Регіональний директор з постачання Malteurop: Премія за пивоварний ячмінь у 10-15% залишиться і у наступному сезоні

Ціна пивоварного ячменю на українському та світових ринках досягла рекордно високих позначок, що зробило його одним із найрентабельніших для аграріїв. Як ситуація позначилась на солодовому та пивоварному бізнесі, яких цін очікувати у наступному сезоні, та які перспективи у експорті пивоварного ячменю з України 

Олександре, нагадайте, в чому полягає бізнес вашої компанії та чому саме пивоварний ячмінь є цікавім для вас?

- Ми, "Малтюроп Східна Європа" (Malteurop Eastern Europe),  – це підрозділ світового лідера з виробництва солоду Малтюроп Груп (Malteurop Group). Так, кожен 10-й келих пива у світі вироблений з солоду компанії Malteurop. Нашим акціонером є один з найбільших сільськогосподарських кооперативів Франції – Группа Вівесія (Vivescia Group). Вівесія спеціалізується на декількох напрямках: землеробстві (виробляє більше 4 млн тонн зерна щороку, з яких більше 1 млн тонн пивоварного ячменю), виробництві солоду та солодових екстрактів (Malteurop Group), виробництві заморожених хлібобулочних виробів (Nutrixo Group), переробці кукурудзи (Kalizea Group), виробництві кормів для тварин (Nelia Group) та інших напрямках. Сам кооператив налічує  понад 11 000 фермерів. 

А якою є робота компанії у нашому регіоні? Як працюєте із українськими фермерами?

- Що стосується "Малтюроп Східна Європа", то ми маємо в своєму арсеналі три заводи з виробництва солоду: в Харкові,  Чернігові та Бєлгороді. Свою роботу в Україні почали в 2002 році з пивоварного ячменю, бо ще тоді зрозуміли, що саме це є запорукою успіху солодового бізнесу в Україні. Пивоварний ячмінь є основною сировиною для виробництва солоду, а якісний солод, виготовлений з правильних сортів, з дотриманням світових стандартів якості та харчової безпеки – це є наш основний бізнес. З 2002 року ми почали розвивати ринок пивоварного ячменю України: тестувати сорти світових селекційних центрів, відпрацьовувати з нашими партнерами-сільгоспвиробниками технологію виробництва ячменю, а з партнерами-зерновими складами – технологію довгострокового зберігання пивоварного ячменю.

Читайте також: Аграрний 2018-й: ключові молочні тренди

Співпрацю з фермерами ми вирішили організувати на довгостроковій і глибинній основі, назвавши проект «сертифікованою програмою». За роки свого існування програма дещо змінювалась, але і сьогодні вона існує та є основою нашого роботи. Її суть в тому, що ми забезпечуємо виробника-партнера якісним насінням високопродуктивних сортів пивоварного ячменю, підтримуємо у виробництві ячменю через агроконсалтинг, організований професійною командою агрономів, викупаємо ячмінь по преміальній ціні на заздалегідь передбачених умовах. Таким чином, працюючи по сертифікованій програмі, агровиробник отримує насіння, технологію вирощування та цілодобову консультативну підтримку, високий врожай (оскільки пивоварні сорти є високопродуктивними сортами ячменю), премію по відношенню до ціни фуражного ячменю та гарантованого покупця виготовленої продукції. Авжеж, агропроект (сертифікована програма) не єдиний шлях продажу пивоварного ячменю на ринку. Все більше ячменю продається на споті – вільному ринку, коли солодовщик та виробник домовляються про поставку вже після збирання врожаю та на ринкових умовах моменту реалізації зерна.

Ми  спілкувались із вами у квітні 2017 року. Розкажіть, які зміни відбулись у компанії та на ринку пивоварного ячменю за цей період?

- Безперечно зміни відбувались: виробник вдосконалив технологію виробництва, з’явилися нові сорти, як результат –врожайність збільшилась, з’явилися нові комерційні підходи, особливо в формуванні ціни. Те, що точно не змінилось, – це попит. Я не бачу падіння, навпаки, збільшення попиту як основних гравців, тобто солодових компаній, так і зі сторони зовнішніх ринків, з’явився попит у низки експортерів. Частина пивоварного ячменю експортується у Європу та країни СНД. Скажу навіть більше, попит від трейдерів перевищує пропозицію, а задовольнити його Україна не може через певні проблеми із урожаєм ячменю цього року та обмежені площі посіву пивоварного ячменю в цілому. Тому наступного року я очікую збільшення площ під ячменем, як мінімум на 10%

Тобто конкуренція за сировину на ринку збільшується, чи не так?

- Звичайно, нам важче у таких умовах закуповувати сировину. З іншого боку, це дає сигнал постачальнику та виробнику, що ринок  стає більш ліквідним, із більшою кількістю покупців. Тому для агровиробника надалі буде все вигідніше займатись пивоварним ячменем.

За статистикою, цього року в Україні під пивоварний ячмінь було відведено 363,8 тис. га, що складає 51% загальних площ під ячменем. Наскільки це відповідає дійсності?

- Дуже цікава цифра. Було б добре ознайомитись із реальним джерелом, на підставі якого робились такі висновки. Однозначно, частка пивоварного ячменю у структурі площ за останні сезони збільшилась, проте не глобально. Що стосується реальних площ, то загалом ячменю у 2018 році було посіяно близько 2,5 млн. га, із яких 1,6 млн. га – це ярий ячмінь. За моїми оцінками, максимум 200 тис га, а найімовірніше, 150 тис. га – це пивоварний ячмінь.  На жаль, достовірної статистики по  пивоварному ячменю немає, тому ми можемо використовувати наші внутрішні спостереження, дані виробництва та закупівель насіння ячменю пивоварних сортів. Тут є багато прогалин у розумінні теми. Потрібно правильно підходити до питання, що таке пивоварний ячмінь. У «Держреєстрі сортів…» існує багато  назв, проте лише 12-16 сортів із всього переліку – це дійсно пивоварні сорти, визнані індустрією. Їх використовуємо і ми, і інші гравці ринку, і наші клієнти-пивовари. Це сорти іноземної селекції із високими солодовими показниками якості.

Про результати сезону та ціни пивоварного ячменю

Як минув цей сезон для вашої компанії в Україні?

- Я б назвав його одним із  найскладніших для солодовщика, але, водночас, одним з найкращих для сільгоспвиробника за останній час. Говорячи про «складність» йдеться не так про урожайність, як про якість ячменю. Найважливішими серед параметрів  є енергія проростання, розмір та вміст білку. Основна особливість цього року – це підвищений вміст білка у пивоварному ячмені.  У середньому цього року це 11,7-11,8%, тоді як ідеальне значення – 9,5-11,5% і не вище.

Тобто, компанія відчувала нестачу якісного ячменю і не виконала запланованих обсягів закупівель, чи не так? Яким був відсоток відбраковки ячменю у зв’язку із невідповідністю  параметрам?

- Так, дефіцит високоякісного пивоварного ячменю цього року був відчутним. Але ми не залишили виробника сам на сам з проблемою та розширили наші специфікації. Саме тому для виробника це був один з найкращих сезонів, оскільки, по-перше, не дивлячись на часом незадовільну якість, ячмінь був викуплений як пивоварний, по-друге, цінова кон’юнктура дала можливість підняти пивоварний ячмінь на верхні щаблі найрентабельніших сільськогосподарських культур. Зазначу, що ситуація з високим білком врожаю не є чимось екстраординарним, це час від часу трапляється в індустрії. Що стосується вибраковки, то вона складала по факту приблизно 5-20% від запропонованого нам обсягу, залежно від регіону. Однак, навіть продавши потім цей ячмінь як фураж, виробники змогли гарно заробити.

Чому, на ваш погляд, вміст білку у ячмені був настільки високим?

- На нашу думку, на це вплинули погодні умови у процесі вегетації. У другій половині травня-на початку червня в Україні було достатньо посушливо, добрива не змогли повністю засвоїтись рослинами. Азот вони отримали якраз на пізніх стадіях вегетації, і він пішов не у зелену масу, а у зерно.  

Що відбувається із закупівельними цінами на пивоварний ячмінь в Україні?

- Номінально ціна порівняно із 2016 та 2017 роками виросла.  Це викликано, перш за все, збільшенням світових цін. Ячмінь зараз почав знаходитись у преміальному з точки зору ціни діапазоні. За останні роки я не пам’ятаю, коли ячмінь був дорожчим за продовольчу пшеницю такий довгий проміжок часу, проте цього сезону це сталося. На світових ринках він торгується за ціною на $10-15 дорожче (на базисі FOB), за третій клас продовольчої пшениці – $238-240 проти $225, а кукурудза і того менше – $165. Якщо  говорити про пивоварний ячмінь, то його продають із певною премією по відношенню до фуражного. Ця премія за пивоварний ячмінь у межах 10-15% залишиться, як мінімум, і у наступному сезоні. Маючи високу ціну ячменю і цю надбавку, можемо говорити про пивоварний ячмінь як одну із найбільш рентабельних культур для аграріїв.

