Долітались: що думають підприємці про новий порядок використання дронів

Нові «палки» у крила

В Україні від першого червня 2018 року набув чинності «Тимчасовий порядок використання повітряного простору». Він торкнувся, зокрема, і порядку використання дронів для знімання. Відповідний документ опубліковано на сайті Державної авіаційної служби.

Зокрема, Державна авіаційна служба встановила такі обмеження:

• польоти повинні виконуватися лише вдень;
• забороняються польоти над об'єктами під охороною, визначеними Міноборони, МВС, прикордонною службою, СБУ та іншими військовими та правоохоронними органами;
• заборонено літати над дорогами державного значення, промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами палива, а також над виправними центрами, колоніями і СІЗО;
• заборона на польоти стосується місць аварій і катастроф, зон поліцейських, антитерористичних та спеціальних операцій і зон;
• центральні вулиці міст, селищ міського типу і сіл, залізні дороги державного і регіонального значення та лінії електропередачі можна перетинати, але не літати над ними.

Також з'явилися  обмеження на польоти дистанційно пілотованих повітряних суден (ДПВС) масою до 2 кг включно. Зокрема, за новими нормами польоти виконуються тільки вдень і без перетину державного кордону. Також вони повинні виконуватися за межами встановлених заборон і обмежень злітно-посадкового майданчика (ЗПП).

Серед інших вимог – польоти виконуються не ближче 5 км від зовнішніх кордонів злітно-посадочних смуг і руліжних доріжок аеродромів/вертодромів, або не ближче 3 км від зовнішніх кордонів злітно-посадкової смуги, крім випадків погодження з експлуатантом ЗПП. Крім того, порядком встановлено, що польоти виконуються не ближче 500 м від повітряних суден, що знаходяться в повітрі.

Читайте також: Проти Леніна, або аграрії та експерти об’єднались для запуску ринку ріллі

Максимальна висота польоту відтепер не повинна перевищувати 50 м над рівнем земної (водної) поверхні і тільки за умов візуальної видимості ДПВС зовнішнім пілотом. Заборонено виконання польотів ДПВС масою до 2 кг над дорогами державного значення (міжнародні, національні, регіональні, територіальні); центральними вулицями міст, селищ міського типу і сіл; залізницями державного і регіонального значення; над і вздовж ліній електропередач, продуктопроводів, крім випадків виконання польотів за погодженням з власником об'єкта. При цьому у всіх цих випадках дозволено їх перетин.

Використання повітряного простору з порушенням нормативно-правових актів тягне за собою стягнення штрафу в розмірі від 1020 до 8500 гривень. У разі небезпеки для повітряних польотів власник апарата може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Новий порядок відразу викликав шквал критики у суспільстві – мовляв, дрони нікому не заважали та й регулювати відносно нову для  України технологію не варто. «Тимчасовий порядок не забороняє, а лише встановлює норми щодо подання заявки на використання повітряного простору при необхідності виконання польотів вище зазначеної висоти, або у разі невиконання будь-якої із вимог», – заперечує відомство. У Державіаслужбі розтлумачили такі норми необхідністю інформування користувачів повітряного простору задля безпеки. Крім того, в авіаслужбі наполягають, що «Тимчасовий порядок» був ухвалений «у зв’язку із можливою загрозою безпеці польотів».

Зазначається, що «Положення про використання повітряного простору» затверджені у 2002 році, 1 червня цього року втратили чинність, що і зумовило ухвалення даного «Тимчасового порядку». Але ані користувачі, ані власники компаній, які розробляють та продають дрони, не надто вірять у слова держслужбовців, готуються до роботи у нових, більш складних умовах.

Чи зміниться робота аграріїв?

У компанії DroneUa  говорять, що нові правила неабияк вплинуть на роботу аграріїв. Агромоніторинг, обльоти полів, фотовідеомоніторинг – із запропонованою редакцією правил ці роботи знаходяться в зоні ризику, не дивлячись на те, що польоти виконуються апаратами масою до двох кг, рекомендована висота перевищує 100 метрів, а дальність досягає декількох кілометрів. Для виконання агромоніторингу неможливо за 10 днів подавати заявки на бронювання повітряного простору.

