Реклама

Атакували з моря, або як працюватиме агросектор в умовах воєнного стану

Наступний місяць аграріям доведеться ділитись із державою вирощеним врожаєм та працівниками, а зерно по дорозі до портів затримуватиметься через воєнні ешелони.

журналіст Agravery.com

Увечері 26 листопада Верховна Рада схвалила законопроект №9338 «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», що означає запровадження воєнного стану  (ВС) в Україні на 30 діб із 28 листопада цього року. Такий правовий режим стосуватиметься 11 регіонів нашої країни: Вінницької, Херсонської  Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Донецької, Луганської та Запорізької областей, а також акваторії Азовського моря. Приводом для такого рішення стала атака російського військового флоту на українські бойові кораблі в районі Керченської затоки, яка відбулась 25 листопада цього року. Головним завданням уряду за умов воєнного стану стане «підтримка армії та сектора безпеки», а також «забезпечення економічної стабільності і захист прав та свобод громадян», наголосив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Початково указ президента Петра Порошенка, підписаний о 15 годині 26 листопада, передбачав, що воєнний стан триватиме 60 днів та поширюватиметься на всю територію України. При цьому головним завданням державних органів стало б «постачання ресурсів та фінансів для Збройних Сил та інших військових формувань».

Поки очільник держави та парламент домовлялись, як саме потрібно запровадити воєнний стан, інші представники влади намагались всіляко заспокоїти звичайних громадян України. Зокрема, як наголосив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, ВС аж ніяк не вплине на виплату пенсій та інших соціальних виплат. Аби не провокувати паніку, очільник Національного банку України Яків Смолій наказав керівникам усіх банків своєчасно поповнювати запаси готівки в банкоматах.

Але у своїх виступах перші особи держави не пояснювали, чого саме очікувати українському бізнесу від запровадження воєнного стану. Через таку невизначеність, зокрема почала падати вартість акцій провідних агрокомпаній України: станом на ранок 26 листопада цінні папери МХП втратили у ціні 0,94%, цінні папери Кернелу – 1,44%. Це лише початок, і місяць воєнного стану аграріям доведеться відпрацювати в напружених умовах.

Читайте також: Керченський конфлікт або Хроніки введення воєнного стану (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Обов’язки аграрної АТО

Вранці 26 листопада очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун на своїй сторінці у Facebook припустив, що запровадження воєнного стану  означатиме для аграріїв «можливу конфіскацію майна та грошей на користь армії».

Припущення очільника ВАР підтвердила пояснювальна записка до законопроекту №9338. В тексті документу йшлось, що наступний місяць відносини аграріїв та держави регулюватиме не лише закон «Про правовий режим воєнного стану», але й закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Норми цих законів передбачають, що влада України в період воєнного стану може залучати аграріїв до «нормованого забезпечення населення основними продовольчими товарами». Окрім того, військові адміністрації мають право «залучати на договірних засадах підприємства для комплексного соціально-економічного розвитку населених пунктів». Аграріям також доведеться виділяти певну кількість своїх працівників для «суспільно корисних робіт», які призначатимуть адміністратори військового стану.

Також агровиробників можуть зобов’язати виконувати «військово-транспортний обов’язок», тобто надавати наявний транспорт для перевезення військовиків та їх вантажів. Щоправда, транспорт у аграріїв уряд зможе залучати лише на підставі чітко визначеного плану мобілізації економіки для воєнних потреб.

Читайте також: Легкі інвестиції, або чому аграрії погоджувались платити податки авансом​
 

Залізниця поспішає втішати

На цьому тлі переконувати аграріїв у надійності взявся топ-менеджмент «Укрзалізниці». Зокрема, очільник УЗ Євген Кравцов заявив, що залізниці готові працювати в умовах воєнного стану. Також готові вивозити будь-які обсяги вантажів у випадку повної морської блокади Маріуполя та Бердянська (За 10 місяців 2018 року ці морські гавані перевалили 5,01 млн тонн та 1,5 млн тонн відповідно).

