Фермерам держава: кому та навіщо Кабмін хоче роздати півмільйона га державних земель?

Минулого вівторка, 4 квітня, Кабмін схвалив законопроект, за яким 540 тис га державної ріллі у власність та довічне володіння отримають 25 тис фермерів. Це земля, яку вони й так обробляють, тож уряд своїм законопроектом просто «відновить справедливість у землекористуванні», вважає перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк.

За даними Держстату, на 1 листопада 2016 року в Україні було 33,6 тис фермерських господарств. Таким чином, урядова ініціатива стосусується 70% фермерських господарств та 14% їхнього земельного банку. 

Роздати свою ріллю фермерам держава збиралась ще на початку 1990-х років. За Земельним кодексом 1990 року один фермер міг отримати від держави у власність та довічне володіння до 50 га. Фактично, за два роки аграріям передали 0,54 млн га землі. У 1992 році Земельний кодекс змінили - фермери змогли розпоряджатись отриманою від держави землею лише на умовах постійного користування, розповідає заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. 

Читайте також: Прикрутили кран: скільки коштуватиме зрошення в новому сезоні

Якщо аграрій не обробляє ріллю, то має сплатити земельний податок у 8% від нормативно-грошової оцінки. Якщо обробляє – сплата земельного податку і так закладається у єдиний податок 4 групи. Більш нічого за оренду платили не треба, коментує координатор земельного напряму Аграрного союзу України Ірина Діденко. Єдина проблема - землероби не зможуть передавати ріллю у власність своїм нащадкам, хоч мають відповідні акти на право власності. Більш того – ВР хотіла у 2005 році скасувати дію таких актів. Але таким планам нардепів завадив Конституційний суд України.

У 2005-2017 роках фермери ніяк не вирішували проблеми із статусом власності на землю. Четвертого жовтня 2017 року для Мінагрополітики призначили окремого заступника міністра з питань фермерства. До цього Віктор Шеремета був віце-президентом Асоціації фермерів і землевласників України. Очевидно, цим і скористались фермери із АФЗУ, аби взятись за свої проблеми із землею, вважає Ірина Діденко. «Наші фермери мають уже по 60 і більше років, і не розуміють як передати ріллю своїм дітям у спадок», - наголосила вона.

Кабмін аж ніяк не перший, хто взявся допомагати фермерам із статусом 14% їх земельного банку. До цього було одразу дві спроби ВР, додає Андрій Мартин. Першою ініціативою був законопроект №2028а, яким нардепи Олександр Бакуменко та Олег Кулініч хотіли дозволити реєстрацію права власності на землю ФГ як на юридичну особу, щоб його нові власники змогли успадкувати ріллю. Наступним документом Вадим Івченко пропонував відновити дію норм Земельного кодексу, які дозволяли приватизацію державної землі на умовах довічного користування. ВР не підтримала і цей документ.

"Урядовий законопроект про передачу у власність землі фермерам став найбільш деталізованою ініціативою", - говорить голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький. Кабмін запропонував повернути у Земельний кодекс право на довічне успадкування фермерської землі. При цьому уряд хоче вилучити норму про переважне право викупу землі із розстрочкою у 20 років, якщо ріллю було передано в оренду або в постійне користування для фермерського господарства до 1 січня 2002 року.

Кабмін також прописав процес передачі ріллі фермерам. Для цього достатньо подати заяву, технічну документацію та копії документів на право власності на земельну ділянку до місцевої ради або управління Держгеокадастру. За словами Андрія Мартина, подібний «бюрократичний пінг-понг» є логічним, бо у 1990-х роках виділення землі фермерам відслідковували і сільські ради, і управління Держкомзему. Мартинюк наголошує, що законопроект Кабміну щодо фермерських земель є досконалим, бо документ «на всі 100%» підтримала Асоціація фермерів та приватних землевласників (АФЗУ). За словами Ірини Діденко, тут не варто шукати політичного підтексту. АФЗУ була єдиною структурою, що у 1990-х – 2000-х роках об’єднувала фермерські господарства, які нині мають проблеми із статусом користування державною землею.

Очільник Мінагрополітики сподівається, що урядовий законопроект про передачу землі фермерам підтримає і парламент. Але опитані Agravery.com експерти не поділяють очікування.

Читайте також: Міністр говорить: Максим Мартинюк про олійні правки, посівну, ДПЗКУ та добрива

Півмільярда розбрату

Передати фермерам 0,54 млн га державної землі, нехай якою оперували на умовах постійного користування – це «за просто так» віддати мінімум 0,5 мільярда доларів певній групі електорату напередодні виборів, коментує Заблоцький. Проти такого «подарунку» можуть запротестувати середні агровиробники, думає Діденко. Тому нардепи можуть просто не підтримати урядовий законопроект про передачу землі фермерам, щоб не ображати «свої» групи виборців. Також -  щоб звузити поле для політичного маневру для прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, котрий хоче зіграти на образі «захисника фермерів» і так протиставити себе парламенту, вважає Мартин.

Урядові може інакше вирішити проблему землекористування фермерів, замість безплатно передавати ріллю, вважає Діденко. На її думку, законотворці могли дозволити фермерам викуп державної землі за пільговою ціною або навіть як виключення із «земельного мораторію». Тим більш, що чинний Земельний кодекс і так дозволяє викупати із розстрочкою у 20 років у держави землю, яку до 1 січня 2002 року було передано у постійне користування для фермерів, наголошує експерт. Звісно, таку ініціативу можуть «провалити», хоча б через протести землеробів які навряд чи захочуть витрачатись на викуп державної землі, припускає Діденко.

На такий випадок, варто дозволити реєструвати право власності на землю не лише на фермера-фізичну особу, але й ФГ як юридичну особу. Подібну ініціативу ВР «завалила» у листопаді 2016 року, нагадує Андрій Мартин.

Читайте також: АгроCheck: експортне мито на соняшник зробило Україну №1 з виробництва олії?