Джон Шморгун: Агрокомпанії будуть відходити від виробництва лише зерна, а переходитимуть у суміжні галузі

Про підходи до бізнесу, фінансові показники і рейдерство

Ви працюєте в Україні уже 11 років. Які суттєві зміни у агрогалузі ви вбачаєте за останній час? Що змінилось у ваших підходах, баченні бізнесу?

- Дуже багато змін пов’язано з трансформацією макроекономіки. Ми всі бачили, як стрибнув курс з 8 до 26 гривень за долар. Це, очевидно, позначається на можливості вкладати кошти у розвиток як агрогалузі, так і країни в цілому. Після Революції Гідності банки почали себе більше захищати, тож не з великою охотою працювали із клієнтами – ліквідність під питанням, а займи дорогі. Велика проблема на сьогодні – це брак інвестицій,  приміром за минулий рік в Україну інвестували лише 2,3 млн. доларів і це мізерні цифри. Тоді як побудова сучасної інфраструктури для функціонування агросектору потребує, щонайменше, 5-8 мільярдів доларів щорічно протягом 10 років .

Допомогу  від держави, зокрема у розрізі держпрограм підтримки великий  агробізнес якось відчуває?

- Держава замало допомагає розвитку вітчизняного агросектору. У інших країнах, зокрема і у ЄС, на який ми тримаємо курс, допомога в рази суттєвіша. Чи чекає великий бізнес допомоги? Напевне ні, ми звикли працювати у таких умовах. А щодо декларованих програм підтримки фермерів та домогосподарств – це мізер, це пластир на рану, який наче і закриває, проте не аж ніяк не лікує її.  Потрібно дивитись в корінь проблеми, продумувати більш дієві, а не поверхневі заходи.

Згідно публічного звіту вашої компанії виручка AgroGeneration скоротилася на 10% - до € 54,2 млн, валовий прибуток на 30% - до € 16 млн, операційний прибуток майже в 14 разів - до €844 тис. Поясніть ці цифри, чому так відбувається?  Чому інші українські агрохолдинги, окрім хіба що МХП, масово звітують про збитки?

- Наші очікування прибутків суттєво скоригувала погода, ми отримали дуже низькі результати урожайності (приміром по соняшнику -30% від плану, по кукурудзі -24% ), які, фактично, і «з’їли» майже половину нашої EBITDA (9,1 млн. євро в 2017 році). Із погоднім фактором нічого не вдієш, потрібно більше працювати над технологіями.  Врахуйте іще і той фактор, що світові ціни на зернові останні два сезони були дуже низькими. Тільки зараз вони потроху відновлюються.

Читайте також: Годувати через листя: чому українські фермери ніяк не повірять в мікродобрива

Цього року чи розраховуєте на покращення фінансових результатів? Як допоможе у цьому подальша докапіталізація компанії?

- Так, незабаром наприкінці червня ми проведемо докапіталізацію компанії на суму 20 млн євро, акції будуть придбані однією відомою компанією з Люксембургу Alfa Blue Ocean. Якщо все буде успішно, то це дасть змогу нам інвестувати у потужні проекти з побудови елеваторних потужностей (не розголошуємо плани у зв’язку з обмеженнями публічності).

Нещодавно також бачила інформацію про те, що у AgroGeneration було змінено CОO (Chief Operating Officer) . Прокоментуйте ці кадрові ротації?

- Цього року ми змінили структуру агрохолдингу – відійшли від кластерної системи, почали працювати із господарствами напряму, хочемо дати їм більше повноважень у прийнятті рішень.  А також ввели нового COO - було призначено Володимира Ткаченка, він має великий досвід роботи на керівних посадах, давно працює у нашій компанії. Я переконаний, що разом ми досягнемо значних результатів – це людина яка добре розуміє потреби компанії, ринок та має чітку, виважену стратегію.

