Азовська блокада: чи завадить експорту зерна морська агресія Росії

Росія готується атакувати українські порти Азовського моря. Про це минулого тижня заявив президент України Петро Порошенко під час старту міжнародних морських навчань Sea Breeze 2018. За його словами, зараз Росія значно посилила своє морське угрупування в Азовському морі та почала незаконні затримання суден, що прямують до українських портів. Так агресор намагається заблокувати перевалку вантажів через гавані Маріуполя та Бердянська, розташованих у Донецькій та Запорізькій областях відповідно.

Нагадаємо, що 3 травня Росія цього року почала регулярно затримувати для огляду судна, що йдуть в напрямку азовських портів України. На сьогодні російські силовики зупинили 150 суден. У неофіційних розмовах учасники зернового ринку припускають, що такі дії країни-агресора можуть «поховати» агрологістику в Азовському регіоні. У 2014-2017 роках Донецька та Запорізька області разом давали близько 15% всього врожаю або більше 4 мільйонів тонн зерна. З них морем вивозили більше одного мільйону тонн зерна.

Міст спалив кораблі

Перші суттєві перепони для експорту Азовським морем росіяни створили у серпні 2017 року, коли встановили обмеження для проходу суден через Керченську протоку. Довжина судна мала бути не більшою 160 метрів, ширина – 31 метра, осадка – восьми метрів, надводний габарит – 33 метрів. Відтоді до Маріуполя та Бердянська не можуть заходити судна тоннажем більше 20 тисяч тонн та класу Handysize и Panamax. Через це місцеві аграрії більше не зможуть експортувати морем свій рапс. Вивозити такий вантаж доцільно на суднах тоннажем більше 25 тисяч тонн, прокоментувала директор директор департаменту продажів агрохолдингу HarvEast Тетяна Алавердова. За її словами, «Кримський міст» також зробив неможливою і перевалку агропродукції із високою доданою вартістю, наприклад крупи чи борошно. «Ці вантажі із регіону потрібно вантажити контейнерами, а це тільки крупнотоннажні судна. При цьому витрати на логістику складуть $35-50 на тонні, що нівелює всю маржинальність», - наголосила Алавердова.

Читайте також: Три сценарії рейдерського трилеру: як попередити атаку на підприємство?

Відкриті дані Адміністрації морських портів України (АМПУ) свідчать, що експорт зерна через гавань Бердянська скоротився від 958 тисяч тонн у 2016 році до 637 тисяч тонн у 2017 році, кількість судозаходів – від 653 до 342 відповідно.

Перевалка зерна через Маріуполь скоротилась від 605 тисяч тонн у 2016 році до 494 тисяч тонн у 2017 році, кількість судозаходів – від 700 до 532 відповідно.  Свою роль у цьому зіграли і проблеми із залізничною логістикою. В портовій компанії «Укртрансагро» звітували, що у 2016 році прийняли 779 вагонів із агропродукцією, у 2017 році – лише 262 вагони. «Це було пов’язано із інфраструктурними проблемами під’їздних залізничних шляхів до Маріуполя», - коментували представники маріупольського стивідору.

Вцілому, за 2014-2017 роки обсяг перевалки всіх видів вантажів через порт Бердянськ скоротився від 3,2 млн тонн до 2,4 млн тонн, кількість судозаходів – від 497 до 342. Перевалка зерна скоротилась від 1,02 млн тонн до 0,64 млн тонн.

У цьому ж періоді перевалка всіх видів вантажів через порт Маріуполь скоротилась від 13 млн тон до 6,5 млн тон, кількість судозаходів - від 1294 до 532. У 2014 році через гавань пройшло 478 тисяч тонн зерна, у 2015 році – 297 тисяч тонн, у 2016 році – 608 тисяч тонн. Минулоріч перевалка агровантажів скоротилась до 499 тисяч тонн. «На роботу портів Азова в останні роки негативно впливали військові дії на Сході України в рамках проведення АТО та ООС, розрив логістичних ланцюгів з крупними підприємствами, непоодинокі випадки блокади залізниці на підконтрольній території Донбасу, а також будівництво мосту в Керченській протоці», - пояснили Agravery.com в АМПУ.

Через вказані причини в грудні 2017 року Бердянський порт взагалі мусив перейти на неповний робочий тиждень. За інформацією начальника служби комерційної діяльності та перспективного розвитку ДП «Бердянський морський торговельний порт» Сергія Онуфрієнко, вантажовідправники порту підтвердили на грудень перевалку лише 101 тисячі тонн вантажів, з яких 30 тисяч тонн зерна. Через різке падіння вантажопотоку в грудні ДП отримало  збитків на 5 млн гривень або ж близько $ 200 тис.

