Насіння без хімії: що заважає Україні стати виробником органічного насіннєвого матеріалу

Тема органічного фермерства активно мусується в  українському суспільстві – не використання хімії, додана вартість за натуральний продукт – все це звучить добре, втім, аби перевести галузь з одиничних господарств до масового  виробництва елементарно не вистачає бази. І річ не так у законодавчих, як у цілком практичних речах. Приміром, самі ж виробники скаржаться на брак якісного органічного насіння та садивного матеріалу.  За даними  Федерації органічного руху України, наразі зареєстровано понад 420 виробників органічної продукції.  А от  виробників органічного  посівного та посадкового матеріалу замало – його вирощують в середині країни, за оптимістичними підрахунками, максимум 20% від потреби, або просто користуються непротруєним (адже законодавчої вимоги щодо використання саме сертифікованого органічного матеріалу для виробництва органік-продукції зараз немає).  Решту посівмату господарства або імпортують самостійно, або закуповують у представництвах іноземних компаній. Фермери засвідчують ― ані реєстру   виробників органічного  насіннєвого та посадкового матеріалу, ані значного посування у цій темі поки що немає.

Читайте також: Джон Шморгун: Агрокомпанії будуть відходити від виробництва лише зерна, а переходитимуть у суміжні галузі

Як  розповіла заступник міністра агрополітики Олена Ковальова, Мінагропрод зараз працює у цьому напрямку: «Будемо або змінювати діючий реєстр, або визначимо окрему колонку для органічного насіння. Можливо буде створена окрема інформаційна система аналогічна європейській. Там будуть вказані не лише виробники сертифікованого органічного насіння, але кількість та наявність насіння на ринку».

У Мінагропроді Agravery.com запевнили, що чекають внесення у сесійну залу  та голосування законопроекту «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстр. № 5448-д від 30.03.2018), який був 21 червня був підтриманий Аграрним комітетом ВРУ.  Саме в цьому документі і прописано необхідність створення  реєстру  виробників органічного насіння. Обов’язки ведення реєстру, швидше за все, будуть покладені саме на профільне Міністерство, а обов’язки контролю за реєстром – на Держпродспоживслужбу.

Читайте також: Наслідки посухи: що очікують фермери від жнив-2018?

Ковальова також повідомила, що функції Держсільгоспінспекції, яка займалася сертифікацією насіння, тепер передано ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», який веде прийом документів від компаній-реєстраторів.

Але що думають про ситуацію самі гравці? 

Тетяна Ситник, засновниця спільноти «Насіннєва скарбниця України» 

- В Україні дуже мало виробників органічного насіння. Власне зареєстрованих є лише декілька виробників садивного матеріалу, а от промислового виробництва насіння у країні просто не існує. Тому ми створили нашу громадську спільноту, аби допомогти обміну цікавим генетичними насіннєвим надбанням із тими, кому це потрібно. Для органічних фермерів потрібна якась насіннєва база, і дуже потрібно, щоб вона була не з-за кордону, а наша власна. Тому що наші селекційні напрацювання та народні сорти рослин є автентичними та природніми для України. Тому вони сильніші і більш захищені від хвороб і не потребують хімії.

Органічне фермерство дорожче для фермера, якщо застосовувати імпортне органічне насіння та закордонні біозасоби захисту рослин. А якщо ми будемо обирати українське надбання, воно буде дешевше коштувати. Якщо  новий «органічний» закон приймуть, будуть реєстри операторів ринку і виробників органічного насіння. Це значно спростить роботу початкуючим виробникам, ми не будемо мати вакууму інформації, як це є на разі.

Гліб Лук’яненко, директор ПП «Агроекологія»

- На жаль чи на щастя немає обов’язкових вимог сіяти лише органічний посівний матеріал. Але частину посівного матеріалу (а це близько 40-45%) ми готуємо самостійно, особливо що стосується пшениці і нішових культур. Завозити з-за кордону насіння для потреб виробництва практично нелегально, оскільки сорт чи гібрид повинні бути обов’язково внесені в державний реєстр, а кількість такого зареєстрованого посівного матеріалу обмежена. Коли операторів ринку зобов’яжуть використовувати лише органічне зерно, зразу переключимося на самостійне вирощування органічного посівного матеріалу.

Читайте також: Світлана Мозгова: Важливо, щоб діти в селах могли вільно спілкуватися зі світом

Валентина Лановенко, власниця органічного розсадника родини Лановенко, президент Академії органічного розсадництва «Ekogarden»

- Ми почали сертифікацію господарства як виробника органічного посадкового матеріалу, тому що віримо в користь та перспективність напрямку органік і уже мали достатній досвід роботи з такими органічними препаратами. Ми почали процес сертифікації в 2015 році. Це означає повну відмову від застосування хімії для захисту та гербіцидів. Не багато господарств хочуть змінювати свої підходи до вирощування. Тим більше, для органік потрібно задіювати набагато більше людських ресурсів. Наразі майже все органік насіння імпортується. Але потенціал великий. Будуть запити ― буде більше сертифікованих насіннєвих господарств.

Українські стандарти органічного вирощування максимально наближені до європейських, щоб спростити експорт такої продукції. І норми щороку стають жорсткішими. Наступного року очікується прийняття нових правок, згідно з якими для органік вирощування потрібно буде купувати лише органічні саджанці/насіння, тож кількість виробників  органічного посівного матеріалу та саджанців зростатиме.

