Дванадцять років посухи: що робити аграріям Степу?

Минулий рік був останнім роком із достатнім рівнем зволоження, а уже 2019 рік розпочинає 12-тирічний посушливий цикл. Наразі у південному Степу ми виходимо в весну зі строкатістю по вологості ґрунту – від 15 до 50-60 см у орному горизонті. Посіви найчастіше були  в суху землю, тому  насіння пролежало щонайменше місяць перед тим, як дати сходи, отже наразі загибель озимих складає 12-15%, а зниження врожаю можливе на 18-20%. Взагалі погодні умови на півдні були досить різноманітними: десь випадали дощі, були тумани, а в інших місцях вологи не було взагалі. Рекордсменом за відсутністю опадів виявився бессарабський Степ. У Тарутине ні краплі дощу, а в Арцизі повна чаша. Тому гарний врожай зможуть отримати лише ті господарства, які зробили усе правильно з самого початку, від вибору насіння, обробки ґрунту та попередника до системи удобрення та захисту. Найгірша ситуація буде у тих, хто сіяв стерню по стерні, там і посіви дуже слабкі і наявна часткова токсикація за рахунок нерозкладених решток стерні, особливо у посівах пшениці.

Добрива вносимо з розумом

Наразі необхідно бути дуже обережними з добривами, особливо тим, хто вносить КАС. Я раджу розбити внесення на декілька разів, оскільки якщо після внесення пройде дощ, то від добрива ефекту не буде. Тому третину усього КАСу потрібно залишити на більш пізній період. Також потрібно бути дуже обережним із використанням добрив під час формування колосу, оскільки у цей час може бути посуха і добрива не те що не спрацюють, вони, навпаки, спрацюють у негатив.  До речі, фосфор восени взагалі було варто заробляти на глибину до 20 сантиметрів, тоді з часом він буде підійматись у верхні шари ґрунту і давати можливість рослині рости. Азот потрібно дозувати, невелику частину внести ще з осені, дві третини внести ранньої весни, одну частину давати вже навесні.

Також зараз є багато суперечок щодо внесення азоту по мерзло-талому ґрунту. Звісно, якщо розкидати азот, а потім буде волога, то він спрацює, але якщо вологи буде забагато, то азот буде вимиватись. Тому таке внесення є чисто ситуативним і не має чіткої формули.

Взагалі при внесенні мінеральних добрив важливо знати структуру та хімічний склад ґрунтів, аби розуміти, що саме потрібно вносити і визначити, коли ці добрива повинно подавати рослинам. Наразі для цього є усі можливості.

Пестициди: шлях на біологізацію

Скоріш за все цього року у південних регіонах супер значної  проблеми із хворобами не буде, тому використання фунгіцидів можна буде обмежити, особливо за рахунок вирощування генетично стійких сортів. Можливі невеликі проблеми із іржею, особливо на нестійких сортах, але куди більшою проблемою буде піренофороз. А от такі традиційні хвороби як фузаріоз і септоріоз  на Півдні не будуть  поширені цього року.  Будуть незначні спалахи хвороб на обмежених площах, саме там, де внесено багато азоту та наявний достатній рівень зволоження. Фунгіцидних обробок протягом вегетації можна запланувати дві, більше не знадобиться. Першу обробку провести у фазу ВВСН 30-32 (початок стеблування – стадія першого вузла), другу – на початку цвітіння, фаза ВВСН 61-65 (початок цвітіння – цвітіння). Цим ми закриваємо питання з розвитком листостеблових хвороб та хвороб колосу.  Гербіцидну обробку  бажано було провести ще з осені, однак, з причини відсутності сходів та незначного розвитку бур’янів і посухи вимушені були цю обробку перенести на весну,  коли температура повітря буде стабільно +5 – 80 С. Прогнозую розвиток головним чином злакових бур’янів, у меншому ступені – широколистих.  Щодо позакореневого підживлення озимих пшениці та ячменю вважаю за необхідне  пропонувати рістрегулюючі препарати, морфомодулятори  з додатковими мікроелементами. Звертати більше уваги на фізіологію та іти шляхом біологізації вирощування.

Обов’язково потрібно провести моніторинг поля, як тільки це буде можливо зробити. Особливу увагу потрібно приділити питанню розвитку кореневої системи, оскільки від неї багато чого залежить, якщо коренева система сильна, то, враховуючи дефіцит вологи, ці посіви будуть у виграшному становищі. Якщо виявиться, що коренева система слабка, то потрібно буде провести підживлення комплексами гумінових та фульвових кислот з мікроелементами. У фазу кущення бажано внести гумати, які містять у своєму складі мідь, а у фазі виходу в трубку варто застосовувати гумати з марганцем та бором, аби стимулювати синтез протеїну, хлорофілу та покращити  розвиток рослин.

Взагалі цього року я рекомендувала би не захоплюватися важкою хімією та уважно підбирати препарати. Ще однією суттєвою проблемою є те, що значна кількість фальсифікату та контрафакту є на ринку пестицидів. Наші сільгоспвиробники по п’ять разів наступають на ті самі граблі. Вони купують препарат подешевше, а отримують проблеми. Найстрашніше купувати так гербіциди, через їх дію можна спалити культуру або стерилізувати її. І таких випадків у 2018 році було досить багато. Також у нас на ринку зареєстровано багато препаратів, які просто не працюють. Окрім того до нас тепер заходить велика кількість препаратів, діючі речовини яких заборонені в Європі. Чим більше ЄС себе захищає, тим більше до нас на ринок надходить фосфорорганічних інсектицидів. Тому єдиним нашим спасінням є максимальний перехід до біологічного захисту.

Найпоширеніші помилки

Однією з найпоширеніших помилок є неправильний вибір сорту. Я раджу купувати насіння пшениці саме української селекції, оскільки вона краще адаптована до наших умов вирощування. Здебільшого наші сорти мають кращий імунітет. Для Півдня я раджу звернути увагу на сорти Одеського селекційно-генетичного інституту та Інституту зрошувального землеробства. А от по ячменю не усе так однозначно, доволі часто буває так, що іноземні сорти ячменю якісніші за українські. Також варто звертати увагу на якість насіння, у нас чомусь зараз цим доволі часто нехтують. Насіння має бути виповнене та гарно відкаліброване і перевірене на схожість та енергію проростання. Знехтувавши цими показниками можна втратити до 15% врожаю.

Ще однією помилкою є глибина посіву. У посушливих умовах не варто глибоко висівати насіння, оскільки воно буде довго сходити, а частина просто може не зійти. При посіві на глибину 4-5 сантиметрів вже йдуть втрати врожаю. В цих умовах варто висівати не глибше ніж на 3-3,5 сантиметри та провести коткування.

Також варто звернути увагу на норму висіву. Українські сорти мають високий індекс кущення і це великий плюс, але при посіві не можна рахувати насіння кілограмами, це не вірно, потрібно рахувати кількість насінин на гектар. На мою думку, для того, аби рослини мали змогу гарно кущитись, потрібно висівати не більше 3,5 мільйонів насінин пшениці на гектар, тоді як зазвичай сіють 4-4,5 мільйонів насінин. Не варто загущувати, рослина може розкущитись навіть до 40 стебелів. Весняне кущення звісно буде меншим, але площа живлення дасть змогу розвинути нормальний колос.