Диктатура попиту. Які молочні продукти обирають споживачі?

На початку карантину експерти зазначали, що українці почали економити, попит на молочні продукти спадає. Після закриття об'єктів громадського харчування, перестали замовляти дану продукцію HоRеCа. А на цей бізнес, за окремими оцінками,  в залежності від країни, припадало 20−50% споживання молочки. Це у свою чергу негативно вплинуло на переробні заводи та молочно-товарні ферми.

Ситуація кардинально змінилася влітку, коли почала з’являтися інформація про те, що молочні продукти сприяють посиленню імунітету та підвищують опірність організму до вірусної інфекції COVID-19. І, що цікаво, співвітчизники почали приділяти увагу якості молочної продукції. Ця тенденція зберігається надалі. Про настрої переробників та останні тенденції у виробництві та переробці молока говорилося на ХІІІ Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021».

Смакові вподобання

Потрібно розуміти, що з кожним  роком людство все менше п’є молока, особливо в ЄС.

«В Європі ми спостерігаємо за проблемами у споживанні молока. Зменшується навіть споживання йогуртів, а от сири все ж полюбляють європейці. Сьогодні саме цього продукту потребує світ і його необхідно виробляти більше. У наступні 5 років планується щорічне збільшення виробництва сирів на 1,4%. У результаті цього з’явиться сироватка для переробки. Її слід використовувати не на корми для тварин, а для подальшої переробки. А в Україні повинні з’являтися переробні підприємства для створення продуктів з доданою вартістю», - впевнений Крістоф Лафужер, управляючий директор молочного напрямку, GIRA, Франція.

Як зазначають експерти, основна країна споживання жирів – Японія. У той же час РФ з імпортера даного продукту у найближчому часі перетвориться на експортера. На наступні 5 років прогнозується збільшення споживання жирів, особливо на ринках Південно-східної Азії. Україна може експортувати як сири, так і збиране молоко. Буде користуватися попитом і порошкове молоко, переважно у Китаї. Ще один перспективний продукт – це вершки, у виробництво яких також варто інвестувати.

Читайте також: Не дрібниці. Чи завжди є безпечними локальні харчові продукти?

Молоко чи імітація?

Цього року АМКУ визначився зі штрафами для недобросовісних виробників молочних продуктів. За хибне або зумисне неправильне маркування було оштрафовано 6 виробників, деяких з них двічі, на загальну суму 140 млн гривень. У комітеті констатують, що з точки зору закону, вершкове масло і сир є традиційними молочними продуктами, до складу яких не можуть входити жири і білки нетваринного походження. В іншому ж випадку така продукція вже не може називатися сиром або маслом.

Останні дослідження галузі свідчать, що 20% масла в супермаркетах на території Києва та Київської області є фальсифікатом. В них вміст немолочних та рослинних жирів сягав 90-100%, про що виробники ніде не вказують.

Після прийняття законопроєкту 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти» з полиць магазинів зникнуть молоковмістні та імітуючі товари. Навіть у країнах, які входять до Євразійського економічного союзу, існує регламент, згідно якого товари, де молочний жир чи білок замінено продуктами рослинного походження, не можуть називатись навіть імітаційними. Вони називаються продуктами, які виготовлені за технологією, наприклад, сиру, кефіру або йогурту. І це повинно бути вказано на етикетці. Споживач має розуміти, що він купує і за що платить.

«У якості сирого молока мають буди зацікавлені усі, як малі фермери так і великий бізнес. Саме вона буде слугувати розвитку бізнесу. Важливо, щоб у кожній області була досить сучасна лабораторія, обладнана хорошою технікою та висококваліфікованими фахівцями з відповідними зарплатами. У той же час ми не можемо утримувати такі лабораторії у кожному районі чи селі.

Не потрібно забувати, що сьогодні представники Держпродспоживслужби можуть виходити на перевірки тільки після скарги на юридичну особу. А в Україні працює надзвичайно велика кількість підпільних цехів, але туди може зайти тільки національна поліція. Фальсифікату у країні досить багато. Я, як мати 5-х синів, не хочу їх годувати тим, що не є сиром, маслом чи молоком», - розповідає Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби України.

Читайте також: Андрій Кошиль: У сегменті сільськогосподарських земель попит значно перевищує пропозицію

Під прицілом якість

До червня 2023 року в Україні працюватиме швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Program). У  них чимало цікавих планів щодо розвитку напрямку.

«Говорячи про програму контролю сирого молока, ми маємо вийти з інформаційною компанією щодо підвищення обізнаності про важливість якісного та безпечного продукту. Специфікою є те, що ми будемо працювати зі споживачами.

Ми прагнемо підвищити інформаційний рівень та допомогти виробникам молока підвищувати якість сировини. У нас існує ціла програма контролю за якістю молока. Після зміни законодавства держслужба ініціювала подібний моніторинг, який стартував у 2018 році. З того часу багато змінилося, завдяки уряду Швейцарії у 4 областях України з’явилося сучасне обладнання та незалежні лабораторії», - зазначає Ірина Висоцька, координатор компонента «Молочний сектор», Quality Food Trade Program.

У рамках перевірки показників якості молока представниками ДПСС буде проводитись моніторинг, який буде оцифровуватись та імплантуватися у молочний модуль. Тобто недобросовісні виробники потрапляють в умовний чорний список, який бачать переробні компанії, і, відповідно, таке молоко не потрапить до них на підприємство.

«Для українського іміджу дуже важливо гарантувати і демонструвати світу, що ми як країна-виробник та переробник молока, постачальники харчової продукції здатні забезпечити простежуваність та їх безпечність. Науковці повинні обґрунтувати, чому для певних порід саме такі показники молока, не інші», - додає Олена Дадус, заступник директора департаменту аграрної політики Мінекономіки України.

Читайте також: Українські чорноземи: хто зупинить деградацію?

Питання ціни

Не може молоко ґатунку екстра в Україні буди дешевим та коштувати 10 центів/кг, апріорі. Сьогодні збільшується собівартість молока по усім напрямкам: на 80% зросла собівартість білкових кормів, на 20% - зернові.

«За прогнозами така ситуація буде продовжуватися в 2021/22 р.р., оскільки вона зумовлена кліматичними умовами. Також ми маємо додаткові витрати, пов’язані з безпечністю молока-сировини, на 50% зросли ветеринарні обробки згідно з Наказом №96. Разом з тим Світовий банк зазначає, що в Україні досить низька собівартість виробництва молока: на рівні 27-30 центів/кг. Тоді як в США ця сума становить 44-46 центі/кг. Ппри цьому в Україні є резерви для зниження собівартості виробництва.

Давайте пригадаємо, які продукти на думку представника GIRA, будуть затребувані: сири, вершки, сироватка, порошкове молоко тощо. А чи є у нас підприємства які можуть працювати з такими вимогами та викликами?», - говорить Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока.

Якщо говорити про підсумки листопада 2020 року, у порівнянні з 2019 роком, молоко пастеризоване жирністю 2,5% зросло у ціні орієнтовно на 0,7%, до 25,3 грн/кг, м’які сири зросли у ціні на 5,3% до 110-112 грн/кг, сметана жирністю 15% виросла у ціні на 4%, до 63-64 грн/кг, масло -на 4,5% , до 44-46 грн за 200 г. Це пов’язано з тим, що зросли закупівельні ціни на молоко-сировину. 2021 рік, як говорять в один голос експерти, може стати для виробників та переробників молочної продукції переломним.