Габарити для села, або чому тракторам не дозволяють вештатися шляхами

Мінінфраструктури готує проект постанови, щоб змінити чинну версію правил дорожнього руху, та вилучити звідти всі обмеження на самостійних рух або транспортування усіх видів агротехніки, розповіли Agravery.com в прес-службі установи.

Таких нормативних змін неоднократно просили самі агровиробники. У квітні цього року Всеукраїнська Аграрна Рада надіслала листа міністру внутрішніх справ Арсену Авакову. Аграрії просили очільника МВС скасувати всі обмеження на пересування агротехніку місцевими дорогами, яких в Україні 120 тисяч кілометрів із 170 тисяч кілометрів. В асоціації деталізували – пункт 22.5 чинних Правил дорожнього руху вимагає за спеціальними правилами переміщати всі агромашини, маса яких більша 40 тон, довжина – 22 метри, висота – чотири метри, ширина – 2,6 метрів. Більшість сучасної сільгосптехніки у такі габарити не вписується, тому може пересуватись або на трейлерах, або за окремим дозволом поліцейських, який діє не довше трьох місяців. Аграріям дорого перевозити до поля вантажним транспортом «негабаритні» сільгопмашини, а спецдозвіл на їх рух поліція в більшості випадків не видає. При цьому в асоціації наголошують, що в ЄС нема жодних обмежень для будь-якої агротехніки на проїзд автошляхами. Чи полегшить до рівня європейських МВС правила руху для агротехніки, Аваков досі не відповів, нарікають у ВАР.

Наприкінці травня цього року лібералізація правил руху для агротехніки стала знову актуальною. Профільні ЗМІ розтиражували заяву керівника СТОВ «Дніпро» Андрія Душейка. Душейка обурило, що поліція забороняє аграріям переміщати дорогами місцевого значення  «негабаритну» техніку своїм ходом, без супроводу поліцейських. А за порушення таких приписів штрафує з посиланням на Правила дорожнього руху. Такі норми ускладнюють аграріям польові роботи, каже аграрій.

Читайте також: Ні копійки від держави, або чому свинарі готові відмовитись від дотацій

Де пишуть європейські правила

Чинні Правила дорожнього руху не містять прямих обмежень у габаритах при їзді дорогами саме для агротехніки.  Обмеження пункту 22.5 ПДР у 40 тон ваги, 2,6 метрів ширини, та чотирьох метрів ширини стосуються всіх вантажів без винятку. Ці норми Кабмін затвердив постановою №30 від 18 січня 2001 року, та постановою № 1306 від 10 жовтня того ж року, розповідає керівник сектору транспорту та інфраструктури Офісу ефективного регулювання (BRDO) Владислав Притоманов. Описані нормативи «вписуються» в рамки Угоди про Асоціацію з ЄС. За їх виконанням наглядають територіальні органи Укртрансбезпеки, які мають повноваження вимірювати габарити вантажів або ж агротехніки, та «дорожні» підрозділи Нацполіції, які можуть лише перевіряти наявність спецдозволу на рух «негабаритних» агромашин, деталізують в Мінінфраструктури.

Перевірка «перевізних» документів входить у загальний перелік повноважень Нацполіції. Тому МВС не є відповідальною за «габаритний» контроль на дорогах, і просити Арсена Авакова про полегшення правил руху для агротехніки сенсу не було. Тим більш, що аграрії насправді не скаржились керівництву органів внутрішніх справ на перепони для руху сільгоспмашин від поліцейських, говорить радник голови МВС, народний депутат сьомого скликання Михайло Апостол.

Читайте також: Союзи гігантів: яким стане світ ЗЗР після серії угод злиття-поглинання

Тягар місцевому самоврядуванню

Якщо агровиробники справді хотіли, аби уряд їх почув, і скасував обмеження для руху місцевими дорогами для агромашин, то краще було б просити не МВС, а обласні державні адміністрації та обласні ради, щоб ті звернулись до Кабміну з підтримкою змін до Правил дорожнього руху. Формально, правила дорожнього руху – відповідальність Кабміну, а не органів місцевого самоврядування. Але обласні ради можуть просити Кабмін про ті чи ті зміни в урядових актах. А очільники обласних адміністрацій можуть запропонувати облрадам ухвалити той чи той проект звернення до вищих органів влади, розповідає Притоманов.

Але б вони не стали цього робити. Експерт BRDO деталізує, що з 1 січня 2018 року обласні державні адміністрації відповідають за утримання, ремонт та технічний стан 120 тисяч кілометрів доріг місцевого значення. На «свої» дороги у цьому році ОДА отримають 35% всього Дорожнього фонду держбюджету, або ж 17,5 мільярдів гривень. Також 18 мільярдів гривень субвенцій з держбюджету для утримання місцевих автодоріг.

Що робити із набутим господарством, службовці облдержадміністрацій не знають. Їх не вчили розпоряджатись коштами на ремонт чи утримання доріг, в структурі ОДА навіть не сформували структурні підрозділи, відповідальні за місцеві автошляхи, нарікає менеджер реформ при Мінінфраструктури Віктор Загреба. Більш того деякі обласні адміністрації самі скинули із себе відповідальність і передали «свої» дороги назад тому ж «Укравтодору» в рамках контрактів на утримання та обслуговування шляхів, додає Притоманов.

Можливо, б через деякий час управлінці на місцях самі б взялись за питання, чи справді «габаритні» обмежень для агротехніки заважають польовим роботам, а відтак і економіці регіонів.  Зараз, наприклад, 100% земельного податку та 60% ЄСВ аграрії нараховують у місцеві скарбниці. Але на даний момент ОДА не можуть детально займатись «своїми» дорогами через брак кадрі. Тому агровиробники мали б самостійно звертатись до службовців місцевих адміністрацій, надавати власні розрахунки втрат для агросектору та місцевих бюджетів від обмежень на рух «негабаритної» агротехніки і добиватись звернень до урядових структур від обласних рад, каже експерт BRDO Притоманов.

Читайте також: ТОП найновіших технічних розробок для агросектора