Отримати на горіхи, або чи працюють державні компенсації?

Геннадій Юдін, віце-президент «Української горіхової асоціації»

- «Перший млинець не комом» – саме так можна сказати щодо реалізованої в 2018 році бюджетної програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників», на яку було виділено 300 млн.грн. 

Це одна з найуспішніших програм держпідтримки Мінагрополітики минулого року, яка була не тільки повністю виконана, а й перевиконана. На неї, реагуючи на фактичні заявки садівників, в кінці року було додатково виділено ще 100 млн. грн.

На початку минулого, 2018 року, в своєму інтерв'ю Agravery.com я говорив, що компенсація вартості саджанців не тільки легалізує більшу частину горіхових садів, виведе їх з «тіні», а й допоможе садівникам в найголовнішому – зменшить первинні інвестиції в посадку горіхового саду, які є одними з найбільш витратних інвестиційних вкладень. На той час багато хто сумнівався – чи дійдуть гроші до реального садівника, чи отримає він?

Сьогодні можна сміливо підбити підсумки того, що дала програма для подальшого розвитку садівництва країни. Перш за все, це 261,1 млн. грн. компенсацій за посадковий матеріал, які фактично отримали садівники у вигляді двох траншів: один за підсумками першого півріччя – в серпні, другий – у грудні, у переддень Нового року.

Всього було компенсовано 3925 гектарів садів, посаджених у 2018 році, з яких:

- горіхоплідних (горіх і фундук) 1917 гектарів (49% від всієї площі компенсованих садів);

- ягідники 920 га (23%);

- плодових садів (зокрема 559 га зерняткові і 294 га кісточкові, всього - 22%);

- виноградників - 229 га (6%);

- хміль - 6,25 га (0,2%).

Я зробив аналіз фактично виданої компенсації в залежності від площ посаджених горіхових садів. З 48 агропідприємств (зокрема фермерів, ФОП, родинних та інших суб'єктів підприємницької діяльності), які фактично отримали компенсації за посаджені горіхові (в т.ч. фундукові) сади:

а) 24 - по малим горіховим садам площею 1 – 10 га (50% від усіх горіховодів, які отримали компенсацію);

б) 11 - за середніми горіховим садам площею 10 - 50 га (23%);

в) 13 - по великим горіховим садам площею понад 50 га (27%).

Для прикладу, серед найменших горіхових садів, які отримали компенсацію, - це ФОП Лойко Роман Сергійович (0,13 га) та ФГ «Екві Агро» (0,7 га) з Черкаської області, сімейне ФГ «Марусин сад» (1,2га) і ФОП Бондаренко Леонід Миколайович (1,7 га) з Полтавської області, ФГ «Доброчесність» (2,75 га) з Донецької області та інші.

Не можу не сказати про лідерів. У ТОП-5 областей, де найбільше посадили горіхових садів і найбільше отримали компенсацій, увійшли Закарпатська область (465,06 га), Вінницька область (330,38 га), Одеська область (284,77 га), Київська область (197,21 га), Миколаївська область (99,68 га). На жаль, доводиться констатувати, що жоден горіховий сад не був оформлений та не отримав компенсації в 2018 році в Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Івано-Франківській, Луганській і Чернігівській областях. Всього отримали компенсацію горіховоди 17 областей України. 

Виходячи з цього, хотів би знову сказати майбутнім горіховодам, або тим, що планують розширити свої горіхові сади, що бюджетна компенсація - це абсолютно реальний фінансовий інструмент для всіх садівників. Зараз прийнятий Бюджет-2019, за яким виділяється 400 млн. грн. 

Олег Валько, директор ФГ "Воля сад" 

- Моєму підприємству вперше вдалось отримати держкомпенсацію на закладення горіхового саду і я цілком задоволений. Площа не велика - всього 1,4 га, проте стимулює мене продовжувати закладку горішника на решті землі, що маю (10 га). Цього року буду подавати заявку на компенсацію іще раз - хочу закласти так само 1,4 га.  Обираємо і українську, і іноземну селекцію, експериментуємо. Чесно кажучи, я не до кінця вірив у те, що держава видасть кошти. На збір документів пішло приблизно два місяці. Найбільше - на геодезію, планування, проект. Дуже допомогала мені у цьому і  наша профільна горіхова асоціація та й місцева  районна рада, разом заповнювали документи. Нарікань  у мене немає, щоправда хотілось би щоб паперів та документів на компенсацію потрібно було збирати суттєво меньше. 

Павло Тулба, президент кооперативу «Горіх Причорномор'я»

- Як на мене, державні компенсації достатньо суперечливий інструмент підтримки для горіхівників, а особливо, для розсадників.  Наше підприємство є сертифікованим розсадником горіха, і для того, аби аби отримати державний сертифікат, нам потрібно пройти усі кола пекла, чекати висновків  Насіннєвої інспекції тощо. Через бюрократичну тяганину сертифікат на нашу продукцію ми отримали лише у жовтні, а скористатись компенсаціями не змогли. Вважаю, тут є і певна корупційна складова -  чому, закуповуючи у іноземних розсадників, компансацію виробник отримує відразу, а користуватись послугами українських виробників не може. Я неодноразово звертався із цим питанням до Мінагропроду, проте віз і нині там, а шкода. Хотілось, аби компенсації працювали не однобічно для когось конкретного, а були для всіх.  Фактично зараз за кошти українського платника податків датують іноземні розплідники, а розвиток розсадництва в Україні в стагнації. Нікто не вимагає обмежити доступ іноземного посадкового матеріалу, він, безумовно, потрібен, але хто заважає, наприклад, дозволити імпорт підщепи і прищепи, але не прямо посадкового, це б дало стимул заходити до нас великим світовим розплідникам, а так вони просто йдуть по шляху найменшого опору і імпортер замінює собою розплідник.  

Сенс допомоги від держави - це створення точок зростання і стимулювання власного виробництва. Але це точно не про діючу програму. При цьому, для покупки, наприклад, нашим кооперативом імпортного обладнання є купа бюрократичних перешкод, які дають можливість відмовити з суто формальних причин. Врахуйте, що налагодити виробництво саджанців простіше, ніж обладнання і в чому ж сенс цієї підтримки?

Ігор Цибенко, засновник  ФГ «Батьків Сад»

- До самої ідеї державних компенсацій для садівництва ставлюсь дуже позитивно - давно потрібно було запровадити цей механізм, особливо для горіхівництва. Втім, сума у 400 млн грн замала для того, аби реально розвивати садівничу галузь. При цьому на витрати адміністрації президента та його обслуговування виділено понад 2 млрд. гривень. Чи справедливий такий розподіл коштів?  Наскільки мені відомо, що деякі із клієнтів нашого розсадника, які закуповували посадковий матеріал у листопаді, вже встигли отримати компенсації, проте скільки саме - не берусь говорити. У будь-якому разі така компенсація це краще, ніж нічого.