Директор департаменту «Укрпошти»: Великим агрокомпаніям вигідно розраховуватись із пайовиками через поштарів
Чому агрохолдингам стало вигідно розплачуватись за оренду ріллі через поштарів, коли поштове відділення замінить фермерові банк і як спростити селянам доступ до сучасних систем грошових платежів, Agravery.com говорив із директором департаменту фінансового бізнесу ПАТ «Укрпошта» Артуром Муравицьким.
За останні три роки у сільській місцевості закрилось близько тисячі банківських відділень. Відтак, 47% населення України не має доступу до фінансових та банківських послуг. У парламенті хочуть виправити цю ситуацію. Минулого четверга банківський комітет ВР схвалив законопроект №6601. За текстом цього документу, «Укрпошту» хочуть зробити окремим гравцем фінансового ринку України. Зокрема, відділення держкомпанії зможуть зберігати гроші населення, а підприємці зможуть проводити платежі через рахунки поштових установ.
У самій «Укрпошті» говорять, що держкомпанія і так є платіжною системою, соціально значущою для України. Зокрема, поштові відділення приймають комунальні платежі та передають пенсії для п’яти мільйонів осіб. Більш того – минулоріч через рахунки «Укрпошти» пройшло два мільярди гривень платежів за оренду ріллі. Тому ухвалення законопроекту №6601 лише наблизить державного поштового оператора до стандартів Європейського Союзу, де національні пошти є традиційними гравцями ринку фінансових послуг своїх країн.
Поки документ чекає свого схвалення від парламенту, «Укрпошта» самотужки шукає, як спростити селянам доступ до фінансових послуг. Зокрема, через проект пересувних відділень, який зараз відбувається у сільській місцевості Чернігівської області.
Чи збирається «Укрпошта» конкурувати із банками за гроші населення у містах, чому аграрії стали виплачувати орендні платежі через поштові відділення, і коли можна буде подаватись на програми держпідтримки через поштові відділення, Agravery.com розповів директор департаменту фінансового бізнесу «Укрпошти» Артур Муравицький.
Освіта - Київський національний економічний університет спеціальність - «Магістр з банківського менеджменту».
Має 15-річний досвід роботи в активному розвитку бізнесу та каналів дистрибуції в банківській галузі. Обіймав посаду Голови Правління ПАТ «ФІНАНС БАНК», займав керівні посади у ПАТ VTB Bank в напрямку розвитку продажів та мережі дистрибуції. Має успішний досвід впровадження системних проектів з трансформації великих структур, каналів дистрибуції та проектів побудови систем активних продажів та якості клієнтського сервісу.
Читайте також: Комора Батьківщини, або для чого власний зернотрейдер державному резерву?
За вашими очікуваннями, коли ВР проголосує за ухвалення законопроекту №6601?
- Чим швидше його ухвалять, тим краще. На даному етапі це залежить вже не від нас. Хотілося б, щоб законопроект ухвалили на осінній сесії парламенту. Якщо так справді трапиться, зможемо приступити до реалізації проекту з відкриття поштових рахунків клієнтам Укрпошти вже в 2019 році.
Звичайно, ми не зможемо миттєво розпочати відкривати такі рахунки одразу після ухвалення законопроекту: потрібно провести роботу з Національним банком України, знадобиться два-три роки, аби відкрити повноцінні рахунки для 4,5 мільйонів пенсіонерів, що обслуговуються у нас,та – для декількох мільйонів наших клієнтів, які неодмінно захочуть відкрити рахунки в Укрпошті, наприклад, - для жителів сіл, що зберігають гроші «під подушкою».
Прийняття законопроекту №6601 побоюються банки, адже вони вважають це новою причиною конкуренції з Укрпоштою в Києві та у великих містах. Хочемо заспокоїти: мета законопроекту - не посилити конкурентні переваги Укрпошти, а забезпечити доступ до базових фінансових послуг 17 мільйонів громадян країни, які на сьогодні його позбавлені.
Наскільки ми знаємо, аби «Укрпошта» мала право надавати фінансові послуги, не хочуть не лише банки, але й інші поштові оператори – наприклад, «Нова Пошта», яка вирішила ударити по вашій компанії позовом до Нацбанку…
- Дійсно, “Нова Пошта” оскаржує рішення НБУ "Про надання національними операторами поштового зв'язку фінансової послуги з переказу грошових коштів". І зрозуміло, чому вона так вчинила – це конкурентна боротьба.
Втім, наскільки відомо, «Нова Пошта» ще з 2014 року має аналогічну ліцензію на фінансові послуги. У компанії була можливість організувати еквайринг, та вона від цього відмовились.
Загалом це дивна історія: Укрпошта проявила певну ініціативу, колегам не сподобалось, і в результаті маємо ситуацію, яку можна описати приказкою «сам не гам, і другому не дам», без жодного розуміння наслідків для держави від такої неконструктивної позиції.
Читайте також: Директор з продажів "Нова пошта": Під час побудови мережі зважали на рівень розвитку аграрного сектору в регіоні
А які фінансові послуги найбільш популярні у сільській місцевості?