Картування полів, визначення засміченості полів – у нових редакціях вводяться обмеження по висотах, і в такій ситуації аграрії будуть віддавати перевагу мультироторним платформам перед літаковими. При польотах на висотах 120-150 метрів в більшості випадків ефективніше використовувати дрони мультироторного типу. Для роботи на інших висотах дозвільна процедура буде ускладнена.

Читайте також: Джон Шморгун: Агрокомпанії будуть відходити від виробництва лише зерна, а переходитимуть у суміжні галузі

Внесення трихограми – як в існуючій редакції, так і в пропонованих робочою групою змінах, можна виконувати за винятком показника дальності польотів від оператора. Популярне обладнання має масу до двох кг, а роботи виконуються на низьких висотах. Внесення ЗЗР за допомогою дронів – у нових редакціях документів існує тенденція присвоєння даними типами польотів статусу авіахімробіт. Тому для початку виконання робіт буде потрібна додаткова сертифікація обладнання.

Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA

- Почати варто з того, що так звані «тимчасові правила» – це важливий  процес, коли вперше в Україні почали створювати офіційне правове поле використання дронів. Хочу зазначити, що ні про яку заборону мова не йде, проте запропоновані правила я б назвав надмірно жорсткими. До першого червня дрони існували в своєрідній «сірій зоні» – ніхто не забороняв польоти, але при цьому і дозволів не давав. Редакція представлених правил використання повітряного простору дронами нам була відома задовго до їх офіційної публікації. Це частина концепції правил, представлених Державіаслужбою ранньою весною цього року. Ми, як частина робочої групи, витратили кілька місяців, щоб змінити ці «драконівські» заходи і підготувати редакцію правил, які ми всіх влаштовували. Однак в опублікованій редакції наші побажання не були враховані. Нові правила не носять обов'язкового характеру. Це тимчасовий документ, який ще не був проведений в Мін'юсті, і за недотримання часових правил не передбачена адміністративна відповідальність, однак передбачена кримінальна. Тобто, якщо дрон буде порушувати висотні режими або інші рекомендації для виконання польотів, покарання поки правила не прийняті остаточно немає. Якщо ж використання дрона призведе до створення інциденту, то це може бути досить серйозна ситуація.

Попри численні спроби вести діалог з представниками регулятора ринку були представлені правила, які однозначно нікого не влаштовують. Складна процедура повідомлень оператора повітряного простору, жорсткі обмеження по висоті і дальності польоту, згадані архаїчні процедури погоджень комерційних польотів для виконання аерофотозйомки - все це не підходить ринку. Правила потрібно міняти, власне тому ми будемо продовжувати в складі робочої групи проводити зустрічі з представниками Державіаслужби для отримання оновленої редакції правил, яка всіх влаштує.

Оскільки  представники компанії DroneUA входять у робочу групу при Державній авіаційній службі ми повністю володіємо усією інформацією  та змінами в цьому напрямку. Про які ми в обов'язковому порядку інформуємо усіх наших клієнтів, а також усіх власників дронів, які звертаються до нас за допомогою. Ми рекомендуємо намагатись дотримуватися правил, навіть, якщо вони тимчасові. 

Взагалі, весь ринок дронів зараз розділився. Частина гравців, інтернет магазинів і непрофесійних пілотів хочуть, щоб використання дронів залишилося неврегульованим. Це спрощує можливості використовувати дрони, коли це предмет розваги. З іншого боку, системні інтегратори, підприємства, які використовують дрони у своїй професійній діяльності, хочуть бачити правове поле використання технологій і вимагають прозорості в регуляції ринку. Але що б хто не хотів, регулятор в країні один і нам чітко дали зрозуміти, що правила будуть впроваджені. 

