Реклама

Земуповноважений. Як Роман Лещенко захищатиме аграріїв, представляючи позицію президента

Коментарі

0

Чому соєві правки та ліцензування паливних цистерн погіршили сприйняття ринку землі, як земельна реформа змінить Податковий кодекс та чому референдум - пігулка для заспокоєння українців, у інтерв'ю Agravery.com з земельним омбудсменом Романом Лещенко. 

головний редактор "Agravery"

Президент Володимир Зеленський має набагато більше уповноважених з різних питань, ніж його попередники. Одним з них є Роман Лещенко — людина, яка представляє президента в найбільш обговорюваній восени 2019 року реформі, себто впроваджені ринку землі.

Хто такий Роман Лещенко? Закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має ступінь доктора філософії у галузі права. З 2013 року викладає в Університеті ім. Шевченка. Роман Лещенко є депутатом Жашківської районної ради, а також очолює засновану ним групу аграрних компаній «Агродар», що виробляє сільськогосподарську продукцію методом замкненого циклу: від поля — до крамниці.

Позавчора були відкриті слухання в парламенті щодо земельної реформи. Як ви оцінюєте суспільні настрої?

- Враховуючи, скільки я їжджу по регіонах — 17 областей за 2 місяці, маю сотні зустрічей з профільними асоціаціями, то я доволі чітко уявляю собі суспільні настрої і без слухань. Але там була нормальна, робоча атмосфера. Для себе зафіксував деякі позиції, які потрібно нам буде доопрацювати.

Які саме?

- Всіх хвилюють три речі: етапність, концентрація в одних руках і чітка та зрозуміла система фінансування під викуп землі. Тобто чи будуть дійсно фінансові інструменти чи це буде лише на папері. Чи буде дійсно концентрація зменшена в рази. Чи дійсно будуть володіти землею лише українці, чи буде етапність. Якщо не зважати на політиків, то я не почув, щоб вчора хтось виступив «за» мораторій. Основний масив думок — так, земельна реформа потрібна, вона назріла, але яка?

І якою вона буде?

- Точно важко сказати - наразі розглядається близько чотирьох тисяч правок. Можу лише сказати, що найбільше правок і пропозицій щодо частини доступу — одночасно і фізичні особи, і юридичні, українці, без подвійного громадянства; поетапно — фізичні особи, потім юридичні особи. Або працюємо виключно з позиції жорстких обмежень в одні руки. Виключно для фізичних осіб. На другому місці правки щодо кількості землі в одні руки: фізики — 500 га, юридичні — 1000 га, або всім по 500 га, або 5000 га та право загальної концентрації в оренді на 20 тисяч га.

Яка ваша позиція?

- На моє переконання, оптимальна формула — треба допустити і фізичних осіб, і юридичних осіб. Але чітко поставити обмеження у одні руки — при цьому фізична особа і юридична особа має бути у тому числі серед пов’язаних осіб. Тобто, якщо я засновник юридичної особи і я фізична особа-землевласник, то у сукупності маю мати не більше певної кількості га. Чому я є прихильником того, щоб були і юридичні особи? Тому, що є проблема легалізованого капіталу фізичної особи для купівлі землі. Для купівлі землі треба буде показати дохід — звідки ці кошти взялися, чи сплачені із них податки і чи можеш ти купити.

Це прописується в законі?

- Обов’язково, це буде прописано у Податковому кодексі. Буде окрема норма — щоб купувати землю, треба мати задекларований дохід. Із якого, власне, ти купуєш цю землю. А якщо людина має зарплату 3 тисячі гривень, або безробітна, офіційного доходу немає, але купує 1000 га із розрахунку 50 тис. доларів/га, це підозріло.

А якщо вона мала ці збереження?

- Безумовно, але коли буде стояти питання купівлі землі, ми хочемо мати вирішеним питання спекулятивного капіталу. Ця правка буде в кодексі, що фізособи не зможуть купувати землю, якщо в них не будуть задекларовані доходи. Нам дуже важливо, щоб землю купували ті, хто працюють на ній. Аграрії, які обробляють землю, у яких є переважне право і які, власне, мають оборотні кошти, як правило працюють через юридичних осіб.

Ви плануєте ще розробити ці правки у Податковий кодекс?

- Разом із парламентським комітетом ми розглядаємо це питання: норма про обов’язкове декларування наявних коштів фізосіб перед впровадженням ринку.

Які доцільні обмеження по кількості землі?

- На сьогоднішній день я для себе це питання ще не вирішив і скажу чому. Об'їхавши 17 областей, я скільки різних позицій почув і у кожного є свої аргументи. Наприклад, особи, які працюють у галузі буряківництва та мають цукрові заводи, зацікавлені у тому, щоб була концентрація земель в одних руках. І вони хочуть 50 тисяч гектарів в одні руки. Велика дуже цифра. Але це одна позиція. Наприклад, на Півдні України, у Дніпропетровській, Одеській, Харківський областях, говорять про 5000 га. Тобто де великі земельні масиви, де середній пай 10−12 га, не розуміють обсягів — 100 га в одні руки. Це замало.

Ваша позиція чи президента?

- Президент ще вивчає це питання. Ми надали йому аналітику по всіх країнах — Європі, Північній Америці, Південній, Австралії, Китаю. Велику зведену таблицю і відповідні файли. Президент аналізує.

Буквально вчора з’явилась новина, що деякі посольства, зокрема Чехії, направили заяву щодо обмежень для купівлі землі іноземцями. Чи це правда і як ви будете реагувати?

- Коли чехи запроваджували у себе обіг земель, ми ноту протесту не посилали. Це наше внутрішнє питання. І ми самостійно вирішимо. Є позиція Єврокомісії, яка заявила, що це внутрішнє питання держави Україна і що там вітають проведення земельної реформи, будь-які обмеження і реформаторські заходи. Але ми самостійно повинні прийняти це рішення.

Читайте також: Нові "міфи" про землю. Чому старт ринку сільгоспугідь не дорівнює зростанню ВВП?

А хто говорить?  

Ви говорили, що їздите по регіонах. Як оцінюєте настрої? 

- Як системну кризу довіри, яка напрацьована не президентом Володимиром Зеленським. Вона була напрацьована попередні роки. Дуже сильно підірвали довіру аграріїв три речі. Перше — скасування спецрежиму адміністрування ПДВ, замість якого обіцяли державну підтримку малим і середнім, а дали великим. Друге — соєві правки, які реально позбавили доходу виробників. Третє — різні незрозумілі аграріям речі, наприклад, ліцензування цистерн з паливом за 200 тисяч, або штраф в 35 тисяч грн за перевезення сівалки і культиватора між населеними пунктами. І коли ти виходиш із меседжем «давайте наведемо лад у земельних відносинах і будемо вводити обіг земель», аграрій тобі не вірить. Як можна довіряти інституційно державі, коли держава останніх п’ять років проводила такі речі? І це ще множиться на жах із рейдерством, ануляцію реєстрації юридичних осіб і земельне рейдерство через корупційні інститути Держгеокадастру. Тому це питання кризи недовіри, яка накопичувалася усі ці роки.

За моїми власними спостереженнями, ситуація погіршилася з літа. Ще влітку аграрії спокійніше ставилися до ринку землі. Чому?

- Є три проблеми, які змусили аграріїв насторожитися. Перше — купували добрива, насіння, техніку при доларі по 28 гривень. Із метою мінімізації валютних ризиків у гривні фіксували ціни. Коли дійшла справа зібрати урожай і продати — курс 23,8 грн/дол. Уявляєте, що таке для аграрія на одному доларі втратити 4 грн. Друге — присутні деструктивні елементи по таких ключових культурах, як соняшник. Одномоментно, за кілька тижнів, всі ключові трейдери синхронно опустили ціну на соняшник, а потім світова ціна на олію піднялася. А ціна на продукцію залишилася така ж сама. Але враховуючи, що соняшник — первинна сільгосппродукція, яку продають аграрії для поповнення оборотних коштів, фактично аграрій у порівнянні з попередніми роками втратив 2−3 тисячі гривень на тонні. Крім того, на світових ринках дуже низькі ціни.

І в цих умовах аграріям уже завтра потрібно накопичувати капітал під купівлю землі і вони в принципі не проти, але проблеми з коштами… Звісно, всі почали нервувати. Не дивно, із такою ціновою ситуацією.

Думаєте, якби, наприклад, як зазвичай восени курс пішов би вгору, якби ціни були кращі, то "градус накала" у суспільстві був би меншим?

- Думаю, що так. Тому, що первинне, що аграрія насторожує, — економічний дисбаланс. Але комунікативна функція теж зіграла роль. Можливо, десь на початку людям не змогли нормально все пояснити, але президент зараз намагається тримати руку на пульсі та вести постійну комунікацію. Я йому постійно доповідаю по земельній реформі, позиціях та думках в регіонах. Від імені президента розмови йдуть постійно. На цьому етапі президент взяв модерацію земельною реформою в свої руки, хоча спочатку довірив це урядові.

Коли це сталося? Ще восени аграрії обурювалися, що на заході спочатку президент каже «землі українцям», а потім прем'єр пояснює, що це значить всім резидентам.

- Ось щоб не було таких різночитань, було прийнято свідоме рішення стати центром комунікації реформи. А коли президент втрутився, ситуація покращилася — він звернувся до народу, пояснив свою думку. Він побачив ризики у частині реалізації реформи, та вирішив, що йому необхідно особисто діяти, щоб зняти суспільну напругу.

Але меседж «ми — команда президента, та маємо діяти відповідно до його програми» з’явився у виступах депутатів від «Слуги народу» лише на публічних слуханнях. Ще під час голосування у першому читанні про це не говорили.

- Покращилася комунікація між гілками влади, президент став більше уваги приділяти цим питанням, говорити про земельну реформу з позиції власного авторитету.

Що ви скажете про референдум щодо доступу на ринок іноземців?

- По-перше, це публічне зобов'язання президента. Тож, по-друге, в прикінцевих положеннях буде чітко вказано, що доступ іноземців до ринку землі буде тільки через референдум. Точної дати не буде вказано, але буде точно прописано, що як немає ствердного рішення всеукраїнського референдуму, немає іноземців на ринку. Ці три роки (між 2020, коли ринок запрацює для українців, та 2024, коли на ринку можуть з’явитися іноземні компанії - Ред.) не будуть перехідним періодом, це буде норма, яка буде діяти до того часу, поки народ на референдумі скаже «так». Президент же це окреслив в своєму звернені.

Але деталей не було, а деталі якраз все вирішують.

- Це буде чітко прописано і ми будемо дивитися, як ці правки вноситимуть. Звісно, ризики є, але головне тут те, що це буде політичне питання, питання обіцянки та авторитету президента. Звісно, на мою особисту думку, це приватна власність людей, які отримали паї, і не може вся країна вирішувати, що їм робити з нею. Чи можна, наприклад, обмежувати право власника квартир продавати своє житло іноземцям? Тут є несправедливість, але тут питання до політиків, які роздали цю землю. Треба тоді було казати — вся земля державна, її треба лише здавати в оренду. Але вже є так, як є.

Тобто позиція президента щодо референдуму — це бажання заспокоїти суспільство?

- На цьому найбільше спекулювали. «Ні продажу землі іноземцям!» — ну добре, так і буде. Але в будь-якому випадку закон про народовладдя був би прийнятий — це одна з перших обіцянок президента.

Очі та вуха президента

Давайте поговоримо про вашу посаду. Наказ про ваше призначення не містить вказівок на ваші задачі та цілі вашої посади, на відміну від наказів про призначення уповноважених з інших питань — людини, дітей, ветеранів тощо. Чому?

- Президент України потребував підтримки в земельній сфері з урахуванням мого практичного досвіду. Його позиція така — від імені президента я займаюсь земельними питаннями, які є найбільш болючими в країні. Враховуючи, що президент розпочав цей проект, земельну реформу, і враховуючи, що у нього є багато конституційних обов’язків, він уповноважив мене займатися цими питаннями. А мої функціональні обов’язки як омбудсмена будуть вирішені після того, як земельна реформа буде реалізована.

Тобто зараз ви очі та вуха президента у земельній реформі?

- Абсолютно точно. Президент сформував цю позицію, щоб мати альтернативне та незалежне джерело інформації, яке буде з'єднувати президента безпосередньо з народом. Щоб він з перших вуст з областей, регіонів, сільрад, від фермерів, власників паїв, аграріїв, профільних асоціацій отримував інформацію без посередників. Щоб не мати інформаційного вакууму навколо себе.

Читайте також: Землю - громадам. Які можливості місцевому самоврядуванню дає обмеження прав Держгеокадастру?

Фінальна редакція земельної реформи окреслить позиції уповноваженого. Зараз від імені президента я займаюсь всіма проблемними питаннями в цій галузі. На відміну від, наприклад, уповноваженого з прав дитини, який точно знає, що відповідає лише за дітей, у мене, земельного омбудсмена, унікальна ситуація — немає чітко визначеного суб'єкта опіки. Адже це не лише про пайовиків, фермерів, виробників — земельні права мають всі, хто працює на землі. Захист земельних справ прив'язується до багатьох аспектів. Як власник найменшого паю, так і велика громада визначені окремо і можуть звернутися до мене із скаргою, наприклад на неправильно проведений аукціон. І буду захищати всі інтереси.

Але наша задача не бути суддею, а надати консультацію та направити до компетентних органів. До речі, в контексті судової реформи розглядається можливість окремих земельних судів, створення окремих земельних палат при судах загальної юрисдикції, оскільки земельні спори займають дуже багато часу та потребують гарного знання процесу. І президенту важливо сформувати загальну візію цих питань: як краще, розумніше проводити ключові видозміни. Я бачу дуже багато проблем. Земельна реформа має створити умови, щоб система була саморегульована, максимально прозора та всі працювали по чітких та єдиних правилах.

Як до вас будуть звертатися із скаргами?

- Я не дуже переймаюсь бюрократичними питаннями, але звернення будуть як до всіх уповноважених.

Якою б не була реформа, невдоволені будуть. Як ви будете захищати інтереси тих, хто буде вважати вас винним у своїх проблемах?

- Я не є чиновником, я поза штатом працюю. У мене немає амбіцій дбати про майбутнє на посаді. Я підтримую президента в його ініціативі провести земельну реформу. І це моя амбіція — провести якісну земельну реформу та задовольнити більшу частину людей, але всім не догодиш.

Що ви думали про захист прав землевласників на окупованих територіях Донбасу та Криму?

- Землі, на яких розташовані фортифікаційні споруди, будуть звільнені від оподаткування та буде передбачена якась компенсація, якщо орендарі платять кошти пайовикам. Також це стосується 30 км зони. Це буде окремо регулюватися. Складніше з землями на окупованих територіях. Ми маємо переконання, що ми її повернемо. Але нам треба розробити окреме регулювання щодо прав власності на ці землі, бо люди не винні і не мають втратити майно. Це стосується і тих, хто залишилися, і тих, хто переселився.

Читайте також: Як держава втратила 1,6 мільярди гривень на ринку землі, просто не виконуючи свої закони



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама