Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (01.07.- 08.07.2018)

Всім привіт, друзі! На дворі – липень місяць, найгарячіша пора аграрного сезону. Варто було б почати з гарячих цифр, але почнемо із гарячої події.

Свій день народження святкує невтомний піонер нових ринків для нашої агропродукції, заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева. Одразу відповім - їй завжди 18:).Скільки країн віднині купують українські харчі завдяки праці іменниці, ви можете прочитати ось тут:

Навколо світу з Ольгою Трофімцевою: успіхи та спроби знайти ринки для продукції АПК

А тепер - до цифр. Вони як завжди гарячі:

Цифра №1 – Україна експортувала 39,7 мільйонів тонн зерна врожаю 2017 року.

Цифра №2 – аграрії уже зібрали 3,5 мільйонів тонн зерна нового врожаю, з яких 1,7 мільйона тонн – озима пшениця, 1,6 мільйона тонн – озимий ячмінь.

Звісно, що це не єдиний успіх наших аграріїв, про який я хочу розказати вам.

Прийнято думати, що державні підприємства збиткові за замовчуванням. Втім, до списку 100 найприбутковіших у 2017 році агрокомпаній потрапило 6 аграрних ДП, серед яких найкрупніші «Артемсіль», ПАТ «Аграрний фонд» та «Укрспирт». Більш того – про прибутки заявляє навіть Національна академія аграрних наук. За словами президента НААН Ярослава Годзала, у 2017 році підприємства академії заробили 820 мільйонів гривень, у той час як з держбюджету установа отримала 395 мільйонів гривень. При цьому прибутковими були 80% з понад 200 підприємств в структурі НААН.

Очевидно, у Держрезерві надихнулись успіхами своїх колег із аграрного сектору, тому заявили про плани створити власного зернотрейдера в структурі агентства. Детальніше про це можете прочитати у тексті:

Комора Батьківщини, або для чого власний зернотрейдер державному резерву?

А в компанії «Нібулон» пишаються, що у 2017/18 маркетингових роках змогли перевести річками 2,5 мільйонів тон вантажів, зокрема 700 тисяч тонн агропродукції. Так з українських автошляхів «зняли» 108 тисяч вантажівок. Більш того – в «Нібулоні» збираються інвестувати $2 млрд в будівництво нових зерносховищ в Єгипті. Силоси будуть споруджені на двох ділянках поблизу порту Олександрії і Даміетта. Крім того - побудують 20 барж кожна вантажопідйомністю до 2 тис. тонн для перевезень зерна Нілом,

Наші аграрії не хочуть розмінюватись на «дрібні» трудові подвиги. Тому, наприклад, експорт гороху з України виріс удвічі або до 0,9 мільйонів тонн. Найбільше наших бобів купила Туреччина – 132 тисяч тонн. Агрофірма імені Довженка, що входить до складу агропромхолдингу «Астарта-Київ», запустила елеватор потужністю одразу на 100 тисяч тонн одночасного зберігання зерна. А компанія «Молодіжна аграрна спілка» побудувала власний холодильник для зберігання одночасного зберігання 1,4 тисяч тонн фруктів. До 2020 року у такому холодильнику можна буде зберігати одразу 5 тисяч тонн зерна. При цьому «Молодіжна аграрна спілка» планує довести площу свого саду до 100 гектарів, а врожайність довести до 70 тонн на гектар. А щоб не мати проблем із вивозом зерна на експорт, компанія LNZ Group купила 108 нових вагонів-зерновозів. Кожен такий вагон зможе возити 70,5 тонн зерна, проти 65 тонн у вагонах старого зразка.

Коментар Єнота: А що наступне? Елеватор у формі та розмірі справжньої піраміди Хеопса?:)

Своїх результатів аграрії досягають попри все. Наприклад, попри значні витрати на свою роботу. За даними Держстату, витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-травні 2018 року зросли на 13,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Зокрема, витрати на паливо та інші ресурси виросли на 14,4%. Через це рослинництво стало затратнішим на 12,4%, тваринництво – на 16,9%.

При цьому прибутковість виробництва молока упала одразу на 40%, зокрема через високі ціни на корми, підрахував економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ОНН Андрій Ярмак. Більш того – з 28 липня виросте на 20% плата за користування вагонами для вивозу агропродукції на експорт.

Попри зростання витрат на роботу, аграрії змогли підвищити зарплати своїм працівникам. За даними Держстату, середня платня в агросекторі за січень-травень склала 6,5 тисяч гривень, що 24,5% більше, аніж минулоріч. При цьому зарплата у виробництві харчів виросла до 7,7 тисяч гривень, що на 24%, аніж минулоріч.

Коментар Єнота: вода точить не тільки камінь, але й прибутки аграріїв.

Минулий тиждень для агросектору можна назвати «тижнем законодавчих привидів». Наприклад, провалився обіцяний у четвер «аграрний день» у парламенті. Агровиробники досі просять президента, аби той нарешті підписав законопроект №7403д про скасування «олійних правок», який ухвалили ще 22 травня. При цьому аграрні асоціації мусили боротись з ВР, аби вилучити із законопроекту № 6490-д норму, яка б дозволила фермерів позбавляти права на спрощену групу оподаткування. Єдиний «законодавчий привид», який напевно порадував наших аграріїв – неправда, що з 1 липня 2018 року заборонили приймати молоко «від населення». За словами заступника міністра аграрної політики Олени Ковальової, до 1 січня 2020 року молоко другого класу буде прийматися переробними підприємствами на будь-які цілі.З 1 січня 2020 р. по 1 січня 2022 р. буде встановлено перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде продовжувати прийматись, але вже виключно в технічних цілях для виробництва нехарчових продуктів (наприклад, кормів для тварин або казеїну). Як працюватимуть нові стандарти для молока, мої колеги писали ще в кінці січня цього року:

Q&A: що буде з молоком "від населення"?

Окрім того, нарешті закінчилась перевірка китайськими інспекторами наших садів черешні. Для чого потрібен був такий визіт гостей з Піднебесної, і чим він закінчився, читайте ось тут:

Ревізована черешня: навіщо і як китайські інспектори перевіряли сади

Ну, і наостанок, ТОП-3 текстів за тиждень:

Насіння без хімії: що заважає Україні стати виробником органічного насіннєвого матеріалу

Долітались: що думають підприємці про новий порядок використання дронів

Закрита сотня: як закриття 19% станцій допоможе Укрзалізниці швидше возити зерно

Бережіть себе та своїх близьких, і нехай дощі надворі не роблять погоди вдома.