Аграрний 2018-й: втрачений рік для ринку землі

1. Перше подання до КС щодо "земельного мораторію"

«Земельний» 2018 рік почався одразу із негативної події: 14 лютого Конституційний суд України без жодних пояснень відмовився розглядати подання про відповідність «земельного мораторію» Конституції України. Таке подання група із 55 народних депутатів на чолі із Олексієм Мушаком зробила ще в лютому 2017 році, але протягом року справу по суті так і не розглянули. Автори подання наполягали: «земельний мораторій» забороняє селянам вільно розпорядитись своїми паями. У свою чергу, заборона вільно розпоряджатись власними паями порушує статтю 41 Конституції, що гарантує громадянам свободу права власності.

2. Передача державної ріллі громадам

Наступного дня у 99% об'єднаних територіальних громад стартувала «земельна децентралізація»: за минулий тиждень 657 ОТГ із наявних 665 підписали з обласними управліннями Держгеокадастру меморандуми про строки та етапи передачі державних земель за межами населених пунктів. Передачу ріллі до ОТГ запустило розпорядження Кабміну 60-р від 30 січня 2018 року. За цим документом Держгеокадастр з 1 лютого 2018 року має провести інвентаризацію та «сприяти передачі державної ріллі у власність об’єднаних територіальних громад». У свою чергу, рішення Кабміну опиралось на статтю 117 Земельного кодексу, що передбачає право місцевих рад взяти собі певні державні землі за межами населених пунктів. На практиці місцеві ради такою можливістю не користувались, бо не мали на це "дозволу з Києва", пояснював очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк.

Читайте також: Віддали землю: які громади та за яких умов отримують державну ріллю?

Теоретично, «земельну децентралізацію» мала проводити взагалі ВР: з 2016 року аграрії наполягали на ухваленні законопроекту №4355, в кінці 2017 року парламент отримав законопроект №7118 та «президентський» законопроект №7636. Усі три ініціативи передбачали передачу усіх державних земель у власність рад ОТГ та районних рад. Втім, станом на грудень 2018 року усі парламентські законопроекти про «земельну децентралізацію» досі не ухвалені. У свою чергу, за словами Мартинюка, замість планових 0,96 млн га ОТГ отримали 1,5 млн га ріллі. При цьому Мінагрополітики планує продовжувати «земельну децентралізацію» і в 2019 році.

3. Приватизація ріллі для фермерів

Наступними в черзі за державною землею стали фермери: 4 квітня, Кабмін схвалив законопроект, за яким 25 тис фермерів отримають 540 тис га державної ріллі у власність та довічне володіння. «Це земля, яку вони й так обробляють, тож уряд своїм законопроектом просто відновить справедливість у землекористуванні», пояснював очільник Мінагрополітики Мартинюк. Урядова іцініватива стосувалась 70% наявних фермерських господарств. Роздати свою ріллю фермерам держава збиралась ще на початку 1990-х років. За Земельним кодексом 1990 року один фермер міг отримати від держави у власність та довічне володіння до 50 га. Але до 1992 року фермери отримали лише 0,54 млн га землі, потім процес передачі наділів зупинився.

Наголосимо: як один із доводів на захист «земельного мораторію» його прихильники використовують тезу, що в умовах ринку селяни та фермери не зможуть виграти конкуренцію за землю в крупних агровиробників.

Читайте також: Фермерам держава: кому та навіщо Кабмін хоче роздати півмільйона га державних земель?