Фортеця залізниця

Росіяни мають достатній військовий потенціал, аби повністю заблокувати судноплавство в Азовському морі. Тому українському бізнесу, зокрема аграрному, потрібно шукати альтернативні канали логістики, попереджає голова спостережної ради «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко. Для АПК Приазов’я таким каналом став залізничний транспорт. У 2014-2017 роках залізниця збільшила перевалку зерна від 0,9 млн тонн до  1,56 млн тонн. На перевалку в гавань Маріуполя прямувало лише півсотні тисяч тонн зерна. Про це свідчать дані, які надала «Укрзалізниця» у відповідь на запит Agravery.com. При цьому перевезення кам’яного вугілля скоротились від 75 млн тонн до 45 млн тонн, продукції металургії – від 14,6 млн тонн до 9,4 млн тонн.

Читайте також: Позика майбутньому: як бізнес стимулює відновлювану енергетику в Україні

Чи зможе залізниця перевалити додаткові 9 мільйонів тонн вантажу, зокрема мільйон тонн зерна після повної блокади азовських портів України, в Мінінфраструктури ще не прораховували, каже Андрій Клименко. Про це ж саме говорять і джерела у транспортному відомстві. В «Укрзалізниці» лише відповіли, що на 15 липня Донецька залізниця мала 41 вантажний тепловоз 2ТЕ116 та 119 електровозів типів ВЛ-8, ДЕ-1 та 2ЕЛ-4. Також – парк у 19 тисяч вантажних вагонів, з яких 12,5 тисяч піввагонів, 2,2 тисячі цистерн, 793 критих вагони, 703 платформи для контейнерів та три тисячі вагонів «інших типів».

Нагадаємо, що після окупації Росією частини Сходу України, найбільшим залізничним вузлом Донецької області стала Волноваха, від якої магістраль далі йде на Запоріжжя. Ця станція раніше могла прийняти лише 10 пар вантажних поїздів з Маріуполя. «Вузьким місцем» логістики був перегон Камиш-Зоря – Волноваха. Після реконструкції у 2016 році ділянка змогла приймати 22 пари вантажних поїздів на добу. За наступні три роки УЗ збирається витратити 780 млн грн, аби досягнути пропускної здатності 50 пар поїздів на добу через перегон «Комиш-Зоря-Волноваха».

Санкція зернової політики

Україна має нарешті почати протидію російській блокаді Азовського моря як у військовій, так і політичній площині. Інакше Росія почне і в Чорному морі перешкоджати морському експорту з України, наголошує Андрій Клименко. За його словами, основні маршрути судноплавства до чорноморських портів України зараз знаходяться під прицілом бригади ракетних катерів Чорноморського флоту РФ, яку у червні 2018 року відрядили охороняти нафтові вишки, захоплені в українського «Чорноморнафтогазу». «Якщо через  блокаду повністю закриється Керченська протока, подальший розвиток економіки Приазов’я буде під сумнівом», - бідкається Тетяна Алавердова. В «Укртрансагро» наголошують, що їх 430 тисяч тонн зерна у минулому році купували переважно середземноморські країни. Зокрема, 18% продукції купив Ліван, 16% - Італія.

На думку Клименка, уряд України може вимагати від ЄС дзеркальних санкцій проти чорноморських портів Росії, через які йде основний зерновий експорт «північного сусіда». Також – проти російський бізнесменів, які з окупованого Криму продали 500 тисяч тонн зерна режиму Башара Асада в Сирії.

Поки відомо, що 18 липня президент Порошенко наказав збільшити присутність українських збройних сил в Приазов’ї. Питання про дзеркальні санкції проти Росії Кабмін обгорював 11 липня цього року. "Ми обговорювали цю ситуацію у Страсбурзі з європейськими та американськими колегами. На мою думку, мають бути накладені, як мінімум, санкції з боку ЄС та інших країн на російські порти, які перебувають у басейні Чорного моря", – говорив міністр інфраструктури Володимир Омелян. Втім, бідкається міністр, пропозиції про відповідь на російську агресію в Азовському морі ще має розглянути Рада національної безпеки й оборони України.

Читайте також: Інновації у пустелі: як і чому Ізраїль став «колискою» агростартапів