Комора Батьківщини, або для чого власний зернотрейдер державному резерву?

До кінця цього року в Україні може з’явитись новий державний зернотрейдер «Агрорезерв». ДП створять на базі підприємств аграрного напрямку Держрезерву, заявив голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук.

Урядові комітети уже отримали проект постанови про появу нового аграрного ДП. Намір створити «Агрорезерв» уже підтримало USAID, додав Мосійчук. Функціонер припускає, що бізнес зможе викупати міноритарну частину акцій майбутнього державного зернотрейдера через розміщення цінних акцій на ІРО. «На мою думку, це буде кращим варіантом приватизації, аніж звичайний розпродаж підприємств поштучно», - сказав очільник Держрезерву.

Він також додав, що установа аж ніяк не відмовляється від функції накопичення продовольчих резервів. Зокрема, у 2018 році Держрезерв планує придбати через систему Prozorro 36 тисяч тонн зерна. Закупку розб’ють на лоти по 100 тонн, щоб учасниками торгів стало якомога більше аграріїв. Окрім того, керівництво Держрезерву уже просить дозволу МЕРТ, щоб закладати до своїх складів не тільки консерви або зерно, але й очисні фільтри для води, питну воду та борошно.

Свій зернотрейдер Держрезерву потрібен, щоб з 2019 року повністю обходитись без грошей держбюджету, запевняє Мосійчук. Якщо у 2015 році установа отримала 66 мільйонів гривень держбюджету, то у 2017 році – 97 мільйонів гривень.

Читайте також: Сергій Лабазюк: Сільськогосподарська кооперація потребує перезавантаження

Заробіток в холодильник

Держрезерв є одним із топ-власників потужностей для перевалки агропродукції в Україні. До складу держустанови входять сім комбінатів, призначених для зберігання харчів та десять елеваторів, що можуть одночасно прийняти один мільйон тонн зерна. Приватному агробізнесу цікаво перевалювати свою агропродукцію через такі об’єкти, каже Мосійчук. За його словами, у 2016 році елеватори Держрезерву прийняли 400 тисяч тонн зерна, у 2017 році – 700 тисяч тонн зерна, які переважно постачали крупні зернотрейдери. При цьому виріс і чистий прибуток аграрних ДП установи - від 5,4 мільйонів гривень у 2015 році до 12,5 мільйонів гривень у 2017 році. Чистий дохід підприємств аграрного резерву виріс від 349 млн грн у 2015 році до 415 млн грн у 2017 році. При цьому минулоріч Куліндорівський КХП Держрезерву продав на експорт 50 тисяч тонн агропродукції, а ДП «Хлібна база №76» перейшло до ф’ючерсної торгівлі зерновими. Тому поява «Агрорезерву» лише впорядкує зернотрейдерську роботу Держрезерву, запевняє очільник установи.

Отримані прибутки підуть на оновлення майже повністю зношеного обладнання аграрних ДП Держрезерву. У 2015 році на ремонт підприємств вдалось знайти лише 16 мільйони гривень, у 2016 році – 22 мільйони гривень, у 2017 році – 60 мільйонів гривень. Водночас,  до державного бюджету у 2015 році Держрезерв сплатив 66 мільйонів гривень, у 2016 році – 77,5 мільйонів гривень, а у 2017 році – одразу 110 мільйонів гривень. При цьому установа також віддавала скарбниці держави 75% отриманого доходу. Мінекономрозвитку не погодилось знизити частку дивідендів до відрахування до держбюджету, бідкається Мосійчук.  

Тому, наприклад, установа мусила попросити в USAID $15 мільйонів для ДП «Комбінат Прогрес». Їх витратять на оновлення застарілих холодильників радянського виробництва, що працюють на аміаку. Якщо його викид трапиться, постраждає вся столиця, говорить директор ДП Сергій Рубан.

Керівник Держрезерву запевняє, що за попередні два роки зробив усе, аби мінімізувати можливі збитки для аграрних ДП державного резерву. Зокрема, з 2015 року установа з власної ініціативи повністю перевела свої закупівлі на систему Prozorro. Окрім того, апарат агентства вдалось почистити від корупціонерів. «Були випадки, що директори підприємств навіть не могли назвати свою офіційну зарплату, коли я з ними проводив співбесіди», - розповідає Мосійчук. Він також пишається, що у 2017 році установа отримала  623 мільйони гривень, які приватний бізнес заборгував ще у 2000-х роках.

Читайте також: Підсумки ділового тижня на ринках мінеральних добрив в Україні та світі (25.06-30.06)

Коли потрібен елеватор

Agravery.com не вдалось достеменно з’ясувати, які агрокомпанії перевалювали своє зерно через елеватори Держрезерву. Також – які агровиробники готові стати постачальниками для «Агрорезерву». Наприклад, розповіли Agravery.com у Всеукраїнській аграрній раді, малі та середні агровиробники зберігають своє зерно виключно на своїх напольних складах, перепродаж свого врожаю на елеватори довіряють трейдерським компаніям. «Де зберігати зерно – це окрема справа кожної компанії, про яку вона не звітується на рівні асоціації», - говорить координатор із зовнішніх зв’язків Української зернової асоціації Сергій Іващенко. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль додає, що при виборі зерносховища аграрій орієнтується не тільки на власника елеватора, але й на умови зберігання. Виграє той, що в даний момент пропонує кращі умови та ціни на свої послуги при загальному дефіциті елеваторної потужності. Так свою частку зернової перевалки минулоріч отримували і сховища Держрезерву, розповідає експерт.

«Поява нового конкурента для зернотрейдерів – безумовно позитивно, це підвищує ліквідність агропродукції на внутрішньому ринку», - говорить Іващенко. Втім, поява нового зернотрейдера Держрезерву обернеться лише додатковими тратами для держбюджету, побоюється заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. На його думку, агентству буде краще замовляти послуги із перевалки зерна через систему Prozorro, аніж створювати власну трейдерську компанію. «При створенні нового державного підприємства слід задати питання, яку послугу  або продукт воно буде створювати, яку не здатні надати приватні підприємства. Тим більш, що держава часто менш компетентний власник, ніж приватний», - наголошує Яблоновський.

Читайте також: Ревізована черешня: навіщо і як китайські інспектори перевіряли сади