Q&A: Як захищають український кордон від шкідників

Держпродспоживслужба України наприкінці травня у аеропорту «Бориспіль» виявила південного американського мінера у вантажі базиліку з Ізраїлю. Це перший зафіксований випадок виявлення даного шкідника на території України. Але це не єдиний випадок, коли до України потрапляють карантинні організми. Тож Agravery.com поцікавилося, яких шкідників завозять до нас наші торгові партнери.

Які шкідники та у якій продукції найчастіше потрапляють у поле зору карантинної служби?

- Загалом за перше півріччя 2018 року до України 29 разів намагались завезти карантинних організмів. Переважно шкідники поставлялись разом із плодоовочевою продукцією. Два із них потрапили на територію України вперше: це південний американський мінер та бура гниль картоплі. У 20 випадках карантинні організми виявлено у свіжих фруктах та овочах (картопля, салати свіжі, помідори, мандарини), з них у 5 випадках – західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg), в 1 випадку – бура гниль картоплі (Ralstonia solanacerum (Smith) Yabuuchi), в 1 випадку – південний американський мінер (Liriomyza huidobrensis Blanc.), у 12 випадках – південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Myer.) та в 1 випадку – середземноморська плодова муха (Ceratitis capitata Wied.).

Окрім шкідників до України також ввозять хвороби та бур’яни. За перше півріччя 2018 року було зафіксовано три випадки ввезення на територію України диплодіозу кукурудзи та шість випадків поставок продукції зараженої карантинними бур’янами.

Андрій Жук, перший заступник голови Держпродспоживслужби. фото:  consumer.gov.ua

Що роблять з товаром у якому знайшли карантинного шкідника, та хто за це буде платити?

- Всі імпортні вантажі з рослинами та рослинною продукцією підлягають здійсненню фітосанітарного контролю державними фітосанітарними інспекторами, з метою попередження проникнення карантинних організмів на територію нашої держави. У випадку виявлення карантинних організмів у вантажі, до нього може застосовуватись знезараження, знищення, переробка, доочищення або повернення до країни експорту. Всі перелічені заходи проводяться за погодженням та за рахунок власника вантажу.

Читайте також: Наталія Прокопчук: Для органічного ринку експорт займатиме домінуючу позицію й далі

Які шкідники змогли уникнути контролю та поширитись територією України?

- Станом на 1 січня 2018 року на території України поширені такі карантинні організми:

1) шкідники: американський білий метелик, картопляна міль, західний кукурудзяний жук, західний квітковий трипс, середземноморська плодова муха, південноамериканська томатна міль, тютюнова білокрила;

2) хвороби та фітонематоди: пасмо льону, рак картоплі, біла іржа хризантем, бактеріальний опік плодових, бактеріальне в’янення кукурудзи, бура гниль картоплі, ризоманія буряку, віспа “шарка” слив, неповірус кільцевої плямистості тютюну, золотиста картопляна нематода;

3) бур’яни: амброзія полинолиста, гірчак повзучий, паслін колючий, повитиця польова, повитиця Лемана, повитиця одностовпчикова, ценхрус довгоголковий, сорго алепське.

Усі ці шкідливі організми раніше не були присутні на території нашої країни, але через неналежний контроль з боку постачальників вони змогли потрапити до України та розповсюдитись.

Що робить держава, аби не допустити розповсюдженню карантинних шкідників територією країни?

- Ділянки де були виявлені карантинні організми, підлягають карантинній ізоляції до моменту поки шкідник не буде знищений. У разі виявлення карантинних організмів на території України протягом доби запроваджується карантинний режим. У карантинних зонах здійснюються такі спеціальні заходи: інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання, контроль за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів, заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання, фумігація (знезараження) об'єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих  організмів, та технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.

Читайте також: Раїса Вожегова: На роялті за минулий рік ми заробили близько мільйона гривень

Хто має право запроваджувати та скасовувати карантинний режим?

- У разі якщо карантинний організм розповсюдився на територію декількох областей, то рішення про запровадження карантинного режиму приймає Кабінет Міністрів України за  поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України. У разі якщо карантинний організм виявлено на території області, декількох районів, району, населеного пункту  чи території окремого господарства карантин може запровадити місцева державна адміністрація за поданням головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів з карантину рослин. Скасувати карантинний режим можуть ті органи, які його запровадили.

фото: karantin.te.ua

Читайте також: Як заробляти на ягодах цілий рік? Секрети ринку заморожених продуктів