Як ви відноситесь до тенденції злиття агроактивів компаній в Україні та закордоном. Приміром, нещодавно пройшла інформація про те, що агрохолдинг «Мрія» може придбати інша компанія. Це дещо своєрідна підготовка перед відкриттям ринку землі, чи інше? Які наслідки у довгостроковій перспективі це матиме для фермерів?

- Питання купувати чи ні залежить від ціни. Якщо у 2007-2008 році продавали агрокомпанії із EBITDA 7-10, то зараз ціни продажу компаній суттєво впали. (EBITDA 3-4 максимум) Що стосується «Мрії», то там, наскільки мені відомо, було завершено реструктуризацію боргів, і якою буде ціна продажу ніхто не знає, все в руках власників акцій компанії. Тенденція злиття агрокомпаній в Україні, однозначно, триватиме. Є підприємства, які слабко тримаються на плаву, тому їм краще «зливати» свої активи з іншими. Крім того, всі думають про зняття мораторію. У 2019 році відбудуться вибори Президента України і після них питання ринку землі зрушить з мертвої точки. Проте одна справа прийняти закон, інша - ввести його в дію таким чином, аби і фінансові  установи почали давати гроші під заставу землі. Тоді і потужні інвестори прийдуть, і буде працювати більш комфортно. Ті ж китайці, американці, фінансові установи ЄС – усі завмерли в очікуванні виборів і якісних змін у державі. Я далекий від думки, що певні агрохолдинги хочуть об’єднувати зараз великі масиви, адже мало взяти землю, нею потрібно керувати, опікуватись, а це ой як не просто. Тому масштабного перерозподілу між власниками земельних наділів не буде. Є багато питань до інфраструктури – консолідуватись важко. Немає сучасних елеваторів, а монополіст перевезень «Укрзалізниця» постійно змінює правила гри. Із останнього - якщо ти не можеш вантажити більше, ніж 6 вагонів на день, то станцію закриватимуть. До яких збитків компаній це може призвести – важко собі уявити.

Ну то яким буде сценарій подій надалі?

- Мені здається, агрокомпанії будуть дедалі більше відходити від виробництва лише зерна, а переходитимуть у суміжні галузі до виробництва кінцевого продукту – органічних овочів та фруктів, молока та м’яса.  Якщо відкриють ринок землі, тоді матиме сенс вкладати у ферми, Україна значно наростить поголів’я худоби, зокрема ВРХ - телятини, стейкового м’яса. Цього на міжнародних ринках бракує і ми можемо зайняти високомаржинальну нішу. 

Читайте також: Q&A: Як захищають український кордон від шкідників

Не можу не зачепити тему рейдерства, від якого потерпає велика кількість фермерів. А як із цим у агрохолдингах? Чи стикалась компанія із такими випадками, як виходили із ситуації?

- Ми, у AgroGeneration, рейдерства не зазнавали. Коли компанія працює прозоро, у законодавчому полі, то намагань забрати її землі силоміць менше. Тут проблема глибше – приміром, чому в Україні так мало кооперативів? Тому що половина із тих фермерів, які потенційно могли б об’єднатися та створювати продукт, просто не мають документів на поля, на яких працюють. Коли ти робиш бізнес по-чорному, тоді ти маєш бути готовий до всього, і до рейдерства в тому числі. Я не знаю, як дрібним  фермерам захистити себе, агрохолдинги із цим не стикаються, бо сплачуть всі податки і сплять спокійно.

Про ринок землі, майбутній урожай та рентабельність бобових

Чи плануєте збільшення земельного банку у найближчій перспективі? Якщо так, то на скільки?

- Так, це є у стратегії компанії. Проте, враховуючи погані минулорічні результати, зараз ми просто намагаємось прийти до тями і, принаймні, повернутись на рівень показників 2016 року. Якщо буде можливість розширення земельного банку – ми не проти, залежить від вартості паїв.

