Аграрний 2019-й: рік нескінченної земельної реформи

Вперше за п’ятнадцять років Україна зустріне новий рік без формального подовження мораторію. Якщо з осені 2004 року депутати майже щорічно пролонговували на рік-два прийняту Земельним Кодексом Леоніда Кучми відстрочку продажу землі, то торік обійшось без цього фарсу, адже відсутність цього голосування ніколи не означала миттєвого дозволу вільно продавати-купувати ріллю. В прикінцевих положеннях кодексу чітко записано — «до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення» (детальніше про юридичні особливості цього). А ось цей закон цьогоріч так і не прийняли, хоча були близькі до цього як ніколи за історію незалежної України.

Історія питання

5 жовтня 2001 року президент Леонід Кучма підписав Земельний кодекс України, де було зазначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Або «не раніше 1 січня 2005 року». Разом з кінцем епохи Кучми та «помаранчевою» революцією в Україні починається епопея з продовженням цього мораторію. Тринадцятого листопада, через 18 років, законопроект про землю, безліч варіантів якого розроблялося та подавалося депутатами різних скликань, не тільки опинився в сесійній залі, а й пройшов перше читання — «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 2178−10 був прийнятий за основу. «За» проголосувало 240 народних обранців. Як це було?

Що треба знати про 2178−10?

• формальний старт ринку сільгоспземель передбачений з 1 жовтня 2020 року;
• купувати землю зможуть українські фізособи, компанії, засновані українцями, територіальні громади та держава;
• резиденти, власниками яких є іноземці, зможуть купити землю лише з 1 жовтня 2024 року. Виняток: якщо вони більше трьох років орендують землю;
• орендар має переважне право на викуп землі, але за запропонованою власником ринковою ціною;
• в одни руки можна купити 35% території ОТГ, 8% — області, 0,5% — країни.

Прийнятий у першому читанні законопроект мав бути дороблений, згідно побажань широкого загалу та депутатської аудиторії та прийнятий, принаймні як обіцяв президент Володимир Зеленський, до кінця року. Натомість Аграрний комітет не встиг перетравити близько чотирьох тисяч зауважень та побажань і Верховна Рада пішла на канікули з відкритим питанням «хто та коли отримає право на землю?».

Чому в нас актуалізувалося це питання?

Успішно заморожена протягом багатьох років земельна реформа була реанімована протягом двох виборчих кампаній — президентської та парламентської. На «дам право пайовикам на власну землю» та «впроваджу прозорий ринок землі» акцентували свою увагу і діючий тоді президент Петро Порошенко і невдовзі майбутній Володимир Зеленський. В парламентських перегонах на цю позицію стала і партія «Голос». Антагоністами — «захисниками селян від права продавати власну землю» під час виборів були традиційно популістично орієнтована Юлія Тимошенко та реваншистська Опозиційна платформа «За життя!».

Результати виборів відомі. Тож «Слуги народу» і призначений Кабінет міністрів під головуванням Олексія Гончарука практично були зобов’язані провести земельну реформу. Вперше, коли на форумі за участю президента і міністрів була представлена модель реформи, одразу почали говорити про доволі відкритий ринок. Аграрії почали виступати проти опосередкованої, через українських юросіб, участі іноземців. Президент пообіцяв провести з цього питання референдум, аграрії почали виступати проти кількості землі в одні руки — запропоновані законопроектом 2178−10 обмеження дозволяють до 200 тис. га, президент запропонував зменшити норми по концентрації до 10 тис. га в одні руки. Фактично максимально ліберальна реформа під тиском страйків була згорнута. Яким буде законопроект 2178−10 після внесення всіх правок, наразі невідомо.

Детальніше про позицію президента по земельній реформі - Земуповноважений. Як Роман Лещенко захищатиме аграріїв, представляючи позицію президента.

На фоні закону

Але не можна сказати, що земельна реформа займала місце в порядку денному виключно в позиції «який формат обере президент — Кабміну чи страйкуючих аграріїв». Протягом року земельну сферу дороблювали та змінювали.

Аграрний 2018-й: втрачений рік для ринку землі

По-перше, відмовилися від ідеї продавати виключно державні землі (читайте думки експертів з цього приводу), попри навіть те, що за даними Олега Нів'євського, доцента Київської школи економіки, в середньому в розрахунку на 1 га земель державні аграрні підприємства генерують менше від приватних підприємств доданої вартості на $ 106, чистого прибутку — на $ 55, виручки — на $ 218. Крім того, близько 80% державних земель не зареєстровано в Держгеокадастрі. Ця ідея не фігурувала в жодній версії законопроекту.

По-друге, у рамках проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах» був реалізований проект дистанційного зондування землі. Про перебіг Agravery.com розпитало його координатора Володимира Попова.

По-третє, наприкінці року Держгеокадастр почали повертати в межі функцій, заради яких він створювався. Нагадаємо, що зараз він займається й веденням кадастру, й розпорядженням землями поза межами населених пунктів, розподілом державних земель та контролем за ним тощо. Детальніше Новий голова Держгеокадастру. Чого від Дениса Башлика хоче уряд та що він робитиме. Також Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект № 2194, яким попередньо повернула в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів. Чому це важливо?

Також були прийняті антирейдерські закони, розроблено модель фінансування для малих фермерів на купівлю землі тощо (читайте у найближчі дні у наступних випусках підсумків року «Аграрний 2019-й).

У будь-якому випадку владі доведеться найближчим часом визначитися з форматом ринку землі, адже саме відсутність відповідей на ключове питання «хто матиме право на землю» змушує стагнувати ринок молока, затримує розвиток ринку сільгосптехніки та добрив (читайте у найближчі дні у наступних випусках підсумків року «Аграрний 2019-й).

Що ще почитати цікавого щодо ринку землі?

Ринок землі: як українському фермеру використати своє переважне право на купівлю?

Пізнати ґрунт, або які системи моніторингу стану землі пропонують Україні

Як держава втратила 1,6 мільярди гривень на ринку землі, просто не виконуючи свої закони