Розритий могильник, або чому виробники м'яса порушують правила утилізації трупів

Власник птахокомпанії «Агромарс» Євген Сигал може стати першим аграрієм крупного масштабу, який потрапив під арешт та ризикує втратити значну частину статків через через забруднення навколишнього середовища. Нагадаємо, що у п’ятницю 8 червня Генеральна прокуратура України (ГПУ) оголосила про арешт подружжя Сигалів та директора виробництва «Агромарсу» Івана Зозулі «за підозрою у систематичному порушенні екологічного законодавства та організації злочинного угрупування». Силовики говорять, що агрокомпанія організувала незаконний могильник, в який закопала 150 тонн трупів птахів. Щоб уникнути відповідальності, керівники «Агромарсу» регулярно підкуповували службовців контролюючих органів. Якщо вина керівництва холдингу буде доведена, строк ув’язнення може сягнути 10 років, говорять в ГПУ.

В «Агромарсі» провину перекладають на Київенерго, заявляючи, що на їх птахофабриці біля Вишгорода в листопаді 2017 році трапилась загибель 200 тисяч голів птиці через раптове вимкнення електроенергії на об’єкті. Все втрачене поголів’я не вдалось cпалити на Сквирському ветсанзаводі, тому частину трупів довелось захоронити в могильнику. Всі описані роботи виконані так, як цього вимагає законодавство. Зокрема, на дні могильнику застелено бетонну подушку, а сам об’єкт ізольовано від грунтових вод, запевняли в «Агромарсі». Але службовці Держекоінспекції у тому ж листопаді 2017 року виявили, що трупи птахів просто викинули на смітник без жодного захоронення. Керівники агрохолдингу отримали штраф у 73 тисячі гривень, законність якого одразу взялись оскаржувати в Київському обласному адміністративному суді. У лютому 2018 року комісія Держпродспоживслужби знайшла на території птахокомплексу «Агромарсу» велике звалище трупів птиці. Його ліквідацію мало проконтролювати  керівництво Вишгородського районного управління Держпродспоживслужби.

Нагадаємо, за даними Антимонопольного комітету України, на «Агромарсу» припадає 12% всього виробництва м'яса птиці в Україні, що робить компанію другим після МХП виробником курятини. За оцінками Forbes станом на червень 2018 року статки Сигала сягали $99 млн. За матеріалами кримінального провадження, сумарно робота «Агромарсу» завдала збитків навколишньому середовищу у 254 мільйони гривень. Президента компанії Марину Сигал у вівторок 11 червня випустили під заставу у 90 мільйонів гривень. Ця сума була «непідйомною» для підсудної, заявляв адвокат президента «Агромарсу»

Читайте також: Польові настрої: чим думки орендарів про ринок землі відрізняються від думок власників

Шукайте звалища

Опитані Agravery.com експерти говорять, що «Агромарс»  - не єдине підприємство, яке замість утилізації просто звалювало загибле поголів’я на смітники. Наприклад, у січні 2017 року на птахофабриці у селі Вірівка на Херсонщині загинуло 80 тисяч курей. Власники просто покинули своє підприємство, утилізацією трупів держслужби мусили займатись самостійно. Чи оголосили в розшук керівників птахоферми у Вірівці, достеменно невідомо,  розповідає керівник асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

З квітня 2017 року Нацполіція досі розшукує колишнього керівника Ковельського ветсанзаводу Вадима Сухоноса. За даними силовиків, функціонер просто вкрав державні гроші на роботу заводу. При цьому декілька тисяч тон неутилізованих трупів загиблих свиней просто залишили гнити на території підприємства і навколишньому середовищу були нанесені збитки, що оцінюють в два мілрд грн. В лютому 2018 році невідоме підприємство скинуло декілька десятків трупів свиней  на звалище біля села Оляниця на Вінничині. «Такі випадки в Україні трапляються доволі часто, їх розслідуванням як правило займаються поліцейські, Держпродспоживслужба не завжди може відслідкувати їх резуьтати, покарати винних також не завжди вдається», -  говорить національний консультант Продовольчої організації ООН Віталій Башинський.

Справу «Агромарса» вдалось довести до суду, бо силовики змогли схопити керівництво компанії. Бізнесмени не тільки завдали державі збитків на 252 мільйони гривень, з яких 55 мільйонів – шкода довкіллю, 197 мільйонів – незаконне добування води для роботи птахокомплексу. Власники «Агромарсу» також взялись підкуповувати контролюючі державні органи, аби ті «не помічали» незаконний могильник загиблої птиці. Власне, тому подружжю Сигалів та Івану Зозулі і було оголошено підозру одразу по декільком пунктам Кримінального кодексу (КК) – стаття 255 «Створення злочинної організації», стаття 236 «Порушення правил екологічної безпеки»,  стаття 240 «Порушення правил охорони або використання надр», сумарна санкція по яким сягає більше 10 років, пояснили Agravery.com в ГПУ.

Читайте також: ТОП-7 аспектів роботи на ринках США та Канади. Інструкція для виробника

Закон і вогонь

Формально, законотворці зробили все, щоб аграрії не мали спокуси скидати трупи загиблих тварин на звалища замість утилізації, каже Башинський. Зокрема, декілька місяців назад ВР збільшила до п'яти років кару за порушення «екологічної» статті 236 КК, за дотриманням якої слідкує Нацполіція. У законі «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» окремо прописали, що за скинуте на смітник загибле поголів’я агрофірма може отримати від 73,6 тис грн до 96 тис грн штрафу від Держпродспоживслужби. Зрештою, FAO окремо вела пояснювальну роботу серед селян та аграріїв, що скидання трупів свиней на узбіччя не допомагає приховати АЧС, а тільки стимулює поширення вірусу, коментує експерт. З  1 січня 2018 року запрацювали нові правила ідентифікації сільськогосподарських тварин. Агропідприємства зобов’язані на все поголів’я свиней проставити тату з номером тварини, на все поголів’я ВРХ – начепити бирку з номером на вухо тварині, деталізує Башинський. Для птахівників такі правила простіші – ветеринарний лікар має присвоїти для певної кількості птахів на підприємстві номер, без якого птицю не зможуть прийняти на забійне підприємство, додає Карпенко.

Але суворіші «екологічне» законодавство та правила маркування тварин не допоможуть повністю попередити появу нових незаконних скотомогильників, вважає очільник «Союзу птахівників України». Головна проблема, за словами Карпенка, аграріям фактично нема де спалювати загибле поголів’я - із 18 ветсанзаводів в Україні регулярно працюють лише дев'ять. Більш того – шість із них уряд ще з серпня 2017 року планує виставити на приватизацію.

Вести вантаж для утилізації на іншому заводі в сусідній області означає додаткові витрати, мати які аграрії або не можуть, або не хочуть. Формально, птахофабрика може домовитись із ветсанзаводом, аби той сам вивозив трупи тварин на спалення. Але птахівники не мають гарантій, що працівники ветсанзаводу не скинуть вантаж десь на узбіччі. Тому не хочуть опинятись в ситуації, коли гроші за утилізацію заплачені, але все рівно потрібно відповідати за порушення екологічного законодавства, нарікає Карпенко.

Читайте також: До свиней їде ревізор: яких проблем завдасть нова система перевірок?