Посуха така ж як і минулого року – у певних регіонах по 70 днів дощу не було, тож результати можуть повторитись…

- Посуха є, від цього нікуди не дітися. Говорити, що це стала тенденція зарано. Але потерпаємо не лише ми, а й решта підприємств і тут, і за кордоном. Тому технології зберігання вологи, розумного «споживання» ЗЗР та добрив, зменшення проходів техніки є нашими пріоритетами.

Чи змінилися посівні площі та розподіл культур на полях агрохолдингу? Чого посіяли більше, чого менше? На які культури варто робити ставку?

- У цьому році було посіяно більше озимих культур як у західних регіонах, так і у східних. Вирощуємо порівняно більше кукурудзи та сої. Ми цього року вирівняли сівозміну, вона збалансована. Обмеження є із об’ємними культурами, тією ж кукурудзою. Під озиминою (пшениця, ячмінь, ріпак) задіяно близько 48 тис. га, решта близько 60 тис. га – весняні культури. Потрібно відновлювати елеватори, аби вони могли більше пропускати та сушити зерна.

Читайте також: Відправив на пенсії, або чому фермерські гроші відправили на соцстрахування

Вже декілька років компанія вирощує горох та нут. Цього року продовжите цю практику? Наскільки рентабельна культура, адже приміром, за словами самих же господарів, горох уже втрачає свої позиції на світових ринках?

- Ні, збільшувати площі під цими культурами ні цього року, ні у наступному ми не плануємо. Кількість стала- приблизно 12 тис. га. Це культури, які ми вміємо вирощувати, робимо це якісно і на сході, і на заході. Світові ціни  на ці культури дійсно просіли, проте кардинально міняти структуру площ важко. Ми великий виробник сої та нуту, нас добре знають, маємо стабільних покупців.

Про масштабні проекти та інновації у компанії

Минулого року ви говорили, що у планах компанії збільшення елеваторних потужностей, на що заплановано витратити €10 млн. Розкажіть, елеватори якої потужності і де саме плануєте побудувати? Це будуть кредитні кошти чи кошти компанії?

- Плануємо залучати кредитні кошти і власні, але говорити про старт проекту зарано. Все буде відомо з липня цього року. Приглядаємось до Сумської, Тернопільської та Житомирської областей.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) в кінці липня минулого року запустила в Україні проект щодо вирішення проблем зміни клімату. Ключовим партнером з боку бізнесу стала компанія AgroGeneration. Розкажіть, що було уже зроблено у межах цього проекту, та які подальші плани? Навіщо взагалі агрохолдингу опікуватись подібними проектами та які суми плануєте витрачати на реалізацію програми?

- Проект потроху рухається, затверджений план дій, бюджет зі сторони ФАО. Ми готові стартувати, проте потрібно пройти певні формальні та адміністративні процедури. Ми будемо вчитись правильно працювати із лісосмугами, зберігати ґрунт –  це буде реалізовуватись на наших полях на сході України. Питання лісосмуг досить цікаве, адже часто формально вони нікому не належать, повністю занедбані, від лісосмуг на поля також можуть потрапляти бур’яни та хвороби, до того ж, лісосмуги забирають у підприємств гектари для обробітку. Лісосмуги - це ресурс, який можна використовувати, – садити сади, горішники тощо. Наші кошти та людські ресурси також будуть залучені – ми є рівноправними партнерами зазначеного проекту.

Ходили чутки, що AgroGeneration  планує стати співвласником ягідного кооперативу, вклавши 300 тис. грн. На якій стадії проект?

- Це маленький проект, зараз ми на стадії перемовин. Активна фаза кооперації іще попереду.

Всі агрохолдинги виступають з інноваціями у агровиробництві, «озброюються» хто чим може – дронами, безпілотниками тощо. Як це реалізується на прикладі AgroGeneration? Яку техніку придбали до сезону, які технології зараз використовуєте найбільше і чому?