- Історично склалось, що фінансові послуги на селі надає в основному лише «Укрпошта». Ми приймаємо комунальні та інші платежі, здійснюємо грошові перекази, як внутрішньоукраїнські, так і міжнародні. Також надаємо агентські послуги: через відділення зв'язку селяни можуть подати заявку на отримання кредиту у банках, які співпрацюють з Укрпоштою, або отримати страховку на автомобіль чи інше майно.
Фактично, питання із депозитами та рахунками – одне з основних питань яке ще треба закривати. Якщо законопроект №6601 ухвалять, - зможемо відкривати рахунки не тільки для фізичних осіб, але й для мікропідприємців, з річним оборотом до 60 мільйонів гривень. І тут бачимо для себе два основних сегменти – інтернет-торгівля та фермери, що працюють у віддалених селах, де ускладнено спілкування з банками. Також є попит від компаній, зацікавлених, щоби ми виступали їх представниками у сільських регіонах та укладали від їх імені контракти.
Яка частка ринку фінансових послуг в Україні припадає на вашу компанію?
- Є аналітика НБУ у розрізі платіжних систем. За даними регулятора, Укрпошта є «соціально значущою платіжною системою», оскільки на нашу частку припадає не менше 30% ринку грошових переказів. Протягом багатьох років Укрпошта утримує цей показник.
Читайте також: Полунична реабілітація: як колишній боєць АТО розпочав власну справу
Наскільки відомо, зараз «Укрпошта» займається пілотним проектом «Листоноші на авто», який реалізовується у селах Чернігівщини. Якщо цей проект перейде із пілотного у постійний, чи матимуть селяни доступ до фінансових послуг у поштових відділеннях на колесах?
- Наразі селяни мають доступ до всіх базових фінансових послуг у пересувних відділеннях Укрпошти. Хоча ми поки що тестуємо «пілот», в Україні досі не було проекту пересувних поштових відділень такого масштабу. Як тільки врахуємо усі помилки, у проект включимо термінали та ведення рахунків, звичайно, після затвердження законопроекту 6601. Це буде виконано в декілька етапів, йдеться про велику програму строком на сім-десять років.
Ви кажете, що минулоріч через «Укрпошту» пройшло два мільярди гривень платежів за оренду ріллі. А коли почалась така співпраця аграріїв та поштарів, і хто став її ініціатором?
- Все почалось років п’ять тому, і спочатку - доволі несистемно. Була ініціатива декількох агрохолдингів, які у той момент переходили на виплату орендної плати готівкою, а не натурою. Для них був важливим саме такий формат розрахунків, адже акції цих агрокомпаній котувались на біржах і визначальну роль мала якість та прозорість фінансової звітності. Не останню роль грав фактор оптимізація витрат, пов’язаних із перерахуванням орендної плати пайовикам.
У 2016 році в «Укрпошту» прийшла нова команда топ-менеджменту, стала зрозумілою перспективність організації виплат за оренду земельних паїв через поштові відділення як бізнесу. Ми проаналізували ринок агрокомпаній, виділили топ-100 та топ-10 найбільших, а також – регіональних лідерів агровиробництва. Продукт був, необхідно було його доопрацювати та вдосконалити, аби якісно взаємодіяти з агрохолдингами. Відповідну роботу провели, стали системніше пропонувати аграріям розраховуватись із пайовиками через Укрпошту.
На сьогодні працюємо у тому чи іншому вигляді з представниками усієї топ-десятки гравців агроринку. Хтось через нас проводить всі 100% орендних платежів, хтось – частину, хтось тільки приєднався до такого сервісу.
Читайте також: Географія земельної ренти: скільки селянам платять за землю
А від чого залежить обсяг співпраці аграріїв з вами, по виплаті орендних платежів? Чому одні агрокомпанії через вас проводять всі 100% розрахунків за ріллю, чому інші – частину?
- Причини та передумови різні. Наприклад, деякі агрохолдинги входять до фінансово-промислових груп, які вже мали свої банки. Деякі - не можуть вести через пошту всі 100% розрахунків за ріллю, бо для цього потрібна централізована інформаційна база про своїх пайовиків.
При цьому у складі одного агрохолдингу можуть бути більше сотні агрокомпаній, які існують в різних облікових системах. Щоб уніфікувати пайовиків, потрібно провести значну роботу.
Проте можу сказати, що більшість агрокомпаній прагнуть розвивати співпрацю з нами, бо розуміють, яку колосальну роботу ми в змозі організувати і якісно провести.
Уявіть собі: у вас 300 тисяч гектарів землі і 200-300 тисяч пайовиків, з якими необхідно вчасно розраховуватися. При цьому необхідно постійно оновлювати їх актуальний список та базу адрес, оплачувати відрядження спеціалістам, що мають здійснювати виплати, забезпечити достатній обсяг готівки, організувати її перевезення та доставку тощо...Наразі більшість з цих питань закриває Укрпошта.
Дрібному фермеру ця послуга може бути нецікава, бо він працює за дещо іншою системою оподаткування, використовує іншу бізнес-модель і має невеликий банк ріллі. Великому ж агрохолдингу, що працює із сотнями тисяч пайовиків, дуже важливо бути впевненим, що його гроші в підсумку дійдуть до кожного пайовика.
