Чорноморське зерно. Де шукати нові ринки для експорту?

Кому? Що? Скільки? Ці питання ставлять перед собою зернотрейдери навіть не раз на день. Під час Міжнародної конференції Grain Ukraine 2021, організованої компанією Ideas First разом із  морським транспортним вузлом ТІС та зерновим терміналом Neptune, обговорювалися ринки експорту чорноморського зерна.

Кукурудзу до В’єтнаму, фураж до Китаю?

Крім європейського ринку для України, на думку експертів, досить цікаві ринки Алжиру, В’єтнаму Південної Кореї та Китаю. Наприклад, у В’єтнамі виробляються надзвичайно малі об’єми кукурудзи, у межах 5 млн т, у той же час споживають її більше 20 млн т. Тому цей ринок надзвичайно перспективний для українського зерна.

«Незважаючи на те, що Єгипет «вичавлює з постачальників останні соки», це досить хороший бенчмарк. На останньому тендері туди була продана румунська пшениця і тепер ми розуміємо, де у нас «зацементована підлога». Важко уявити, щоб пшениця коштувала дешевше ніж $345-350 за тонну у серпні на FOB. І румуни, які очікують у цьому сезоні збільшення врожаю з 6,5 до 9 млн т пшениці, відповідно, і збільшення експорту з 4 до 6 млн т, показали нам усім, що з ними потрібно конкурувати.

Цікаво спостерігати за ринками збуту Індії. Якщо раніше країна була імпортером, навіть більшим за Австралію, то зараз вона стає експортером. І може зараз у нас відібрати кілька сусідніх південноазіатських ринків збуту і за цим варто слідкувати також», - розповів Богдан Костецький, операційний партнер торговельно-аналітичної компанії BARVA Invest.

Богдан Костецький, операційний партнер торговельно-аналітичної компанії BARVA Invest. фото: @grainukraine 

Цього року досить важливе питання – якість пшениці. Надмірна вологість, необроблене фунгіцидами насіння, і у результаті - хвороба головня, яка розвивається з кореневої системи, а її спори можуть залишатися до 7 років у ґрунті. Тому експерти очікують на суттєві зміни у перерозподілі фуражної та продовольчої пшениці і доведеться шукати ексклюзивні ринки збуту саме для фуражної пшениці.

«Південна Корея знову стає для нас важливим напрямком. Оскільки в Європі урожай буде на минулорічному рівні, тому Україні уже потрібно шукати ринки збуту кукурудзи. І для нас у цьому напрямку цікавим може стати Китай, який прагне відновлювати поголів’я свиней та забезпечити продовольчу безпеку, тому він буде драйвити ринок зернових. Ми схиляємось до того, що Китай імпортуватиме 35, навіть 40 млн тонн кукурудзи, і Україна має вхідний квиток на цей ринок», - зазначив Богдан Костецький.

Якщо говорити про українську кукурудзу, то вона виглядає досить привабливою та конкурентною при ціні $260 т на FOB на південноазіатських ринках. Це означає, що в усіх вітчизняних продавців, які користуються довірою, купівлі будуть відбуватися. Також, експерти вважають, що не варто чекати вираженого «harvest pressure» на кукурудзу. Логістика на жовтень-грудень уже попередньо заброньована.

Читайте також: Українські чорноземи: хто зупинить деградацію?

Пандемія та попит

Два останні роки, на думку фахівців, були досить цікавим періодом. Виробники, агрохолдинги, трейдери ніби по-новому познайомилися один з одним. COVID-19 глобально на торгові компанії, як і у цілому на продовольчий ринок, особливо не вплинув.

«Об’єм торгівлі у кризовий чи докризовий період залишається плюс-мінус незмінним. Єдине — на ринку з’явилося більше волатильності, а також розширилися кордони ризик-менеджменту. Сподіваюсь, ми зробили правильні висновки щодо того, з ким, коли і для чого працювати», - зауважив Роман Русаков, трейдер Причорноморського регіону Olam International.

Роман Русаков, трейдер Причорноморського регіону Olam International. фото: @grainukraine 

Разом з тим, Ігор Осьмачко, генеральний, комерційний директор ГК «Агропросперіс» додав, що пандемія суттєво змінила звички споживачів. На деяких ринках відбулося драматичне падіння попиту, зокрема, на високоолеїнові товари, у першу чергу це відобразилося на їх цінах та преміях. Наразі спостерігається нерівномірне відновлення економіки різних країн, що суттєво впливає й на наш ринок: вітчизняна продукція стала більш затребуваною, особливо, з боку Китаю.

«COVID-19 додав більше ризиків, а відповідно, і збільшив ціни зернових на ринках Африки. Ще один негативний момент – це робота у портах, що також відобразилося на фінансовій ситуації», - додав Хазема Сакера, старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC.

Хазема Сакера, старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC. фото: @grainukraine 

«У нас стали швидше закупати зерно, оскільки бояться, що його не вистачить, ми почали спостерігати за провалами ринку, а з іншого боку - почали залучатися фінанси. Світова система стає все більш непередбачуваною. Якщо ще 5 років тому ми могли погнозувати, що все буде рухатися певним способом, то зараз, на жаль, так не відбувається», - узагальнила Іванна Доріченко, арбітерка GAFTA, керівна директорка TRADAIDE.

Іванна Доріченко, арбітерка GAFTA, керівна директорка TRADAIDE. фото: @grainukraine 

Читайте також: Зневоднені поля: чому зрошення стає питанням національної безпеки

Переваги перед конкурентами

Важливо зазначити, що українська кукурудза позиціонується як продукція «без ГМО», на відміну від сої. Тому китайські імпортери надають перевагу не американській кукурудзі, яка на $10 дешевше, а саме українській. Оскільки отримують гарантовану маржу у $90.

«Питання у тому, де ми знайдемо себе у Китаї, і де Китай буде шукати свого постачальника. Ми добре себе показали, і за останні роки нашу продукцію  сприймають набагато краще, вона користується довірою. І це виражається у грошах. Тільки не потрібно мріяти, що у нас все завтра куплять і розберуть», - каже Роман Русаков.

Минулого року на 25-30% впали об’єми продаж української пшениці на африканському континенті. Хоча це досить потенційний ринок, оскільки саме там спостерігається зростання населення.

«Незважаючи на падіння об’ємів продаж українського зерна, хочу зазначити, що репутація України як експортера сільськогосподарської продукції, дуже позитивна та надійна», - додає Хазема Сакера.

Читайте також: Гроші на чорноземи: як банківська система готується до земельної реформи

Головні гравці агроринку, під час дискусії у рамках Grain Ukraine 2021, зійшлися на єдиній точці зору: чорноморському зерну пряма дорога на азійські ринки - Китай, Пакистан, Іран, Саудівську Аравію, Індонезію, В’єтнам тощо. Крім того, сильні позиції українського зерна у Північній Африці.

Ще один момент, вартий уваги - це високий фрахт, який може зрости на $10. У цьому випадку, як зазначають експерти, з Південної Америки  ринок Єгипту виглядає для них не так перспективно, а от для України – це потенційний ринок збуту зернових. Це дуже важливий аспект. Крім того, потрібно дивитися на ті ринки, які представляють цікаві ніші для вітчизняної продукції.