Тарас Трояк, голова Всеукраїнської федерації власників безпілотників,  директор DJI Kyiv

- Звичайно, наші клієнти незадоволені ситуацією. За нашою статистикою 97% споживачів дронів не розуміють, що ж відбувається. Взагалі, в Україні дуже низька завантаженість повітряного простору – найменша у Європі, ризиків менше. Тож вводити настільки жорсткі правила недоречно. Та й взагалі, якби держава і далі дотримувалась свободи БПЛА, то у Україні були б усі шанси стати європейським лідером у розвитку зазначених технологій. Тепер декілька важливих аспектів щодо документу. По-перше, правила про експлуатацію дронів, які начебто були введені, мають рекомендаційний характер. Тобто вони не мають ніякої юридичної сили. По-друге, згідно нового Адміністративного Кодексу притягнути пілота дрону до відповідальності, якщо немає тяжких наслідків його діяльності, неможливо. По-третє, отримувати дозвіл на політ за 10 днів до польоту - це нонсенс, адже сказати якою буде погода нереально. Та ще й обмеження на політ не вище 50 метрів, у іншому випадку також потрібен буде дозвіл. Таких жорстких норм немає ані у Європі, ані у США. Висота малої авіації починається з позначки 150 метрів, тож дрони ніякої небезпеки не створювали б. Сам документ зроблений дуже непрофесійно – таке враження, що його прибиральниця писала, а не фахівці, до того ж рекомендацій компаній, які розуміються на цій сфері, не були враховані.

Читайте також: Гектари восени рахуватимуть: чому оренду державної ріллі переводять на ProZorro

На моє глибоке переконання, чим більше обмежень, тим більше передумов для отримання чиновниками корупційної вигоди. Ми виступили проти введення нових правил і за те, щоб навіть такий тимчасовий порядок був скасований. На сьогодні Державіаслужба підготувала низку змін до цього документу, ми поки що їх не бачили. Вони обіцяють прибрати всі ці дивні норми, допрацювати і у майбутньому прийняти документ, який буде задовольняти усі сторони процесу, міністр поставив умову прийти до консенсусу і підготувати документи, які потрібно буде згодити із іншими міністерствами та службами до 24 серпня цього року. Проте як цей процес затягнеться – невідомо. Зрештою, неважливо скільки це займе часу, важливо, щоб нові правила були адекватними і давали можливість комерційного використання дронів, зокрема і у агрогалузі. Поки що ці правила не прийняті, тож літати та знімати можна спокійно – те, що не заборонено законодавчо, означає дозволено.

Юрій Педерій, керівник проекту AeroDrone

- Ці зміни однозначно вплинуть на агросектор та інші галузі, де використовують дрони, і суттєво знизять їх привабливість для споживачів. Якщо підприємство має заздалегідь подавати заявку, чекати її погодження, то ні про які польоти, щоб подивитися стан поля у певний критичну фазу розвитку рослин, і тим більше про внесення добрив дроном, коли важлива кожна хвилина, уже не йдеться. Тож не дивно, що через нові правила продажі дронів у «фермерському» сегменті падатимуть. З одного боку, Державіаслужба намагається повернути експлуатацію дронів у правове поле, що правильно, з іншого – те, як вони це роблять, ставить експлуатантів у дискримінаційну ситуацію, тому що вимоги до експлуатації дронів набагато жорсткіші, аніж навіть до експлуатації пілотованої авіації. Зокрема, заявку на польоти за 10 днів у пілотованій авіації не подає ніхто, нормально її подавати за день до польоту. Тут існує дискримінаційне відношення до експлуатантів безпілотних апаратів.