4. Рішення ЄСПЛ по "земельному мораторію"

Якщо до цього року західні партнери вимагали запуску ринку ріллі лише в контексті економічних реформ та траншів МВФ, то цьогоріч мова пішла і про дотримання прав людини: 22 травня цього року Європейський суд у правах людини присудив, що «земельний мораторій» порушує права людини.Таке рішення було ухвалено за підсумками позову, поданого 26 травня 2016 року від імені власників паїв з України, Софії Зеленчук із Івано-Франківщини та Віктора Цицюри із Тернопілля. Землевласники скаржились, що «земельний мораторій» порушує право власності, зокрема, право продати свій пай. Позивачі не отримають ніякої фінансової компенсації від держави, хоч і вимагали покрити їм збитки через обмеження у праві продати пай. Втім, ЄСПЛ зобов’язав нашу державу покрити позивачам по 3 тисячі євро судових витрат. ЄСПЛ не висунув прямої вимоги скасувати «земельний мораторій» до конкретно визначеної дати, втім але зобов’язав Україну дозволити купівлю-продаж паїв селян.

Цікаво, що на таке рішення ЄСПЛ активно посилаються українські суди. Зокрема, у жовтні цього року було ухвалено декілька судових рішень, за якими визнавались законними операції обміну ділянками, проведені в обхід «земельного мораторію». Судді виходили з позиції, що міна ділянок була їхнім фактичним продажем, право селян на продаж своїх паїв віднині закріплено не лише Конституцією, але й рішенням ЄСПЛ, що має перевагу над національним законодавством.

Читайте також: Права селянина: чи змусить рішення Європейського суду з прав людини скасувати земельний мораторій

5. Громадськість об'єдналась "за" ринок ріллі

На захист запуску ринку ріллі стали не тільки ухвала ЄСПЛ, але й активність громадянського суспільства: 21 червня на базі 20 громадських організацій було створено Громадської Коаліції за скасування «земельного мораторію». Учасниками цієї Коаліції стали Асоціація «Укрсадпром», Насіннєва асоціація України та Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України.

Своєю метою учасники об’єднання проголосили запуск ринку ріллі до початку виборчої кампанії 2019 року. При цьому обіг ріллі має відбуватись із запобіжниками, як то дозвіл купувати ріллю виключно українським селянам та підприємцям, із обмеженнями «в одні руки», продаж державної та комунальної ріллі виключно через відкриті аукціони тощо. Поки що Коаліція проти земельного мораторію своєї мети не досягнула. Втім, на сьогодні до цього об’єднання приєдналось понад тисячу профільних експертів та бізнес-асоціацій.

Читайте також: Проти Леніна, або аграрії та експерти об’єднались для запуску ринку ріллі

6. "Антирейдерський закон" про консолідацію земель

Офіційні дані говорять про зниження кількості рейдерських атак на аграріїв: у січні-жовтні 2017 року трапилось 75 нападів на агропідприємства, у 2018 році – лише 41. Цікаво, що якраз цього року законотворці ухвалили законопроект, який має захищати аграріїв під земельного рейдерства, зокрема під час запуску ринку ріллі. Йдеться про закон №6049-д «Про консолідацію земель», ухвалений 10 липня цього року.

Одним із основних приводів для рейдерських нападів на аграріїв була так звана «шахматка» - наявність на одному полі ділянок різних господарів чи орендарів. Аби «шахматку» можна було прибирати в легальний спосіб, закон №6049-д дозволив аграріям обмінюватись між собою ділянками в обробітку без згоди пайовиків. Також «основний» орендар на полі отримав переважне право на викуп в оренду інших наділів на тому ж полі. Також автори закону №6049-д дозволили передавати колективні землі у власність сільських громад, а невитребувані паї здавати в оренду. Такі новації з’явились, аби уникнути махінацій із земельними ділянками, що потім призводять до випадків рейдерства. На думку адвоката та партнера компанії Crowe LF Ukraine Віктора Кобилянського, новели закону «Про консолідацію земель» матимуть свій очікуваний «антирейдерський» ефект. Але, як наголосив експерт, цей закон також зробив суворішим «земельний мораторій»: з 1 січня наступного року можна буде обмінюватись земельними ділянками виключно в межах одного масиву.

