Нішеві культури. Чи варто вирощувати сорго, амарант і топінамбур?

Фермери у пошуку додаткового прибутку починають вирощувати незвичні культури з великим потенціалом. До числа таких рослин відносяться топінамбур, сорго, амарант тощо. Виробники та переробники сировини знають, наскільки вигідно вирощувати ці культури і готові поділитись цією інформацією. 

Топінамбур

фото: northcyprusinform.com

Продукти переробки топінамбура або земляної груші в Україні майже не користуються попитом, а ось за кордоном ними цікавляться, особливо фармацевти. Із бульб топінамбура добувають інулін, який належить до класу харчових волокон (фруктани) і використовується у виробництві ліків для діабетиків та при лікуванні дітей при підвищенні ацетону.

Тільки є одна проблема, - при наявності цеха та технологій для переробки культури в Україні не вистачає потужних агровиробників. Незважаючи на те, що земляна груша - невибаглива рослина, її вирощують усього декілька господарств, все тому, що це досить агресивна культура. При неправильній агротехніці вона за короткий час може поширитись на велику ділянку.

Читайте також: Ризикове овочівництво: як відповідати вимогам ринку

Одне з підприємств, яке займається переробкою топінамбура – ТОВ НВП «Індуктор», що знаходиться у Івано-Франківську.

«Хоча ми й завод, але у нас є 50 га землі, де ми вирощуємо топінамбур. Нас цікавить тільки нижня частина рослини – бульба. З топінамбура ми виробляємо порошок, який застосовують в якості дієтичної добавки, сиропи, а скоро будемо й екотканину за новітніми нанотехнологіями», - розповідає Богдан Кобринський, технічний директор, співвласник НВП «Індуктор».

Що цікаво, продукцією підприємства цікавляться більше за кордоном, уже зараз ведуться переговори з Сінгапуром, буде поставлятися продукція і на азіатський ринок.

«Під час вирощування топінамбура ми відмовилися від використання будь-яких мінеральних добрив, використовуємо тільки витяжки сапропелю і мульчування. Зараз у нас засаджено 10 гектарів під органіку – це буде поставка в Йорданію», – розповідає Богдан Кобринський.

Переробляти можна не тільки бульби топінамбура, але й зелені стебла рослин та робити з них силос. Верхню частину рослини використовують для виробництва паперу чи екоіграшок.

«Кілька господарства в Одеській області відмовляються від кукурудзяного силосу та переходять на топінамбуровий. Вони відзначають, що добовий приріст бичків на ньому виріс з 800 до 1200 грам» -  додає технічний директор, співвласник НВП «Індуктор».

В господарстві топінамбур вважають прибутковою агрокультурою. На ринках та інтернет-магазинах України фермерський сушений топінамбур продають за ціною від 18$/кг, а свіжий – від 1 $/кг.

Сорго

Поле сорго в селі Маківка Рокітнянського району Київської області. фото: agroone.info

Через погодні умови фермери звертають увагу на посухо- і жаростійкі культури, які у порівнянні з іншими літніми рослинами потребують більш високих температур для розвитку. Однією з таких культур є сорго, яке багате на білки, вуглеводи, тіамін (В1) та фосфор. Його використовують не тільки у якості корму для тварин, але й для виробництва продуктів харчування, зі стебел одержують сорговий мед (патоку). Як зазначають експерти, з 1 т зерна сорго отримують 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи.

У селі Маківка Рокитнянського району на Київщині уже 14 років успішно вирощують сорго та інші широкорядні культури на полях Науково-виробничого товариства «Укрсорго».

Читайте також: Михайло Соколов: Якщо уряд не введе кредитування на купівлю землі, то будуть праві ті, хто проти скасування мораторію

«Минулого року ми отримали патент на технологію вирощування широкорядних культур, завдяки якій вдається збирати одні з найвищих врожаїв сорго у світі. Застосовуючи цю технологію, у 2018 році ми отримали врожай сорго на рівні 14 т/га. У цьому році як ніколи погодні умови дали можливість проявити свої посухостійкі властивості рослині, можливо ми не поб’ємо рекорду 2018 року, але будемо близькі до цього.

Для того щоб отримати хороший урожай, необхідно правильно обрати насіння. Так, «Укрсорго» при підготовці насіння використовує технологію вченого Леоніда Фадєєва. Крім того, Ярослав Бардін вважає, що саме вага кореня впливає на вагу рослини.

«Проведені нами дослідження показали, що вага кореня сорго впливає на вагу рослин та сприяє її стійкості до посухи. У середньому вага кореня становить 46 грам, тоді як рослини - 272 грами. Варто зауважити, що з 1 га цукрового сорго можна отримати до 12 тонн сиропу, а 1 кг такого сиропу коштує в середньому $8. Для порівняння подібний сироп з цукрового буряка - $3», - додає Ярослав Бардін.

Амарант

фото: agro-business.com.ua

Чому амарант цікавий для бізнесу? Це високомаржинальна культура, її рентабельність може становити 200% і більше. У неї широкий спектр переробки, сировиною є як насіння, так і вегетативна маса. Ця культура пристосована до змін клімату, тобто у амаранту низький транспіраційний коефіцієнт і цей рік показав, що там, де соняшник знижує урожайність, а кукурудза взагалі не виживає, то амарант здатний сформувати гарний врожай та забезпечити аграріїв стабільним прибутком.

Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції цитує слова американського біолога Джона Лемана: «В цілому, питання стоїть не в тому, чи стане амарант головною зерновою і харчової культурою світу, а в тому, коли він нею стане».

Читайте також: ВАРті новини: Проект рішення Конституційного суду стосовно землі загрожує знищенню аграрного сектору в Україні

«І він має рацію: поживна, харчова та лікувальна цінність амаранту дуже висока, і з часом людство оцінить перспективи цієї культури. Амарант нормалізує роботу ендокринної системи, підвищує працездатність та стійкість до несприятливого впливу навколишнього середовища.

З амаранту в Україні виробляють сертифіковану олійну продукцію, а також борошно, крупи, йогурти, хліб, пластівці, суміші для дитячого харчування, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіто-чаї, трав’яні гранули, які можна придбати в крамницях здорового харчування чи через соціальні мережі», - зазначає Олександр Дуда.

Перспективне використання амаранту у кормах. Знаючи про це, як і про лікувальні властивості рослини, на Дніпропетровщині фірма «Ольвія» вирішили вирощували курей у вільному вигулі у посівах амаранту.
Так, за словами Олександра Дуди господарство одразу вирішило декілька питань: «Кури забезпечені повноцінним харчуванням, зміцнюється їх імунітету без використання антибіотиків та анестезуючих засобів, забезпечується природнє внесення курячого посліду, тобто відновлюємо родючість ґрунтів, а також збирається повноцінний урожай насіння».

За даними Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції витрати фермерів на вирощування насіння амаранту складають 400$/га. У той же час прибуток можна отримати від переробки насіння на крупу, борошно та екстракційну олію та шрот.

«З врожаю з 1 га можна виробити 15 тонн гранул, які продаються за ціною 200$/т. Загальний прибуток складе 3000 $/га. Популярність амаранту з кожним роком зростає і минулого року був сплеск зацікавленості фермерів у вирощуванні амаранту. В цьому році, ми вимушені були стримувати людей вирощувати амарант.

Як це робилося? Тобто продавали насіння на 15-20 гектарів для того, щоб люди випробували технології та мали гарантований ринок збуту і не було перевиробництва», - відзначає Олександр Дуда.

Сьогодні в Україні районовано 19 сортів амаранту, 5 з них промислового насіння були внесені в реєстр сортів щириці (амаранту).