Закрита сотня: як закриття 19% станцій допоможе Укразалізниці швидше возити зерно

Зі вчора, 1 липня 2018 року, УЗ повністю заборонить вантажити зерно на 27 станціях, ще 65 станцій не виконуватимуть заявки аграріїв до 1 грудня цього року (детальніше – див. таблиці №1, №2 та №3). Це 19% станцій, через які минулоріч вивезли лише 1,5% зерна, витратив  200 мільйонів гривень та 30 тепловозів.

«Держкомпанія своїми обмеженнями не хотіла завдавати збитків аграріям, навпаки – відшукати додаткові кошти на купівлю нових зерновозів та локомотивів», - розповів Agravery.com директор з фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев. В УЗ також деталізують – із 1075 всіх станцій із зерном працює 528 станцій. На добу вони можуть прийняти 19,15 тисяч вагонів-зерновозів при наявному парку у 18 тисяч хоперів приватних компаній та «Укрзалізниці».

У 2017 році за 528,7 тисяч подач зерновозів вивезли 34,36 мільйонів тонн зерна, або ж 12% всіх вантажів, перевалених залізницею у 2017 році. Третину всього зерна, або ж 11,2 мільйони тонн перевалили через 50 станцій, які регулярно працювали із зерновими «маршрутами» у 54 вагони. Водночас, 6% зерна пройшло через 300 станцій, на яких вантажили не більше двох зерновозів на добу. Щоб забирати вагони із таких «малоактивних» станцій, були потрібні додаткові 50 тепловозів та 350 мільйонів гривень витрат, бідкались керівники держкомпанії.

У Стратегії розвитку залізничного монополіста на 2017-2021 роки є окремий пункт про «оптимізацію перевалки вантажів та зменшення операційних витрат». Але обмеження на перевалку зерна можуть скасувати, якщо аграрії ефективніше плануватимуть перевалку вантажів та збільшать потужності роботи своїх елеваторів, говорить керівник ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов.

УЗ готувала удвічі масштабніші обмеження на перевалку агровантажів, від яких неодмінно постраждали б малі та середні аграрії. Але залізничників вдалось відмовити від своїх планів, наголошує координатор комітету логістики при Європейській бізнес асоціації Ярина Скороход.

Читайте також: Шляхи зерна: аграрна логістика в схемах

Економія на порожнечі

У травні цього року Укрзалізниця заявила, що планує повністю закрити для зернових вантажів 60 станцій, 110 станцій мали відновити роботу із зерном після 1 грудня 2018 року. В УЗ розраховували, що перестануть витрачати 700 мільйонів гривень на вивіз вагонів із «малодіяльних» станцій, заодно «звільнять» 50 тепловозів. Частина зернотрейдерів такі плани підтримали. Наприклад, заступник генерального директора компанії «Нібулон» Володимир Клименко говорив, що Україні варто переймати американський досвід зернової перевалки. В США 95% зерна вивозять саме «маршрутами». При цьому угоди на вивіз агровантажів укладаються на 3,6 або 9 місяців наперед. Якщо ж УЗ і далі зосереджуватиметься на малодіяльних станціях, оборот одного зерновоза збільшиться до 25 діб, що спричинить колапс логістики агровантажів, запевняв Клименко.

Але спроба залізничників зменшити свої витрати «вибила» би з ринку третину наявних елеваторів, а дрібні зернотрейдери просто не змогли б перевалювати свій товар через залізницю, говорить заступник директора по логістиці компанії «Дельта-Вілмар» Валерій Ткачов. Це б і так посилило нерівні умови для гравців ринку агрологістики, додає голова торгового департаменту компанії Cargill Вадим Мірошніченко. За його словами, 50% всіх порожніх зерновозів УЗ давала на елеватори, які здатні за добу завантажити «маршрут» у 54 вагони, але за рік перевалили лише третину всього зерна. А елеватори, які за добу можуть завантажити 15 зерновозів, отримували буквально один-два вагони.

У розподілі зерновозів Укрзалізниця не хотіла нікого ставити в нерівні умови, просто намагалась «відсікти» фіктивні заявки на вагони, говорить керівник Центру транспортної логістики Сергій Підгородецький. За його словами, аграрії фізично не могли дати на перевалку залізницею більше 34 мільйонів тонн зерна. Хоча програма розподілу вагонів АС «Месплан» мала заявок на зерновози для 57 мільйонів тонн вантажу у 2017 році. Втім, свої помилки у розподілі зерновозів УЗ сприйняла за реальний попит аграріїв на транспортні послуги, на основі яких і розробила рейтинг із 177 станцій до закриття. Хоча в список «малодіяльних» потрапили станції, по яким заявки на зерновози виконували лише на чверть, коментує очільник Центру транспортних стратегій Андрій Шкляр.

Читайте також: Зерно з колії: чому у грудні "провалились" залізничні перевезення

Зерно Прозорро

«Закриття» станцій для зерна не допоможуть залізничникам знизити свої операційні витрати та зберегти свою клієнтуру серед аграріїв, говорять експерти.

Натомість, керівникам УЗ варто збільшити тариф на вивіз зерна із «малодіяльних» станцій, говорить директор із зовнішніх зв’язків Української зернової асоціації Сергій Іващенко. Функціонери держкомпанії також мають розробити тарифи, які б стимулювали аграріїв збирати потрібних 54 вагони для збірного «зернового маршруту» послідовно із декількох елеваторів, говорить Ярина Скороход.

Зрештою, якщо керівники залізничного монополіста хочуть справді знизити витрати на вивіз зерна із віддалених станцій, то нехай погоджуються на допуск приватних тепловозів на колії УЗ. «Укрзалізниці» буде потрібно лише забирати уже готові ешелони та везти до порту. І так вдасться зекономити і час аграріїв, і гроші держкомпанії, вважає Ткачов. Окрім того, розподіл вагонів та локомотивів для вивозу зерна потрібно зробити прозорішим, наприклад, дати бізнесу доступ до інформації системи АС Месплан. «Ринок сам почне себе контролювати», - переконаний власник транспортно-логістичної компанії «Алекс Рейл» Юрій Щуклін.

Читайте також: Платити більше, шукати іншого або чи мають аграрії альтернативу сервісу «Укрзалізниці»?