Читайте також: Вадим Івченко: До земельного ринку ми маємо прийти із розвинутим сімейним фермерством
Як технічно виглядає процес переказу плати за оренду землі через поштарів?
- Компанія підписує з нами договір на обслуговування. При цьому ми залюбки обслуговуємо як кожне підприємство агрохолдингу окремо, так і весь агрохолдинг централізовано.
Далі за цією угодою вони надають певну форму, реєстри своїх пайовиків, де вказують прізвище, ім’я, по-батькові пайовика, суму виплати, паспортні дані. Це дещо схоже на зарплатний проект в банку. Компанії надають дані для виплат та перераховують кошти, включно з комісією за надану послугу перерахування. Укрпошта через власну систему “Поштовий переказ” спрямовує кошти в усі зазначені регіони та на відповідні поштові відділення.
А пайовик гроші як отримує – на банківську карту чи готівкою від листоноші?
- Пайовик гроші отримує або готівкою від листоноші, або у поштовому відділенні. В майбутньому плануємо додати сервіси для перерахування грошей пайовикам на платіжні картки, випущені Укрпоштою. Проте, розуміємо, що на сьогодні у пайовиків, як правило, нема ні банківських карток, ні рахунків. Пайовики переважно мешкають у невеличких містах або селах, в яких відсутні банківські відділення та банкомати, а фінансові послуги можливо отримати лише у відділеннях пошти.
Чи є приклади у країнах Європейського Союзу, коли агрофірми розраховуються із орендодавцями через листонош?
- Поштові оператори у всіх країнах виконують аналогічні функції, оскільки їх відділення доходять до самої глибини географії, й доповнюють відсутню банківську інфраструктуру. Ми окремо не аналізували, чи проходять через пошти в країнах Європи виплати орендної плати за землю. Проте вивчали інший досвід, адже пошти у всіх країнах світу надають своїм клієнтам достатньо широкий спектр фінансових послуг. Укрпошта зараз фактично працює саме над втіленням світових стандартів у повсякденній роботі. Наприклад, ми уже отримали від НБУ ліцензію на переказ коштів та будемо розміщувати платіжні термінали у відділеннях зв'язку.
Банки наразі “йдуть” із сіл, адже діяльність там є для них збитковою. Укрпошта, виконуючи одночасно функції і банку, і пошти, і магазину, працює над оптимізацією витрат на роботу сільських відділень, в тому числі над мінімізацією витрат при роботі з готівкою, проте залишається у селах, у тому чи іншому форматі.
Читайте також: Керівник Аграрної біржі: Левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях
А чому для Укрпошти працювати з готівкою дорого?
- Готівку необхідно транспортувати, забезпечити відповідний супровід та охорону, обладнання для детекторів перевірки готівки, обладнання для перерахунку. Саме через великі супровідні витрати рітейл та банки відходять від роботи з готівкою, Укрпошта теж працює у цьому напрямку.
Чи ставите ви перед собою завдання по сервісу виплати орендної плати через пошту, наприклад, залучити топ-50 агрокомпаній протягом наступних п’яти років?
- Таких цифр чи індикаторів немає. Візьмемо все, що максимально вдасться досягнути. Звісно, хочемо працювати і з топ-100 агрохолдингів, і з дрібнішими агрокомпаніями, без обмежень. У нас 11,5 тисяч відділень по всій Україні, 36 тисяч листонош, які надають послуги у всіх без виключення населених пунктах.
Ставимо завдання не тільки кількісного росту агрокомпаній, які користуватимуться нашими послугами, але й якісного, хочемо, щоб наші нинішні клієнти були зацікавлені щороку збільшувати кількість та розміри платежів через Укрпошту.
До Фінансового супермаркету Укрпошти підключено державний Приватбанк. Програми держпідтримки агросектору влаштовані так, що аграрії неодмінно мають спілкуватись із державними банками. Чи проробляла Укрпошта послугу, щоб аграрії могли подаватись на програми держпідтримки через поштові відділення, а не тільки філії банків?
- Думаю, ми підійдемо до цього у майбутньому. Зараз хочемо закінчити доопрацювання всіх базових продуктів, завершити автоматизацію відділень, до кінця поточного року плануємо автоматизувати усі відділення у населених пунктах з кількістю мешканців більше 2 тис. На адміністративні послуги переключимось на наступному етапі розвитку.
В планах і робота з аграрними дотаціями, і виплата монетизованих субсидій чи, скажімо, видача уже надрукованих паспортів, як в поштах інших країн тощо.
Чи впливає реформа децентралізації на роботу Укрпошти, зокрема на організаційну структуру?
- Звісно, ми не відірвані від цивілізації, і всі процеси в державі впливають на нашу компанію. Але децентралізація не змінює нашу організаційну структуру чи робочу мережу, кількість відділень та листонош залежать від інших факторів.
Читайте також: Корисний атом: як можна використовувати радіаційні технології в АПК?
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)