Директор з виробництва ПП «Земля і Воля Агро»: Зараз вирощування пивоварного ячменю у тренді

Олексію Олексійовичу, ви у господарстві вирощуєте пивоварний ячмінь вже протягом тривалого часу. Розкажіть, чому обрали цю культуру?

- Так, ми на постійній основі вирощуємо пивоварний ячмінь уже більше 10 років, тому уже встигли набути неабиякого досвіду. Він займає 20-25% площ господарства, а решта із 876 гектарів – це кукурудза, пшениця, соняшник, по 20-27% площ кожна. Не відкрию вам таємниці, якщо скажу, що аграрії думають з фінансової точки зору. На  сьогодні пивоварний ячмінь – одна із найрентабельніших культур, особливо, для нашого регіону, Чернігівщини. Було різне, проте зараз той, хто розуміє економічний бік справи, знову повертається до ячменю.

Які урожаї пивоварного ячменю отримуєте?

- Минулоріч ми посіяли 203 гектари, при середній урожайності 5,5 т/га, отримали і продали 1123 тони пивоварного ячменю.

Якою є рентабельність вирощування пивоварного ячменю?

- Зараз вирощування  пивоварного ячменю у тренді, хоча я добре пам’ятаю роки, коли він був нікому не потрібен, його було важко продати. Різниця у рентабельності між звичайним ячменем та пивоварним, за моїми підрахунками, складає 10-15%. Хоч ціна і більша на 20%, проте при виробництві простого фуражного ячменю можна  використовувати трохи дешевшу технологію, ті ж фунгіциди, а от якщо хочеш пивоварний – тут до економії потрібно ставитись дуже зважено та обережно.

Читайте також: Дванадцять років посухи: що робити аграріям Степу?

На скільки відрізняються ціни на пивоварний ячмінь від року до року, і як взагалі складається цінова кон’юнктура зараз?

- Ціна формується під впливом світового ринку та, зокрема, країн-лідерів – Аргентини, ЄС, Австралії, Росії. Про конкретні цифри говорити не хочу, проте скажу, що ціна і у минулому, і у цьому сезоні була дуже гарна. Скажу відверто, що навіть у найсміливіших своїх планах я не очікував таких прибутків. Що буде у сезоні 2019? На мою думку, ячмінь, однозначно, збереже свої трендові позиції. Можливо, ціна трохи просяде, що пов’язано із тим, що за моєю інформацією, деякі українські підприємства  відчули цю «золоту жилу» і будуть збільшувати площі під культурою.

А ваше підприємство буде збільшувати площі?

- Ні, тих обсягів, що ми вирощуємо, цілком достатньо. Мій принцип – не гнатись за обсягами, а краще працювати над урожайністю.

З чим ви пов’язуєте попит на пивоварний ячмінь, тільки з активізацією роботи солодових та пивоварних компаній, чи є інші фактори?

- На мій погляд, це пов’язано із тим, що агрохолдинги, яких за останні 10-15 років в країні стало дуже багато, ячмінь майже не сіють – роблять ставку на кукурудзу, сою, ріпак та інші культури. Тому ячменю почало не вистачати на ринку, ціна і привабливість культури зростає. До того ж, як ви правильно помітили, активізувались світові солодові компанії - якщо у світі не вистачає сировини, закуповують в Україні. До речі, саме український пивоварний ячмінь за своїми характеристиками вважається одним із найкращих в індустрії.

Про агрономічні секрети

Агрономи говорять, що ячмінь є технологічно важкою культурою. Прокоментуйте, будь ласка, цей момент.

- Так, це правда, але тут потрібно просто знати правила і ним слідувати. Приміром, ми працюємо за традиційною технологією – використовуємо оранку.  За останні шість років перепробували всі варіанти: і дискування, і подвійне дискування тощо, але найкращий варіант – це оранка. Я проводив дослід на одному із полів, 80% ми орали на глибину 22-24 см, а 20% дискували тяжкою  бороною на глибину 18 см. Здавалось би, майже одні і ті самі умови, але на полі ячмінь вийшов різного кольору, бо на перших етапах культура потерпала від азотного голодування і це видно протягом всього періоду вегетації, і на урожайності відобразилось.

Читайте також: Отримати на горіхи, або чи працюють державні компенсації?

Чим іще технологічно  специфічний ячмінь – його потрібно швидко посіяти.  Приміром, я намагаюсь це зробити за чотири дні. На ньому дуже чітко видно аж до кінця фази кущення, де ти починав сіяти, і де ти закінчуєш. На початку я не міг зрозуміти, чому ячмінь на полі такий строкатий – адже  технологія єдина, добрива, насіння однакове, одна і та сама сівалка, і навіть одні і ті ж люди працюють на полі. Але виходило, що в одній стороні ячмінь кращий, а в іншій – розвивається гірше. Тобто навіть один день посіву грає роль.

Тобто, потрібно сіяти якомога раніше?

- Так, ця культура любить ранні посіви – чим раніше посієш, тим краще. Я пам’ятаю, у 2016 році  сусіднє господарство почало сіяти ячмінь 19 березня, а за два дні – пішов сніг. Мені здавалось, що  ці поля не вистоять. Ми почали сіяти на шість днів пізніше за сусідів, а у підсумку наші результати були дещо гірші, ніж у них. Зі сторони агрономії це був нонсенс, адже ми сіяли у більш прогрітий ґрунт, але певні висновки я для себе зробив.

Які іще важливі аспекти вирощування ячменю можете назвати?

- Якщо брати технологію, то найбільш важливим етапом є захист пивоварного ячменю.  Перше, ми маємо із вами отримати гарантовані сходи, а потім довести їх до ідеального стану. Я люблю експериментувати, постійно проводжу досліди із різними препаратами, від різних виробників, їх нормами внесення. На сьогодні найкраще показує себе фунгіцид «Авіатор», але і коштує він не дешево. Потрібно, аби фунгіцид складався, як мінімум, із двох діючих речовин, щоб була можливість уникнення резистентності, тобто звикання патогенів до даної діючої речовини.

Ячмінь  з усіх культур дуже болісно реагує на захист, хвороби, а інтенсивні сорти, хоча дають дуже хороший урожай, часто хворіють. Тому захист, захист і ще раз захист. До того ж врахуйте, що потрібне живлення, зволоження і достатня кількість опадів. У нас, на Чернігівщині, поки що проблем із зволоженням немає.

Важливо зосередитись не на тому, аби боротись із хворобами та шкідниками, а запобігти їм. Останні три роки ми робимо все наперед. При першому обприскуванні, коли ми боремось із бур’янами, обов’язково даємо фунгіцид і інсектицид. Здавалось би, у кінці фази кущіння хвороб ще нема, але ми уже захищаємо.  Річ у тому, що коли ви побачили хворобу, це уже пізно, рослини уже інфіковані і хвороба поширюється полеммиттєво. За моїми спостереженнями, таким чином можна легко втратити 10-15% урожайності. Якщо протягом 21 дня на полі все нормально, ми проводимо планову обробку по прапорцевому листку. І я вам хочу сказати, що ці поля у мене в рази чистіші, і це суттєво дешевше, аніж у екстреному режимі боротися із шкідниками та хворобами. Часто агроном думає, що його «пронесе», але на практиці так буває рідко – інсектицидно-фунгіцидний захист є конче необхідним. У нас так складається ситуація, що  у баковій суміші  багато компонентів, кожен із них має свою функцію, але це приносить свої плоди.  Тому рекомендую запланувати собі усі внесення і неуклінно слідувати технології.

А що стосується удобрення?

- Якщо брати удобрення, то ми використовували як складні добрива – нітроамофоску, діамофоску, любофоску, пробували їх вносити і під оранку, і під весняну культивацію. І найкращий результат виходить, коли розділити норму навпіл – частину внести восени, перед оранкою, а частину весною, перед культивацією.  Якщо вносити лише під культивацію, то закладення добрива відбувається на глибині 3-4 см, фосфор та колій вкрай малорухливі, при тому коріння ячменю може рости на глибину до 30 см, і навіть, за деякими даними, до метра. Якщо весна та літо посушливі, то верхні 5-6 см ґрунту швидко висихають, як наслідок фосфор та калій стають для рослини майже недоступними, і це неправильно. Якщо робити все з осені, вносити та приорювати на глибину до 25 см, тоді у верхньому шарі ґрунту добрива майже відсутні і на початкових етапах розвитку рослина їх не отримає. Якщо робити у два етапи, то добрива будуть закладені рівномірно, на всю глибину орного шару. А от азот ми завжди даємо тільки під культивацію, тому що він дуже рухливий, і потрібно відразу починати сіяти, далі цей елемент піде у нижчі шари ґрунту.

Іще один технологічний момент, який впливає на рентабельність пивоварного та фуражного ячменю, - отримав 7 тонн бункерної ваги ячменю, не вважайте це заліковою вагою пивоварного – його потрібно попередньо відкалібрувати,  довести до пивоварних кондицій, повинна бути відповідна крупність ячменю. Тож і буде певний відсоток відходів, як правило, від 3 до 8% від обсягу. Їх можна потім буде продати по ціні майже фуражу, але іноді це не виходить, тому і до цього потрібно бути морально готовим.  У крайньому випадку, відходи використовують у тваринництві.

Читайте також: Про борошняний колапс та пошук можливостей для виробника

Чи є у вас  свої ноу-хау у вирощуванні цієї культури? Можливо, поділитесь із нашими  читачами?

- Ноу-хау це назвати важко, але є цікавий момент. Традиційна технологія свідчить, що оптимальним є посів ячменю на глибину 3-4 см, але на сьогодні є багато тверджень, що ячмінь потрібно сіяти на 1,5-2 см.  Тобто існує тренд до малих глибин посіву цієї культури. Вважається, що тоді ячменю простіше прорости, він витрачає менше енергії проростання, аби досягти сонечка, а сама коренева система краще розгалужується.  Тобто, ячмінь дає кращу урожайність тоді, коли є швидші сходи. Чим більш ранні сходи, тим кращий процес фотосинтезу рослини.

Наскільки мені відомо, ячмінь не стійкий до вилягання. Як із цим боретесь, використовуєте ретарданти, чи інші хімічні засоби?

- Це  теж мінус культури – він вилягає найлегше з усіх, і підняти його важко – втрати будуть, як мінімум 20% урожаю, ні флекс-жатки, нічого інше не допоможе вирішити проблему на 100%. Ми для боротьби з проблемою вилягання використовуємо мідь, магній, регулятори росту, зокрема препарат «Вермибіомаг», що містить гумати і комплекс мікро- і макродобрив, таким чином  ми скріплюємо міжвузля і скорочуємо довжину рослини.

Потрібно чітко усвідомити, що при врожайності за 6 тон з гектара проблема вилягання загострюється. Одним з виходів ситуації є використання  преперату «Церон», який рекомендований при виробництві пивовареного ячменю, завдяки його властивостям скріплюється міжвузля рослини, соломинка стає  нижчою, а рослина відповідно стійкішою до вилягання.

Ви наполягаєте на точності посіву ячменю, але це можна зробити лише високотехнологічною технікою, приміром посівним комплексом, чи не так?

- Вірно. Ми нещодавно придбали посівний комплекс одного із провідних європейських брендів PÖTTINGER TERRASEM C6. Він за один прохід виконує багато задач, і на 70% ми його використовуємо саме на полях із ячменем. Здавалось би, площі господарства не такі і великі, а техніка дорога, не два і навіть не три мільйони гривень. Але я поясню свою мотивацію.  Під час демопосіву у нашому господарстві представники компанії PÖTTINGER посіяли 10 га площ, і 10 га площ я посіяв нашою сівалкою. І там де обробляв  комплекс, ми мали прибавку 4 ц/га, це десь 8%. Це абсолютно інший рівень агротехнології в  господарстві, це настільки змінює стан поля, ви собі не уявляєте! Система посівного комплексу набагато краще готує посівне ложе, точно розподіляє насіння, немає похибки по глибині його закладання, одночасно прикотує, а зверху робить мульчу, аби не випаровувалась волога з ґрунту. За рахунок того, що немає різниці у глибині закладання насіння, немає проблем із сходами – все поле сходить одночасно, в один день. У звичайній сівалці похибка може складати до 1 см, і таким чином поле може виглядати неоднорідним. Підкреслю, для ячменю важлива глибина закладання насіння і прикочування. Якщо немає посівного комплексу, обов’язково використовуйте звичайні котки, але робити це треба із розумом. Якщо  дуже прикатаєте і піде дощ, то на полі кірка.