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України

- Наразі вимоги обігу і виробництва насіння і садивного матеріалу та обігу і виробництва органічної продукції – це два спеціальних регулювання. Але ті вимоги, які є до традиційного насіння садивного матеріалу, є базовими, тобто первинними, для так званого «органічного». Звісно, це проходження процедури  сертифікації  і вибір сорту, який занесено до Держ.Реєстру на поточний рік. 

Окремої процедури сертифікації насіння, як органічного немає, експертизи сорту аналогічно, тобто використовуються традиційні методи. Те, що система органічного виробництва сільськогосподарської продукції забороняє та обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту не враховується.

Є окремий перелік, який ведеться «ОрганікСтандарт», виробників, сертифікованих ними. З такого переліку у нас сім підприємств, причому майже всі по сої: ПП «Соєвий вік» (Аннушка, Антошка, Анастасія, Білявка, Мавка, Смуглянка); «Київська Русь» (гречка сорту «Ювілейна», 2007 рік); просо «Констянтинівське» (2006); ТОВ «Екосем» (насіння сорту Білявка); ТОВ "Лан-Агро", «Новомосковськ Агро", "Агрофірма "Мічуріна" та «Граніт-Агро» (група компаній «Арніка») насіння сортів Беркана, Геба, Кано, Либідь, Хорол (до 2016 року реєструвалися ще).

При цьому, селекційні компанії як вітчизняні, так іноземні мають окремі Програми досліджень з органічного напряму. Зрозуміло, що сприяє цьому підвищений попит в країнах Європи. Такі компанії в лінійці (низці або ланцюгу) власних сортів сорти для органічного землеробства виділяють окремо. Однак в офіційних Реєстрах така інформація не відображена.

Виробник органічної продукції, керуючись тим, що його  система базується на запровадженні стійких сівозмін і тд., має орієнтуватись передусім на такі показники як: висота рослини, стійкість до вилягання, осипання, засухи; стійкість до ураження хворобами та шкідниками, тривалість періоду вегетації тощо.

Одним з найбільш затребуваних по насінню є овочеві культури. Тут лідери компанії з Нідерландів. Особливої уваги заслуговують сорти сої, які виявились найбільш пластичними, тобто рекомендованими для вирощування у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Що стосується гороху, то потрібно орієнтуватися на такі показники як стійкість до вилягання, осипання насіння, придатність до збирання прямим комбайнуванням (безлисточкові сорти). Ці культури одночасно є цінними попередниками у сівозміні, сприяють підвищенню родючості ґрунтів, покращенню їх структури.

Виходячи з того, що сьогодні розвиток потенціалу органічного землеробства в Україн, є в пріоритеті у державній аграрній політиці та лінійці продуктів для експорту, то відстежуваність ланцюга виробництва, вибір посівного матеріалу і дотримання вимог до його вирощування  є ключовими факторами.

Відповідно до принципів та правил органічного землеробства серед завдань зведення до мінімуму, або взагалі виключення застосування хімічно синтезованих засобів захисту рослин та мінеральних добрив, максимальне використання біологічного потенціалу сортів, впровадження офіційних процедур сертифікації по такому насінню.

Читайте також: Закрита сотня: як закриття 19% станцій допоможе Укразалізниці швидше возити зерно

Олександр Капустінський, в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції

- Згідно  діючому Закону України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини”, у ст.18 "Правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження" є дві  вимоги. Це використання лише сертифікованого органічного насіння та посадкового матеріалу і підтримання стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту. 

Разом з тим, до нас, як до уповноваженого Органу сертифікації, не надходило заявок на проведення сертифікації, де вказувалося б що це насіння органічного напрямку і т.д. Також при польовому інспектуванні насіннєвих посівів, які закладаються виробниками насіння/садивного матеріалу (зараз – суб’єкти насінництва та розсадництва), виробники не зазначають, чи це посів насіннєвий і ще й органічного напрямку. Згідно вимог до обігу насіння в Україні визначено, що насіння супроводжується сертифікатом, що підтверджує посівні та сортові якості насіння: в сертифікаті не міститься інформація щодо його органічного/неорганічного походження. 

Крім того, є детальні "Правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження", затверджені рішенням Уряду від 31 серпня 2016 р. № 587, по яким:

- для виробництва органічної продукції використовується насіння і садивний матеріал, отримані методом органічного виробництва, а саме материнські та батьківські форми рослин, вирощені протягом одного покоління, і багаторічні культури, вирощені протягом двох вегетаційних періодів;

- насіння і садивний матеріал для виробництва органічної продукції повинні бути стійкими до хвороб та шкідників.

Про сертифікацію насіння, як органічного, тобто, що є у вимогах Закону, виробники такої продукції питання не ініціювали.

Також насіння і садивний матеріал, отримані під час перехідного періоду, а також отримані під час традиційного (неорганічного) виробництва, можуть використовуватися згідно із законодавством – тобто, те що сертифіковане в Україні, під час імпорту не пересертифіковується. При цьому, перехідний період, тобто період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції (сировини) до виробництва органічної продукції (сировини), є обмеженим згідно того ж Закону.

Зокрема на осіб, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції (сировини), поширюються такі вимоги:

- продукція однорічних культур вважається органічною у разі, якщо до початку їх вегетації завершився перехідний період тривалістю не менше 12 місяців;

- у разі, якщо перехідний період триває більше за встановлений строк для перехідного періоду, дозволяється маркування продукції як "продукт на стадії переходу до органічного виробництва";

- продукцію, вироблену під час перехідного періоду, забороняється реалізовувати як органічну продукцію з відповідним маркуванням та логотипом.