуацію в інтерв’ю Agravery.com заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов. 

В недалекому майбутньому…

Всеукраїнській аграрній раді вдалось зробити дещо для компенсації втраченого врожаю. Народні депутати підтримали ключову правку до комплексного законопроекту про держпідтримку, подану від асоціації. В документі, який вже ухвалено парламентом та направлено на підпис президенту, прописана пряма державна допомога сільгоспвиробникам та аграрним кооперативам, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відшкодування буде здійснюватися шляхом виплати бюджетної дотації на одиницю пошкоджених угідь.

Читайте також: Якою буде держпідтримка АПК у 2021 році

«Ми добились, аби державну підтримку аграріям, які постраждали внаслідок посухи, прописали законодавчо. До цього такої статті в бюджеті не було. Також закладається державна підтримка щодо аграрного страхування, на що передбачається близько 650 млн гривень. Поки що цифри не точні, бо невідомо, яким вийде бюджет-2021 після другого читання», - пояснив заступник голови ВАР Денис Марчук.

НГО рахуватимуть по опадам

На початку листопада Мінекономрозвитку оприлюднило проект постанови «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Положення не мають прямого відношення до підтримки, проте, вносять справедливу оцінку земель, яка враховуватиме кліматичні умови, вологість ґрунтів тощо.

«Безумовно, така ініціатива вже є, навіть вже є постанова в КМУ. Про затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі. Про деталі критеріїв поки говорити зарано, але те, що підхід буде змінено - це факт. Найближчим часом буде презентація цієї постанови Кабміном», - розповіла партнерка компанії Crowe Erfolg Ukraine, заступниця голови Податкового комітету при ТПП Ольга Богданова.

Читайте також: Зима близько: який стан посівів озимих культур

Загалом, державна підтримка сфери АПК на наступний рік закладається в розмірі 4,2 млрд гривень.  Профінансують 7 головних напрямів: придбання с/г техніки та обладнання, здешевлення кредитів, фінансування розвитку меліоративних систем, розвиток тваринництва та садівництва, розвиток фермерських господарств.