Збираєте теж оперативно?

- Ще й як! На 900 га ми маємо три комбайни і вони при збиранні ячменю працюють одночасно, бо важливо дотриматись оптимальних строків, ячмінь темніє і стає не такого привабливого кольору, при надлишку вологи є небезпека проростання зерна у колосі, а інтенсивні сорти до цього схильні. По моєму досвіду скажу, що кожен дощ та кожна вранішня роса забирає у вас відсоток урожаю – ячмінь  відразу клякне, бо колос тяжкий, а соломинка клониться ближче до землі і навіть флекс-жатки тут не допоможуть. Жатка розрізає колос пополам і лише частина іде у бункер, а друга – залишається на полі. Тому ідеально ячмінь збирати в один день, бо те, що ти скосив у перший день, буде найякіснішим збіжжям, а решта може бути фуражем.

Який сорт пивоварного ячменю обрали для себе?

- Протягом останніх чотирьох років ми сіємо сорт «Одісей», він є найбільш оптимальним для нашого регіону.

Про налагодження збуту пивоварного ячменю

А як працюєте над збутом пивоварного ячменю?

- З 2004 року стабільно працюємо із компанією «Малтюроп Юкрейн». Жодного разу не розчарувались, що зробили такий вибір. Адже це підприємство завжди виконувало взяті на себе зобов’язання та розраховувалось із нами. Повірте, на сьогодні така бізнесова чесність коштує дорого. Цінуємо їх за завжди точний, європейський підхід до роботи. На початку кожного сезону ми із представниками компанії обговорюємо, яку кількість ячменю готові будемо їм постачати та фіксуємо кількість гектарів, яку будемо висівати. Вони надають і посівний матеріал, і частково препарати для захисту посівів за попередньою заявкою. Потім їх представник у регіоні контролює наші посіви та поля, за потреби, дає рекомендації.

Читайте також: ПЛІДний діалог: як вплине минулогічне перевиробництво на бажання фермерів закладати сади та ягідники

Як формується ціна закупівель?

- Це досить цікавий механізм. Останні два сезони закупівельна ціна пивоварного ячменю формується залежно від вартості фуражного ячменю плюс надбавка 10-20%, а якщо  пивоварний ячмінь дуже високої якості – іще більше. При чому закупівельна ціна формується на основі аналізу ринку і відповідно змінюється на сайті компанії раз на тиждень. Це дає змогу мені, як виробникові, планувати свої продажі, адже я знаю, що протягом тижня закупівельна ціна підприємства не знизиться, а ми встигнемо отримати оплату за проданий товар і оперувати грошима. Ця схема  набагато більш прозоріша, аніж у решти компаній, і не потрібно чекати грошей до 14 днів чи більше.

У своєму інтерв’ю Аgravery.сom директор з постачання MalteuropEasternEurope Олександр Івашина згадав про те, що у поточному році компанія планує займатись  продажем насіння пивоварного ячменю не тільки своїм постачальникам, а й на вільному ринку. Чи не боїтесь, що виробників, а отже, і конкуренції стане більше?

- Як я уже казав, виробництво пивоварного ячменю не настільки технологічно простий процес, як може здатись на перший погляд. Плюс, сама компанія Malteurop ставить високі вимоги до сировини, які не так просто виконати, – потрібно мати щонайменше 60 га площі під ячменем, а для дрібного фермера, який не мав досвіду із цією культурою, це може бути ризиковано. Треба мати специфічну техніку, той же посівний комплекс, хорошу очисну машину, адже якщо не буде крупності і ячмінь буде недостатньо чистим, його вартість може бути нижчою.  Тому конкуренції я абсолютно не боюсь, а от бачити більше професійних господарств із класними, продуманими технологіями просто мрію.

Чула, що деякі компанії зараз займаються експортом пивоварного ячменю через трейдерів. Чому ви цього не робите?

- Так періодично до нас звертаються із пропозиціями.  Проте ми не працюємо, бо просто не вигідно – переробники платять суттєво більше. Тому краще я буду чекати прийнятних пропозицій від солодовенних компаній, аніж експортувати.

фото: приватний архів Олексія Передерія