Читайте також: Як проводиться аналіз насіннєвого матеріалу для експорту? Секрети головної лабораторії

Я не проти правил – потрібно, аби дрони були легальними, встановлені правила безпеки, не було так званих «сірих зон», але робити це потрібно зовсім іншим чином. На мою думку, оператори та їх дрони мають бути зареєстровані, а де це є необхідним – сертифіковані. Чи платною буде реєстрація і скільки це може коштувати, мені сказати важко. Що стосується сертифікації, то  міжнародна сертифікація дронів від FFA може коштувати близько $100 тис, сертифікат видається для того, аби зробити перший політ, і не на один, а на всі апарати даної моделі. Якщо ці рекомендації щодо експлуатації дронів набудуть статусу "обов’язково до виконання" нам потрібно буде вчити наших клієнтів нових правил користування, доносити до них інформацію, вказувати у інструкціях та угодах про надання послуг необхідність подання заявок на польоти заздалегідь тощо. І це для компаній, які працюють у сегменті, означає набагато більше проблем, аніж було досі.

Володимир Кравцов, директор з виробництва компанії «Агро-Регіон»

- Ми користуємось дронами з 2014  року, маємо на озброєнні сім дронів, і маємо отримати ще два. Маємо 35 тис. га землі в обробітку, у кожного виробничого підрозділу є по дрону. Зараз ми тільки вивчаємо ці зміни, і, звичайно, будемо робити так, як вимагає держава, адже ми є легальною законослухняною агрокомпанією. Втім, це суттєво скоригує роботу підприємства, користуватись дронами у випадку, якщо потрібні будуть додаткові дозволи, будемо в рази рідше, аніж зазвичай. У сезон моніторинг полів ми робимо чи не в щоденному режимі.

Читайте також: Добрива в дефіциті: чи перекриє новий завод нестачу NPK

Ця ситуація для нас дуже засмучує, адже дрон дозволяє суттєво економити і час, і сили агронома для спостереження за розвитком рослин на полях, а про економічний ефект годі і казати – за  чотири роки нам вдалось суттєво зекономити саме завдяки використанню БПЛА.

Віталій Пономаренко, директор «Агро Сіті Груп», компанії-експерта в області галузі агросюрвейерних і аджестарських послуг

- «Агро Сіті Груп» має низку партнерів, для яких систематично проводить авіамоніторіг ділянок, полів, інженерних і аграрних об'єктів. Безумовно, нові правила внесли зміни в роботу нашої служби моніторингу. Так, починаючи з 1 липня, гостро постало питання, як легально використовувати літальні апарати в разі аварійних і надзвичайних ситуацій. Наприклад, при розливах різних технічних рідин або паводків, коли вирішувати ситуацію наших партнерів потрібно оперативно, за лічені години, з моменту виникнення події. І це не можна спрогнозувати і, звичайно, заздалегідь спланувати пілотування. Проте, ми підтримуємо ініціативу Державної авіаційної служби, оскільки регулювання правил необхідно, але потрібно врахувати всі аспекти і тонкощі експлуатації БПЛА. Обов'язково вислухати думки фахівців і з'ясувати нюанси у всіх галузях і сферах життя, де активно застосовуються квадрокоптери, і їх роль дуже важлива, а в деяких випадках незамінна, і це без перебільшення.

Олександр Хмелюк, начальник управління технологічної та наукової експертизи агрохолдингу «Мрія»

- На наш погляд, усі обмеження та зміни, запропоновані Державіаслужбою по використанню БПЛА, занадто жорсткі і практично унеможливлюють використання аграріями БПЛА для моніторингу полів. Наразі використання таких технологій дає можливість оперативно отримувати об`єктивну інформацію про стан культур для прийняття управлінських рішень. У той же час, заплановані нововведення сьогодні не матимуть великого впливу на роботу нашої компанії, оскільки ці технології знаходяться на етапі впровадження, але у майбутньому така ситуація суттєво вплине на розвиток технологій.

Обмеження, як і будь-які правила, повинні бути зрозумілими і можливими для їх виконання. Ми цілком погоджуємося з тим, що компанії не мають права проводити зйомку над чужими приватними об`єктами, але отримання дозволів для проведення таких робіт над полями, які обробляємо ми на офіційних засадах, повинно бути максимально спрощеним (можливо, один раз на певний період – місяць, квартал і т.д.).