Школа експорту: аграріїв будуть вчити продавати в ЄС

 “Аграрії зможуть отримати всю необхідну інформацію щодо експорту до ЄС: вимоги, бази, принципи, як зареєструватися, куди звертатися. Все це буде розібрано в теорії та продемонстровано на практичних прикладах”, - розповів вчора на презентації курсу розробник та лектор курсу Олег Мирошніченко.

Олег Мирошніченко, лектор та розробник курсу. Фото з його архіву. 

Чому саме в ЄС? “Завдяки стосункам с ним український бізнес стає глобальним. Компанії, які почали працювати з європейськими партнерами, звертають увагу на інші ринки - США, Канаду, Азію. Завдяки переорієнтації на ЄС змінюються стандарти”, - говорить заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева. Її слова підтримує радник з харчового законодавства IFC Катерина Онул: “В ЄС одні з найвищих стандартів світу щодо харчової продукції. Тож право експортувати в ЄС - перепустка для будь-якої харчової компанії на ринки світу”.

Але не варто й забувати про 500 млн платоспроможних споживачів в європейських країнах. Нагадаємо, що за даними Мінагро 2018 року країна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, на 37,1% більше рік до року. Головними продуктами українського агроекспорту були зернові злаки — $1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд. Експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на $15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн. ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. Далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.

Тим часом, говорить Трофімцева, аграрії досі відчувають брак знань щодо експорту на цей ринок. “Ми стикнулися з тим, що аграріям бракує якісної інформації про ринки та регулювання у ЄС, що існує велика кількість відкритих джерел, що дають відповіді на питання, але їх важко знайти, та люди не вміють користуватися цими інструментами”, - говорить Олег Мирошніченко. За його словами, в експорті до ЄС немає нічого складного, головне - витратити певний час для того, щоб в цьому розібратися. Тим більше, що інколи добре володіння статистичними базами дозволяє не тільки зрозуміти як саме експортувати в ЄС, а й куди саме експортувати, де краще купуватимуть вашу продукцію.

“З 2009 року ми почали експортувати та робили це переважно на російський ринок.  Коли почалась війна, ринок закрився та ми почали збирати інформацію про експорт в ЄС по різних джерелах - робили запити, шукали по базах, отримували відповіді від міністерств різної якості та інформативності. В цьому з курсі зібрано всю необхідну інформацію”, - розповідає співвласник компанії “Завод сільгоспмашин” Володимир Цвілий, що був рецензентом Smart Exporter. Курс змусив вже експортуючу компанію дещо змінити свою стратегію - звернутися за підтримкою до ЄБРР та відкрити мультимовний сайт, орієнтований на основні ринки збуту.

“З 2015 року ми даємо гранти, розвиваючи експорт України в ЄС. В тому числи спонсоруємо участь підприємств малого та середнього бізнесу в міжнародних виставках - вже 170 компаній отримали на це гроші. Проходження такого курсу дало б їм можливість мати всю інформацію щодо майбутніх контрактів” - говорить говорить координатор з комунікацій Western NIS Enterprise (донор онлайн-курсу) Міла Маркітан.

Читайте також: Комерційний директор "Оліяр": Немає різниці між вимогами українських та закордонних мереж

Курс складатиметься з шести модулів, в кожному з яких будуть навчаючі відео-роліки, супроводжуючі матеріали з посиланнями на всі необхідні бази ЄС та тексти, які дозволять перевірити свої знання та отримати бали. Слухач, який отримає 60% балів, матиме відповідний сертифікат. Модулі з’являтимуться раз на тиждень, загалом буде 25 навчальних роликів, тривалістю 7-17 хвилин. Потім, після того, як курс буде викладений на платформу Educational Era, його можна буде пройти всім бажаючим. “Під час курсу буде зворотній зв’язок - секція обговорення, де я зможу відповісти на всі запитання. Також будуть тестові завдання на реальних прикладах, можливість отримати практичні навички”, - говорить Мирошніченко.

Структура проекту:

Портал Європа, стандарти, робота із статистикою (угода про Асоціацію, структура та логіка; обов’язкові, добровільні та корпоративні стандарти; Євростат, Trade Helpdesk, TradeMap).

Технічне регулювання ЄС (архітектура, принципи, бази  даних)

Регулювання та електронні ресурси з безпечності їжі, кормів, тварин та рослин;

Електронні ресурси ЄС щодо інтелектуальної власності (бази даних ТМ, промислових зразків тощо)

Заснування бізнесу в ЄС, пошук та перевірка партнера.

Митні та податкові бази даних, джерела маркетингової інформації, бази державних закупівель.