- Якщо у господарства немає стратегії, то дрон – це не більше, аніж забава для агронома у полі. Дрони-аплікатори ЗЗР – це хороша ідея, але це питання пріоритетів. У нас є дрони, але немає системного їх використання, працюємо над цим. А от система GIS вибудувана чудово, тому ми працюємо за допомогою супутникових систем. Індекс NDVI дає нам змогу добре і вчасно побачити, що відбувається на полях. Але як на мене, краще дивитися на оновлення польової техніки, бо старими знаряддями урожаю не збереш. А ще, ми хочемо глибше вивчати свої поля та їхні можливості з наукової точки зору – уже найняли на роботу агронома-дослідника, будемо створювати власні демополя (наукові полігони) у різних регіонах, де випробовуватимемо сорти, гібриди, техніку, способи обробітку тощо.  

Про роботу із персоналом, мотивацію, та власний приклад у бізнесі

Ваша компанія першою в Україні почала працювати по системі Lean Six Sigma. Розкажіть про це детальніше? Які успіхи вдалось помітити? Яке підводне каміння?

- Ми продовжуємо працювати у цій системі, уже маємо 5 так званих чорних поясів. Найбільший наш успіх у тому, що Lean Six Sigma допомагає у підході до проектів, коли є певні проблеми у компанії, зокрема і фінансового спрямування. Ця система допомагає у методології, дає можливість не лише усунути проблему, а й контролювати її можливу появу у майбутньому. Lean Six Sigma об'єднує найбільш популярні в 90-і роки минулого століття концепції управління виробництвом та якістю: концепцію «Бережливе виробництво» (Lean manufacturing), сфокусовану на усунення втрат і непродуктивних витрат, і концепцію «Шість сигм» (Six Sigma), націлену на зниження варіабельності процесів і стабілізації характеристик продукції. Тобто, методологія Lean Six Sigma дозволяє відстежити та усунути або удосконалити неефективні процеси,  а також допомагає співробітникам компанії оптимізувати діяльність, підвищувати продуктивність, прищеплює культуру командної роботи.

Читайте також: Розритий могильник, або чому виробники м'яса порушують правила утилізації трупів

На скільки у середньому зросла зарплатня у холдингу у поточному сезоні? Як мотивувати персонал, аби він не переходив у інші компанії?

- І ми, і решта агрокомпаній відчувають відтік сезонних кадрів у зв’язку із безвізом – масово втікають у Польщу, до інших країн. Ми не можемо конкурувати із країнами ЄС по зарплатні, а отже маємо «вмикати» інші фактори, нематеріальні – комфортні умови роботи, матеріальна допомога за потреби. Робітники мають розуміти, що їх цінують, до них прислухаються, за них будуть боротися. Звичайно, заробітну платню теж переглянули у бік збільшення – працюємо по-білому, тож збільшення мінімальної зарплатні потягнуло за собою додаткові витрати.

Вас називають одним із найбільш ефективних топ-менеджерів.  На ваш погляд, які навички слід «прокачувати» решті керівників? Чого їм, на ваш погляд, не вистачає?

- Ефективність роботи починається лише тоді, коли топ-менеджер чітко усвідомлює свою мету. По-перше, потрібно мати стратегію, по-друге, вміти вимірювати свій персональний KPI. Причому, це має бути не просто теоретична стратегія, а цілком практичний результат кожного дня роботи. Потрібно також знати, що саме ви очікуєте від робітників, які вони мають дати вам операційні результати та фінансові і мотивувати їх дотримуватись.

Знаю, що ви любите самостійно контролювати хід робіт. Як часто доводиться бувати у полі?

- Хороше питання. Так, не люблю суто офісну роботу. У поля хотілось би частіше виїздити. Приміром, минулого року бував досить часто - два-три рази на місяць.  Проблем у господарствах багато, вони, здебільшого, комплексні тому потрібно, як то кажуть, тримати руки на пульсі чи то пак на кермі.

Читайте також: Раїса Вожегова: На роялті за минулий рік ми заробили близько мільйона гривень

фото: прес-служба AgroGeneration