7. Друге подання до КС щодо "земельного мораторію"

Шостого вересня цього року  група із 69 народних депутатів України на чолі з тим же Олексієм Мушаком вдруге внесли до Конституційного суду України подання про визнання «земельного мораторію» неконституційним. Таке подання мало юридичний сенс, бо ухвала КС мала би урівноважити позицію ВР, налаштовану на подовження «земельного мораторію», та позицію судової системи, що стала визнавати законними купівлю-продаж ріллі, опираючись на рішення ЄСПЛ по «земельному мораторію», коментував керуючий партнер юридичної фірми «Софія» та консультант із питань земельного законодавства Проекту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» Олександр Поліводський.

Втім, Велика палата Конституційного суду вже через два місяці на засіданні 1 листопада 2018 р. прийняла ухвалу про відмову у відкритті зазначеного провадження. Таке рішення КС мотивував «політичним характером» питання про «земельний мораторій». За іронією долі, саме того дня Центр економічних стратегій проводив круглий стіл, учасники якого обговорювали роль КС для запуску ринку ріллі. Звісно, рішення Конституційного суду викликало негативну реакцію серед експертів. Наприклад, директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков пояснював, що «закон визначається саме як політико-правовий документ». Тому посилання КС на «політичний» характер «земельного питання» не мають юридичного сенсу, і означають лише небажання установи виконувати свої прямі функції.

Читайте також: На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі

8. Оренда державної ріллі он-лайн

Поки тривали дебати про запуск ринку ріллі, держава працювала над покращенням ефективності використання власних земельних наділів. Зокрема, Мінагрополітики 17 вересня перевело всі аукціони з оренди державної ріллі на он-лайн систему СЕТАМ, 21 листопада орендні аукціони стартували і через «Prozorro». Такий крок дав свій економічний ефект: зокрема, торги за ціну оренди гектару ріллі на згаданих електронних майданчиках починались ставкою у 2284 грн (8,3% від нормативно-грошової оцінки землі), а закінчувались утричі вищою ставкою у 9439 грн (34,3% від НГО). А за 11 місяців 2018 року місцеві бюджети отримали від оренди державної ріллі 182,9 млн грн, що на 35% більше за результат всього 2017 року. Цікаво, що цьогоріч на орендні аукціони Мінагрополітики виставило 2517 державних земельних наділів проти 1837 наділів у 2017 році.

Читайте також: Директор ДП "Сетам": Зараз ніхто не готовий купувати землю за $15 тисяч​
 

9. Мораторій на "земельний мораторій"

У четвер 20 грудня парламент до 1 січня 2020 року подовжив дію «земельного мораторію», котрий триває ще з 1 січня 2002 року. При цьому ВР розглядала одразу 15 законопроектів про подальшу заборону ринку земель. Минулоріч таких ініціатив було лише вісім. Здавалось, що заборона на ринок ріллі «традиційно» буде подовжена ще на рік. Втім, наступного дня, 21 грудня, до ВР вперше за 17 років подали документ проти заборони на ринок ріллі: народні депутати Олексій Мушак та Павло Пинзеник зареєстрували постанову про визнання недійсним голосування за законопроект №9355-5 за подовження «земельного мораторію» на рік. Для такої ініціативи парламентарі мали усі підстави: ЗМІ повідомляли про масові випадки «кнопкодавства» під час голосування за «земельний мораторій»; нардеп Аркадій Корнацький окремо зазначав у Facebook, що його картку незаконно використали для голосування «за» подовження заборони на ринок ріллі. Подача постанови від Мушака та Пинзеника відстрочить вступ нової відстрочки для «земельного мораторію»: спікер зможе підписати законопроект №9355-5 не раніше 20 січня. Подібна ситуація в Україні була наприкінці 2007 року. Тоді «земельний мораторій» закріплювався Бюджетним кодексом, а документ став чинним лише 13 січня 2008 року.

Читайте також: Привид капіталізму, або 28 років української земельної реформи