Слова Кравцова підтверджують статистичні дані по перевалці вантажів Донецькою та Придніпровською залізницями. Зокрема, 6,5 млн тонн минулорічної перевалки вантажів через порт «Маріуполь» - це лише 14,3% від загального вантажопотоку Донецької залізниці у 2017 році в 45,5 млн тонн. У свою чергу, в 2016 році Донецька залізниця змогла вивезти 71,9 млн тонн вантажів, що на 32% більше, аніж у наступному році. Тобто, інфраструктурних потужностей залізниць на Донбасі достатньо, аби наростити перевалку утричі. Щоправда, для цього в регіон потрібно буде перекинути мінімум 8 додаткових локомотивів, до 57 наявних, а також мінімум 966 вантажних вагонів. У свою чергу, 2,3 млн тонн перевалки вантажів через порт «Бердянськ» у 2017 році – це лише 2,7% від обсягу минулорічних перевезень Придніпровської залізниці у 97,6 млн тонн.

Аби залізниці Запорізької області змогли перебрати на себе усі вантажі гавані Бердянська, знадобиться мінімум 5 додаткових локомотивів та 74 додаткових вантажних вагони.  

Втім, такі показники не обіцяють аграріям стабільної роботи «Укрзалізниці» по всій території України. По-перше, за 27 днів листопада 2018 року УЗ тричі тимчасово зупиняла вивіз зерна до морських портів. По-друге, як наголосив помічник міністра оборони Юрій Бірюков, за воєнного стану залізничники у першу чергу муситимуть возити саме військові ешелони. Через це вагони із зерном на експорт простоюватимуть в дорозі, бо будуть вимушені пропускати в першу чергу армійські вантажі. Окрім того, пріоритет воєнних перевезень лише загострить проблему нестачі тяги: за 10 місяців цього року УЗ лише на 55% виконала план із ремонту локомотивів.

Читайте також: Маршрут зерна, або як УЗ обіцяє вивозити врожай до Нового року

Справа порятунку економіки

Втім, навіть якщо експорт зерна «просяде» суттєво, а АПК знизить свою частку у валютних надходженнях держави, аграрії зможуть розраховувати на стабільний курс гривні, а відтак – і на стабільність рівня своїх доходів та затрат на польові роботи. Всі можливі валютні втрати покриє транш від Міжнародного валютного фонду. Установа продовжить кредитувати Україну навіть після формального старту військового стану в Україні, говорить заступник голови Групи стратегічних радників Кабміну Павло Кухта.

Окремо наголосимо, що відсутність відсічі на агресію Росії стала причиною суттєвих проблем для аграріїв Донбасу та для роботи портів Приазов’я. Зокрема, за 2014-2017 роки обсяг перевалки всіх видів вантажів через порт Бердянськ скоротився від 3,2 млн тонн до 2,4 млн тонн, перевалка через порт Маріуполь  упала від 13 млн тон до 6,5 млн тон. При цьому лише за 2016-2017 роки перевалка зерна через Маріуполь упала від 605 тисяч тонн до 494 тисяч тонн, через Бердянськ – упала від 1,02 млн тонн до 0,64 млн тонн. «На роботу портів Азова в останні роки негативно впливали військові дії на Сході України в рамках проведення АТО та ООС, розрив логістичних ланцюгів з крупними підприємствами, непоодинокі випадки блокади залізниці на підконтрольній території Донбасу, а також будівництво мосту в Керченській протоці», - розповіли Agravery.com в прес-службі АМПУ.

Через вказані причини в грудні 2017 року Бердянський порт взагалі мусив перейти на неповний робочий тиждень. За інформацією начальника служби комерційної діяльності та перспективного розвитку ДП «Бердянський морський торговельний порт» Сергія Онуфрієнко, вантажовідправники порту підтвердили на грудень перевалку лише 101 тисячі тонн вантажів, з яких 30 тисяч тонн зерна. Через різке падіння вантажопотоку в грудні ДП отримало  збитків на 5 млн гривень або ж близько $ 200 тис.

Читайте також: Підтримка і розвиток: на що агровиробники отримували дотації у 2018 році?

 

 

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама