Реклама

Нові "міфи" про землю. Чому старт ринку сільгоспугідь не дорівнює зростанню ВВП?

Протягом наступних 5−10 років земельна реформа призведе не до пришвидшення зростання економіки, а навпаки — уповільнення темпів її розвитку - розрахунки Всеукраїнської Аграрної Ради. 

заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Нещодавно в регіонах України почали розповсюджувати спецвипуск офіційного видання Кабінету Міністрів — газети «Урядовий кур'єр» про «міфи», якими, нібито, лякають селян «противники» земельної реформи. Втім, замість розвінчання старих міфів, створюють новий — що запуск ринку землі призведе до «покращення» життя людей та росту економіки країни уже в 2020 році. Зокрема, зазначається, що уже в перший рік дії реформи додатковий ріст ВВП складе від 1% до 4%. Більше того: що, нібито, чим ліберальнішим буде ринок землі, тим більше «покращиться» життя.

Однак, протягом наступних 5−10 років земельна реформа призведе не до пришвидшення зростання економіки, а навпаки — уповільнення темпів її розвитку.

Одним з негативних наслідків запровадження ринку землі стане значне скорочення обсягів капітальних інвестицій в розвиток підприємствами галузі, що протягом останніх 4 років складав ~66% від річного прибутку с/г виробників. Аграрії інвестують у нове обладнання, техніку, будівництво та реконструкцію виробничих будівель, впровадження нових технологій, навчання персоналу тощо. В результаті АПК — єдиний сектор української економіки, в якому спостерігалось номінальне зростання в середньому на 13% в рік протягом 2015−2018 років.

Але зі стартом земельної реформи підприємства змушені будуть витрачати ті самі 60−70%% прибутку на купівлю землі для збереження свого земельного банку. Крім того, практично кожен аграрій вже має боргове навантаження — кредити, які вони брали для купівлі техніки, будівництва ферм тощо. Відтак, елементарний підрахунок показує, що у найближчі роки аграрії взагалі не зможуть інвестувати в розвиток виробництва, а вклад аграрного сектору у ріст ВВП буде нульовим. (Слід зауважити, що у 2018 році сукупний ріст ВВП склав 3,3 відсоткових пунктів, при цьому вклад аграрного сектору складав 0.8 відсоткових пунктів — четверту частину всього приросту)

Крім того, відкриття ринку землі без належного вирівнювання умов доступу до кредитування для всіх суб'єктів господарювання може призвести до збільшення сукупного земельного банку великих підприємств, що, в свою чергу, веде до зменшення середньої доданої вартості на 1 га с/г земель.

Реалізація вищезазначеного сценарію, а та збільшення сукупного земельного банку великих підприємств (> 50 тис. га) на 20% призведе до 11.5% зменшення кількості населення, зайнятого у сільському господарстві протягом 2021 — 2025 років.

Це означає, що більше 300 тисяч осіб ризикують втратити свої робочі місця у сільському господарстві до 2025 року.

Втім, незначний формальний ріст ВВП від земельної реформи все-таки буде, його причина — збільшення споживчих витрат домогосподарств, які реалізують свої земельні ділянки у 2020 році. За прогнозом, при збереженні ціни земельних ділянок на рівні $ 2139 (курс 1 $ = 26 грн), протягом 2020 — 2024 років фізичні особи отримають сумарно ~257 млрд. грн. від продажу власних земельних ділянок. Згідно результатів опитування ННЦ «Інститут аграрної економіки» та оцінки ГС ВАР, ~60% від виручених домогосподарствами коштів підуть на збільшення вітчизняного ВВП — 154 млрд. грн. протягом 2020- 2024 років.

Але слід розуміти, що кошти, отримані громадянами від продажу паїв, не будуть в повному обсязі спрямовані на розвиток української економіки. Згідно із даними Держстату, українці споживають лише 53% вітчизняних товарів, 47% коштів вони спрямовують на придбання імпортних. Тобто, ці кошти лише формально збільшать ВВП, а в реальності - підуть за кордон і на розвиток української економіки не вплинуть жодним чином.

Крім того, згідно із розрахунками, які провела Всеукраїнська Аграрна Рада, ріст ВВП складатиме лише 0,4%. Такий ефект є значно нижчим, ніж прогнозовані Урядом 1−4% росту ВВП щорічно після відкриття ринку землі. Також ці 0,4% росту ВВП є в рази нижчими, ніж вклад аграрного сектору, недоотриманий через відсутність інвестицій в розвиток. Виходячи з цього, реальний ріст ВВП від запровадження реформи, протягом перших років, буде від'ємним.

Висновки:

•Протягом наступних 5−10 років земельна реформа призведе не до пришвидшення зростання економіки, а навпаки — уповільнення темпів її розвитку. Причиною цьому є очікуване зменшення інвестицій у розвиток аграрного виробництва;

•Незначний формальний ріст ВВП від земельної реформи все-таки буде, його причина — збільшення споживчих витрат домогосподарств, які реалізують свої земельні ділянки у 2020 році. Згідно із розрахунками, він складатиме лише 0,4%;

•Такий ефект є значно нижчим, ніж прогнозовані Урядом 1−4% росту ВВП щорічно після відкриття ринку землі;

•Також ці 0,4% росту ВВП є в рази нижчими, ніж вклад аграрного сектору, недоотриманий через відсутність інвестицій в розвиток. (Слід зауважити, що у 2018 році сукупний ріст ВВП склав 3,3 відсоткових пунктів, при цьому вклад аграрного сектору складав 0.8 відсоткових пунктів — четверту частину всього приросту).



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама