Наталія Прокопчук: Для органічного ринку експорт займатиме домінуючу позицію й далі

Впроваджував цей проект Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у співпраці з основними учасниками органічного сектору в Україні та Мінагрополітики. Загальна мета проекту - сприяння зростанню українського органічного сектору та його інтеграції у світову торгівлю, стимулювання зростання малих та середніх підприємств українського органічного харчового сектору через розвиток органічних та регіональних виробничо-збутових харчових ланцюгів. 

Органічний ринок насправді розвивається дуже швидкими темпами - наразі в Україні загальна кількість операторів ринку – 426, в тому числі 294 сільськогосподарські виробники, звітує Офіс підтримки реформ при Мінагрополітики. За словами заступника міністра  агрополітики Ольги Трофімцевої, українські виробники аграрної органічної продукції за рік експортують близько 300 тис. тонн даної продукції на суму понад $65 млн. Левова частка в структурі експорту припадає на країни ЄС. Основу експорту органічної продукції складають в т. ч. зернові, олійні та бобові культури, а також дикороси (ягоди, гриби, горіхи). 

Проект вже остаточно закрито?

- На жаль, проект остаточно завершується. Швейцарська Конфедерація підтримувала Україну вже більше 10 років з метою розвитку органічного ринку України. Операційна діяльність органічних компонент нашого проекту буде завершена 30.06.2018, але нам донор нашого проекту дозволив ще підтримку X Всеукраїнського ярмарку органічних продуктів під відкритим небом на Контрактовій площі, що відбудеться 15.09.2018, та національний павільйон України на міжнародній виставці органічних продуктів "БіоФах" (BioFach) у лютому 2019 у м.Нюрнберг (Німеччина). Також до кінця року продовжено операційну діяльність Карпатської компоненти нашого проекту.

Ви вже підбивали підсумки?

- Ми завжди говоримо про те, що проект не існує окремо від органічного сектору. Тобто ми завжди вважали себе разом із сектором рушійною силою, що допомагає розвиватись органічному ринку в Україні. Тобто ми не від’єднуємо результати проекту від тих результатів, яких досягнули виробники або ж постачальники послуг органічного руху. І ми вважаємо, що це – чесніше. Ми працюємо всі разом, з Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужбою, з громадськими організаціями та консультаційними структурами та іншими організаціями, що спеціалізуються на органічній темі.

Читайте також: Польові настрої: чим думки орендарів про ринок землі відрізняються від думок власників

І, що важливо, – зараз, після того, як проект завершує свою діяльність, ці всі спільні результати не зникнуть, а будуть їхні наслідки, поява нових можливостей і зростання бізнес-активностей, вони будуть розвиватись разом з організаціями, які продовжують роботу в «органічному» секторі, і будуть далі працювати кожен у своєму напряму. Виробники – виробляти, експортери – експортувати, торговельні організації – постачати на внутрішній ринок та продавати за кордон, учасники органічного ринку – проводити заходи, сприяти збільшенню обізнаності про органічну тему серед населення, сільгоспвиробників та різних зацікавлених організацій. Міністерство аграрної політики та продовольства України не забуде про органічну тему, бо там зараз є дуже компетентні люди і органічна тема вибрана серед пріоритетів агростратегії 2015-2020. Ми дуже раді, що Мінагрополітики створило Офіс підтримки реформ, і там є окремі люди, що займаються виключно органічною тематикою. Ми справді вважаємо, що ось цей соціальний капітал, котрий є в Україні, буде і далі рушійною силою, що буде давати нові врожаї на органічній ниві України.

А як ви вважаєте, яка частка заслуг належить саме вашому проекту? Що найголовніше з того, найважливіше з того, що ви зробили?

- Найголовніше – це допомога українським експортерам та Мінагропроду у підтримці позитивного іміджу органічних продуктів зокрема і України в цілому. Тому що, в першу чергу, органічні продукти – це про довіру. Саме тому ми підтримували протягом п'яти років національний павільйон України на міжнародній виставці органічних продуктів «БіоФах», на якій зустрічаються всі органічні виробники та всі органічні покупці світу, а також органи держвлади, громадські організації, органи сертифікації, HoReCa надавачі послуг тощо. Це важливо,  щоб Україна теж мала своє важливе місце на світовій «органічній» карті. Значне місце - ви ж знаєте, що зараз Україна в топ-20 країн за «органічними» площами сільськогосподарських земель у світі.

Другий аспект, який я вважаю надзвичайно важливим результатом проекту, – це побудова соціального капіталу. Громадські організації, виробники та надавачі послуг стали більш професійними, більш відкритими. Усі багато чому навчились, і вже мають достатньо досвіду, і можуть передавати знання тим новачкам, що долучаються до органічного ринку. Вони уже можуть чітко показати, що в Україні органічний сектор – це не якась сфера діяльності, яка абсолютно нова, і нікому невідома, і ти не знаєш, до кого йти за інформацією. Зараз є чіткий перелік, або в електронному, або в друкованому вигляді, учасників органічного ринку, громадських організацій, консультаційних органів, тобто організацій, які можуть надавати професійну допомогу по тих питаннях, що виникають. Я вважаю, що це одна із заслуг нашої спільної і наполегливої роботи. Окрім того, розпочато і на гарному рівні підтримується політичний діалог між державними органами влади та представниками органічного сектору. Коли ми тільки розпочинали діяльність, органік для міністерства було питанням номер 21. Зараз же його внесено в стратегію 2015-2020, це є пріоритетом аграрного сектору в Україні, і це дуже важливо. Зараз ми бачимо, що і на регіональних рівнях обласні державні адміністрації включають підтримку органічних виробинків у свої програми розвитку (таких 13 і 3 в процесі) і підштовхують включатись тих, хто ще не включився, а саме включати органічне питання до програм підтримки в областях.

фото: ukraine.fibl.org

 Відповідно, коли національний рівень бачить підтримку в областях, то розуміє – це важливо. Таким чином, політичний діалог зав’язується і між приватним сектором, і державою, і так ми отримуємо спіральний розвиток. Коли я у 2008 році прийшла працювати у цей проект, ми на поличках не бачили жодного українського органічного продукту.

Читайте також: Фітосанітарний Q&A: важливі аспекти процедур при експорті і встановлення карантинних ділянок

Мені видається, що таких продуктів взагалі тоді не було, хіба що в преміальних магазинах…

- Це були або імпортовані органічні продукти, або ж українські, але без маркування і сертифікації, а отже не могли називатися органічними. Зараз, коли ми заходимо в магазин – ми ж бачимо органічні українські продуктиі у спеціалізованих магазинах, і в супермаркетах.

Які б проекти ви для себе виділили? На вашу думку, які прориви українських органічних агровиробників можуть виявитись найцікавішими і найнеочікуванішими? Що стало бомбою?

- Я дуже вдячна тим виробникам, які не побоялися, в повному змісті цього слова, інвестувати в нову тему і зробили органічне тваринництво і переробку після органічного рослинництва. Все таки – це питання «довгих» грошей, купівельної спроможності, сертифікації…

Особливо, якщо мова йде про тваринництво…

- Вони пройшли всі нелегкі етапи, для того, щоб врешті ми бачили на поличках магазинів ту саму органічну продукцію. Це і “Органік Мілк” (Житомирська область), “Етнопродукт” (Чернігівська область) і  «Старий Порицьк» (Волинська область) це – прорив. Те, що наші органічні виробники експортують зернові, – це добре, та вони з 1990-х років експортують і з цього розпочався розвиток органічної теми в Україні. Але для того, щоб мати сміливість і вкласти гроші також в розвиток внутрішнього ринку, треба бути дійсно переконаним, що це важливо, потрібно, і що у тебе вийде. Дуже цікаві досліження. Наприклад “Галекс-Агро” говорили, що вони взяли перелоги у 2008 році. Зараз вони вимірювали рівень гумусу і він зріс. Вони займались 10 років органічним агровиробництвом і, виходить, покращили родючість ґрунту. Вони зберігають природні багатства майбутніх поколінь, а також дають робочі місця у сільській місцевості Це ж філософія, певною мірою. Для них – це не просто бізнес, це – певний стиль життя.

Читайте також: Габарити для села, або чому тракторам не дозволяють вештатися шляхами

Як ви думаєте, які перспективи у органічного ринку? Якщо сказати коротко – куди він піде?

Перше, що я думаю, – експорт займатиме домінуючу позицію, в зв’язку з тим, що це потрібно і для країн Західної Європи, і США, які зацікавлені в українських органічних продуктах. Тому експорт буде займати велику частку. Окрім цього, внутрішній ринок – для тих, хто свідомо підходить до купівлі продукції, і тих, хто розуміє, що таке органічні продукти. Для них будуть розвиватись проекти внутрішнього ринку. Я вірю, що економія від масштабу буде можлива, особливо після того, як будуть залучені регіональні ланцюжки: один виробник займатиметься тваринництвом, інший – рослинництвом, вони об’єднуватимуться і створюватимуть обсяг органічного виробництва, що дозволить споживачам і виробникам одного регіону допомагати одне одному, розвиваючись разом. А ще майбутнє за регіональними ініціативами – наприклад, карпатський органічний продукт, поліський органічний продукт, полтавський органічний продукт тощо, адже local+organic сильний тренд у Західній Європі і США.