Про ротації світового ринку 

Ви згадали, що цього року і Україна почала активно постачати пивоварний ячмінь на зовнішні ринки. Якою є географія експорту?

- Експорт пивоварного ячменю – достатньо нова тема для України. Говорити про стабільний налагоджений збут зарано. Останні роки він експортувався у країни СНД, Румунію, Польщу та Чехію. Не кожен трейдер готовий працювати із пивоварним ячменем, адже  потрібно розуміти специфіку культури –  енергію проростання, сортову чистоту тощо. Складність експорту навіть не у тому, щоб продати, а акумулювати відносно великі партії високої якості. Проте світові імпортери все прискіпливіше дивляться на нас, як на потенційно великого гравця у цьому сегменті.  Потенціал  виробництва пивоварного ячменю у Європі та Австралії (одних з найбільших світових експортерів пивоварного ячменю) обмежений і логічним їх наступником може стати Україна та  Росія. Зі збільшенням  виробництва пивоварних сортів ячменю в Україні ситуація буде змінюватись  на краще і це питання декількох найближчих років

А що стосується світового ринку пивоварного ячменю, чи є тут якійсь зміни?

- Цей рік не лише для України був особливим у плані закупівель  пивоварного ячменю, проблема була характерна для всієї Північної Європи. Через  посуху постраждали основні пивоварні регіони у Данії, Швеції, півночі Німеччини, Чехії, Польщі. Це спровокувало дефіцит якісного пивоварного ячменю у ЄС та зменшення експорту до інших країн, він впав практично до нуля. Тому Європа навряд чи цього року буде експортером пивоварного ячменю, увесь обсяг буде поглинутий внутрішньою індустрією.

 Що це буде означати для ринку і для компаній?

- Це означатиме зміну попиту пивоварних та солодових компаній. Вони перемкнуть свою увагу із ЄС на інші, в тому числі Чорноморський, регіони. Приміром, частка пивоварного ячменю імпортується зараз із Росії, хоча вона і не є традиційним постачальником. Також спостерігаємо активізацію попиту на ячмінь з Китаю. Ситуація ускладнюється поганим врожаєм ячменю у Австралії. За останніми даними USDA, його обсяг лише 7,3 млн тонн, що на 2 млн нижче урожаю минулого року. Це теж одна із причин того, що ціни на ячмінь у світі продовжують триматись на достатньо високому рівні.

Тим не менше, саме у Австралії компанія Malteurop розширює свою присутність. Це правда?

- Так. Ми розширюємо на цьому континенті свої промислові потужності – збільшили виробництво солоду з 80 до 200 тис. тонн на рік. Запуск нового заводу компанії у м. Джелонг відбувся два місяці тому.

Читайте також: КРУПний експорт: куди постачають та які проблеми мають на зовнішніх ринках виробники бакалії

Про трансформацію програми Malteurop по закупівлі пивоварного ячменю

Ви згадали про сертифіковану програму закупівель, по якій працюєте із фермерами. Розкажіть, які її результати на сьогодні?

- Ми працюємо, і будемо продовжувати це робити. Наша індустрія  – це довгостроковий бізнес як з точки зору нашого клієнта – пивоварної індустрії, так  і з точки зору нашого постачальника – фермера. Все побудовано таким чином, аби розвивати довготривале партнерство. У минулому році наша програма дещо трансформувалась – додали 30% площ виробництва пивоварного ячменю по нашій програмі. Зараз працюємо більше ніж зі 100 господарствами в Україні.

Це відбулось за рахунок переходу фермерів із інших підприємств індустрії, тієї ж «Оболоні» чи «Суфле», чи це зовсім нові підприємства, які вирішили займатись пивоварним ячменем?

- Ні, ми не переманювали, якщо ви це маєте на увазі. Це відбулось, як за рахунок нових агровиробників, так і через повернення старих гравців, які раніше займались виробництвом пивоварного ячменю. Пивоварний ячмінь стає все більш привабливим для фермерів, вони намагаються розкладати «яйця у різні корзини», диверсифікувати ризики – сіяти менше кукурудзи та соняшника, але більше ярого ячменю. Була частина фермерів, які планували вирощувати фуражний ячмінь, але скориставшись нашою рекомендацією, зробили це використовуючи пивоварні сорти та не прогадали, адже ми його повністю викупили із преміальною ціною . 

Часто виробникам не вистачає знань щодо особливостей вирощування і збору пивоварного ячменю. Чи допомагаєте усувати ці прогалини?

- Наша компанія працює уже 16 років на українському ринку. Бачимо, що з кожним сезоном кількість людей, які не мають таких знань, зменшується. Фермери стали більш досвідченими, і нашої підтримки і агроконсалтингу потрібно у рази менше, ніж раніше. Якщо йдеться про нових учасників програми, то ми їх в обов’язковому порядку консультуємо. Для цього у структурі компанії є команда експертів-агрономів. Вони дадуть рекомендації по обробці ґрунту, внесенню добрив, насінню і найголовніше, правильному проведенню післязбиральної доробки ячменю, що є одним із ключових етапів виробництва.

Тож українські господарства вже «відшліфували» технологію виробництва пивоварного ячменю?

- Агропідприємства продовжують покращувати технології і підвищувати продуктивність виробництва. Приміром, з врожаю 2016 року урожайність пивоварного ячменю у господарствах зросла на півтони-тону з гектара, і на сьогодні середньозважена врожайність у підприємств – 4,9 т/га в заліку.  Більшість господарів, з якими ми працюємо вже не перший сезон, отримують урожайність 5-7 т/га, є і рекордсмени, які працюють на одному рівні із кращими компаніями Європи – 8,5-9 т/га.

Цікавість агрохолдингів до вирощування пивоварного ячменю є?

- Нашими партнерами є господарства із земельним банком від 1 до 100 тис га. Основна проблема криється у специфіці роботи агрохолдингів, основна задача яких – організувати масове виробництво сільгоспкультур і заробляти на обсягах. Пивоварний ячмінь – відносно специфічна культура, іноді тут потрібно дещо інший підхід ніж до кукурудзи чи просто фуражного ячменю (хоча технологія виробництва пивоварного від фуражного ячменю відрізняються 1-2 елементами). Не всі агрохолдинги готові до цього в першу чергу організаційно. Проте серед наших партнерів є більше 5 агрохолдингів із площею від 40 тис. га і більше. Мають, у середньому, від 2 до 5 тис. га пивоварного ячменю, що складає 5-10% їх валового виробництва. Всі добре розуміють, що концентруватись лише не одній кукурудзі нереально, а маючи в арсеналі пивоварний ячмінь господарство може зібрати його одним із перших у липні, розмістити на складі і відвантажити солодовому підприємству іще до збирання соняшнику чи кукурудзи.

Чи будуть  зміни у роботі програми для фермерів у наступному році?

- Так, ми плануємо змінити підходи до роботи із насінням і зокрема, до його продажів. Якщо раніше продавали насіння пивоварного ячменю тільки тим компаніям, які працюють по нашій програмі, то починаючи із сезону 2019 ми почнемо реалізовувати насіння на вільному ринку. Що мається на увазі під вільним ринком? Ані ми, ані сільгоспвиробник не будемо пов`язані будь-якими контрактними зобов`язаннями щодо викупу майбутнього врожаю. Це не зв'язує руки сільгоспвиробнику кому йому продавати зерно – чи нам, чи конкуренту, чи трейдеру.

Читайте також: Аграрний 2018-й: виробництво цукру в умовах профіциту

Наша головна мета – популяризувати пивоварний ячмінь на внутрішньому ринку країни, продемонструвати фермерам, що ці ячмені гарні не лише для пивоварних цілей, а й для фуражних та продовольчих. Вирощуючи пивоварні сорти, але для фуражних цілей, можна як отримати достойну врожайність, так і мати можливість отримати премію до ціни (у випадку реалізації ячменю як пивоварного). Виробник нічого в цій схемі не втрачає, а лише виграє. Це дійсно високопродуктивні сорти, які за нашою статистикою, демонструють плюс 30-50% урожайності по відношенню до класичних фуражних сортів, що представлені на вітчизняному ринку. Ми щорічно проводимо сортовипробування, маємо демонстраційні ділянки у різних регіонах країни і  бачимо, із ними реально отримувати 7-8 т/га проти 5-6 т/га за одних і тих же кліматичних умов.

Яку частину насіння ви плануєте продати у наступному році на вільному ринку, враховуючи, що конкуренція від спеціалізованих насіннєвих компаній достатньо сильна?

- Думаю, продамо на вільному ринку третину від загального обсягу продажів насіння по програмі.

Насіння ячменю пивоварних сортів яких брендів продаватимете?

- Ми працюємо із провідними світовими селекційними центрами та компаніями. Серед них – «Лімагрейн», «Заатен Юніон», «КВС», «Сингента», «Байва», «Секобра»  тощо.