Гектари восени рахуватимуть: чому оренду державної ріллі переводять на ProZorro

З початку вересня цього року всі 100% аукціонів з продажу прав оренди державної ріллі відбуватимуться виключно через систему «ProZorro». Відповідну постанову №492 Кабмін ухвалив минулої середи, 20 червня. Здача в оренду державної ріллі через «ProZorro» - це пілотний проект, який триватиме рік, деталізує перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Нагадаємо, що «ProZorro» повноцінно запрацювало у лютому 2017 року. За минулі півтора року держава через цю систему продала нерухомості на 9 мільярдів гривень, говорить перший заступник міністра економічного розвитку Максим Нєфьодов.  

Аукціони із продажу прав оренди державної ріллі стартували у 2015 році, в електронний формат перейшли у червні 2017 року. За офіційною статистикою, минулоріч в оренду через аукціони здали 42,5 тисяч гектарів державних ділянок. За 2017 рік середня орендна ставка за гектар ріллі держави виросла від 1160 гривень до 4271 гривень, за І півріччя 2018 року - 5437 гривень завдяки «конкурентному формату торгів».

Також нагадаємо, що за попередні півроку Мінагрополітики встигло запустити три проекти з «електронізації» земельних відносин. У жовтні 2017 року земельний кадастр було переведено на платформі Blockchain. У січні 2018 року Держгеокадастр презентував прототип Національної інфраструктури геопросторових даних, робота якої базується на даних Держгеокадастру. Наприкінці квітня 2018 року в окрему онлайн систему перевели дані нормативно-грошової оцінки ріллі.

Втім, Мартинюк запевняє, що перехід земельних аукціонів на «ProZorro» - не дань моді на «електронне урядування», а спроба повністю «детінізувати» державну ріллю.

Гектар чорного золота

За останні п’ять років здавати земельні ділянки в оренду через аукціони стали в 31 раз частіше, а доходи місцевих бюджетів виросли від 38,4 мільйонів гривень у 2015 році до 119 мільйонів гривень у 2017 році, розповідає Мартинюк.

За статтею 21 Земельного кодексу України, держава мала б усі свої ділянки виставляти на оренду виключно через торги. Втім, станом на 2015 рік 75% угод на оренду 4 мільйонів гектарів ріллі було укладено без жодних торгів, з мінімальною платою у 3% від нормативно-грошової оцінки, строком на 49 років. Власниками такого «призу в студію» були «афілійовані з місцевою владою агровиробники». Такі групи людей всіляко намагались завадити здачі державної ріллі через аукціони, зокрема оскаржували результати торгів у суді. «Іноді до такої тяганини долучались і місцеві адміністрації», - розповідає очільник Мінагрополітики. При цьому держава також не може «дотягнутись» до інших шести мільйонів гектарів своєї ріллі. На державні агропідприємства припадає чотири мільйони гектарів, «використання яких далеке від ефективності». Ще два мільйони гектарів офіційно ніхто не обробляє. «Але на Google Maps ми не побачимо жодної незасіяної ділянки, яка не була би в обробітку», - наголошує Мартинюк. За його словами, держава хотіла б вивести на ринок оренди всю свою ріллю. Але це неможливо через архаїчну процедуру проведення земельних торгів.

Читайте також: Годувати через листя: чому українські фермери ніяк не повірять в мікродобрива

Для участі в аукціоні аграрій має подати цілу низку документів, оформлення яких фінансово затратне. Для підведення підсумків торгів агровиробник має неодмінно приїхати в найближчий обласний центр, і так заодно понести фінансові затрати. Зрештою, фермер не застрахований, що по дорозі його документи ніде «не загубить» місцеве управління Держгеокадастру, бідкається очільник Мінагрополітики.

При торгах через «ProZorro» документи учасників в принципі не «губляться». При цьому система не вимагає фізичної присутності аграрія при аукціоні з продажу права оренди ріллі. Завдяки цьому, вважає Нефьодов, вдасться розширити кількість бажаючих взяти державну землю в оренду. А відтак – збільшити добробут місцевих громад, та підготувати країну до ринкового обігу ріллі, додає урядовець. Саме з такої мотивації Мінагрополітики обрало саме систему «ProZorro» для здачі державної ріллі онлайн. Втім, для технічного налагодження «прозорих» земельних аукціонів потрібно ще близько двох місяців. «Зазвичай, в систему завантажувалась звичайна фотографія та опис об’єкта. Але ж ми не можемо просто сфотографувати земельну ділянку, нам потрібно «довантажувати» кадастрові координати, розташування на карті та правоустановчі документи», - деталізує Нефьодов. Через це до вересня місяця земельні аукціони будуть відбуватися за нинішнім форматом, говорить Мартинюк.

Монопольне оскарження

Система «ProZorro» дозволяє підприємцям оскаржувати результати торгів у Постійно діючій адміністративній колегії при Антимонопольному комітеті. За 2017 рік ця структура розглянула скарг на порушення при держзакупівлях на загальну суму 90 мільярдів гривень. Третину подань було задоволено, третину – повністю відхилено. «У практиці України та світу квазі-судові процедури застосовуються лише на держзакупівлі, тому на перших порах учасники земельних торгів через ProZorro зможуть скаржитись лише в суд», - говорить Нефьодов. Втім, якщо урядовці відслідкують «типові помилки» у аукціонах з продажу прав оренди ріллі, аграріям можуть дозволити скаржитись не в суд, а в окрему комісію при Мінагрополітики чи Мінекономрозвитку. Зрештою, більшість скарг на земельні аукціони або торги майном стосуються не результатів, а процесу самих торгів,  доповнює перший заступник міністра економічного розвитку. За його словами, подібна практика уже існує при продажі заставного майна на балансі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Читайте також: Відправив на пенсії, або чому фермерські гроші відправили на соцстрахування