Знайдуться в просторі: як працюватиме нова система об'єднаних даних про землю?

У четвер 22 лютого Держгеокадастр та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) презентували  прототип Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Фактично, це – об`єднаний земельний кадастр, в який внесли не тільки координати ріллі, але й землі промислових об`єктів, меж населених пунктів районів та виборчих округів, автошляхи та залізниці. Поки що така НІГД охопила лише 12 кв.км у Вінницькій області, розповів директор департаменту картографічної діяльності Держгеокадастру Олександр Малюк. Хоча проект почав працювати ще у 2012 році. Розробка самого прототипу системи НІГД – восени 2015 року, бо японські партнери погодились на участь в проекті лише у вересні 2014 року.

Це перша в Україні настільки деталізована система обміну даними у сфері земельних відносин. Малюк нагадав, що подібним був проект з моніторингу землекористування Світового банку, який презентували восени минулого року. Він формувався на основі статистичних даних районних управлінь агропромислового розвитку та даних супутникової зйомки. Такими даними відображали розбіжність між «легальними» та «тіньовими» площами під посівами аграріїв. Окрім того, як додав Малюк, в грудні 2017 року вдалось синхронізувати роботу майнового реєстру Мін`юсту та земельного кадастру Держгеокадастру. Так аграрії можуть отримати надійні дані щодо власника або орендаря ріллі.

Запуск інфраструктури НІГД допоможе Україні відповідати стандартам ЄС у сфері управління земельними ресурсами та економити мінімум 15 млн грн. на зборі даних, пояснює перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Країни ЄС кадастрами з геопросторовими даними користуються ще з 2007 року. При ухваленні своїх рішень щодо регіонального розвитку Єврокомісія також бере до уваги геопросторові дані, розповідає голова Мережі з обміну знаннями з питань політики в асоціації EuroGeographics  Домінік Копшевські.

Але запуск такої системи геопросторових даних допоможе краще керувати своєю ріллею об`єднаним територіальним громадам, вважає член правління Асоціації Об`єднаних територіальних громад Ігор Абрам`юк. Нагадаємо, 30 січня 2018 року Кабмін запустив процес «земельної децентралізації». Через тиждень 655 ОТГ почали процес передачі у свою власність 760 тис га ріллі.

Карта замість інспектора

ОТГ потребують детальної інформації, щоб ефективно розпоряджатись своєю ріллею – якість грунтів, сплата земельного податку, межі населених пунктів та сусідніх земельних масивів, деталізує Абрам`юк. Урядова «земельна децентралізація» передбачає лише кадастрову інвентаризацію землі, в рамках якої описують кадастровий номер ділянки, її географічне розташування та площу. Такі роботи проведуть за кошти державного бюджету. Але якщо громада захоче розпаювати свої ділянки зокрема для учасників АТО, раді ОТГ доведеться замовляти нову інвентаризацію ріллі, пояснює координатор земельних питань Аграрного союзу України Ірина Діденко.

Читайте також: Школа експорту: аграріїв будуть вчити продавати в ЄС

Для планування розподілу ріллі дані по сплаті податків раді ОТГ доведеться брати у ДФС, по легальним посівам агрокультур – в управліннях розвитку АПК районних та обласних адміністрацій. Дані земельного кадастру по ріллі ОТГ зберігатиме Держгеокадастр. Зараз такі дані рада громади може отримати лише за окремим запитом до кожної урядової структури.

Якщо ж дані по податкам та землекористуванню регулярно оновлюватимуть в єдиній інформаційній базі з геопросторовими даними, громади зможуть уникнути казусів, коли аграрій отримав в оренду замість ріллі - пустир, а учасники АТО – землю на кладовищі, доповнює Малюк. На відміну від земельного кадастру, базу геопросторових даних адміністраціям ОТГ доведеться вести самостійно. Збір таких даних по своїм територіям громади фінансуватимуть самостійно. Переданою інформацією доведеться обмінюватись з Держгеокадастром. Зате доступ до геопросторових даних Держгеокадастру для громад буде вільним і безоплатним.

Якщо в Україні таки запрацює інфраструктура геопросторових даних, громади зможуть контролювати, де ділянки громад аграрії обробляють легально із сплатою податків, а де – нелегально без оплати податку. Зараз такий контроль можливий лише при значному штаті інспекторів із виконання земельного законодавства при місцевій владі, додає заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. Поки що в Україні є лише 500 «земельних» інспекторів, через обмеженість фінансів місцевих адміністрацій. Через це зараз можливий лише «точковий» контроль за сплатою земельного податку або ж легальністю використання землі, пояснює експерт.

Гроші партнерів за слово ВР

Які ще бонуси для громад та «земельної децентралізації» матиме система НІГД, покаже лише її експлуатація. А запуск цієї системи неможливий, доки не приймуть урядовий законопроект «Про інфраструктуру геопросторових даних», каже Максим Мартинюк. Сам Кабмін такий документ ухвалив 18 січня цього року, зараз його розглядають профільні комітети ВР. Ухвалення законопроекту потрібне, щоб міжнародні партнери дали гроші на повномасштабний запуск системи НІГД, пояснює урядовець. На створення прототипу системи, який охопив 12 кв.км Вінницької області, довелось витратити 2,6 млн доларів японського уряду. Щоб охопити геопросторовими даними всю Україну, доведеться витратити «декілька сотень мільйонів доларів». Такої суми нема ані в державному, ані в місцевих бюджетах разом взятих. Тому Мартинюк не готовий говорити, з якого регіону почнеться запуск системи геопросторових даних, і коли НІГД стане доступною для всієї України.  

Поки що, як додають в Держгеокадастрі, для запуску системи збору геопросторових даних уже утворили Координаційну раду. Її очолює керівник Держгеокадастру. До самої ради входять представники Мінагро, Мін`юсту і ДФС.

Читайте також: Блокувати по-новому: як ДФС слідкуватиме за податковими накладними аграріїв?