АгроCheck: експортне мито на соняшник зробило Україну №1 з виробництва олії?

Стимулювати переробку агросировини в Україні мають саме обмежуючі мита на вивіз агросировини з України. Мовляв, у жовтні 1999 року уряд України запровадив 23%  мито на експорт соняшнику, яке ВР у 2001 році знизила до 17%. І саме завдяки цьому нашій країні за останні 17 років вдалось стати найбільшим виробником соняшникової олії у світі. Це найпоширеніша в світлі "олійних правок" думка, яку, зокрема, висловлював власник компанії Risoil Шота Хаджішвілі, а також генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Тож якщо вийшло з соняшником, то скасування експортного ПДВ на сою та ріпак простимулює переробку цих олійних культур в Україні. Адже зараз переважна половина врожаю цих культур вивозиться на зовнішні ринки, котрі можуть дати кращу ціну, аніж внутрішній ринок. Але чи справді саме експортне мито на соняшник простимулювало його переробку в Україні?

Перше обмежувальне мито на соняшник Кабмін ввів в 1993 році - видав декрет, за яким накладалось 30% мито на експорт цілого переліку агрокультур. Така норма не поширювалась на експорт насіння для давальницької переробки закордоном. Але, коли за підсумками експортного сезону, стало зрозуміло, що експортне 30% мито не діє, декрет скасували, розповідає старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський. Виробництво олії тим часом падало. Якщо у 1992/93 роках Україна виробила 0,92 млн тон соняшникової олії, то у 1996/97 - лише 0,45 млн т.

Вдруге обмежувати вивіз соняшнику взялись у жовтні 1999 року - ввели 23% експортне мито. І  у 1999/2000 МР переробка соняшнику на олію виросла на 50%, до 1,47 млн тонн, а показник завантаженості потужностей олійної переробки виріс від 38% у 1999 році до 58% у 2000 році, свідчать дані асоціації «Укроліяпром».

Але, говорить голова Українського товариства економічних свобод Мар`ян Заблоцький, це не свідчить про те, що мито подіяло. ОЕЗи мали сировину не завдяки експортному миту, а завдяки меморандуму про ціноутворення, які підписали «Укроліяпром» та Аграрний союз України. Переробники підвищили закупівельну ціну на сировину у 1999 році на 30 дол/т або до 160 дол/т, у 2000 році - на 35 дол/т або до 195 дол/т. І це на той час було більше, ніж платили на зовнішніх ринках - ціни на насіння соняшнику упали від 213 дол/т у 1999 до 163 дол/т у 2000 р. У 2001 році парламент знизив експортне мито на насіння соняшнику до 17%. Але цю норму поширили і на схеми із поставкою сировини на давальницьку переробку закордоном. Тому аграрії втратили інтерес до поставок сировини і переключились на внутрішній ринок. 

Читайте також: Реанімація жирів: як змінило ринок покращення репутації масла в очах споживачів

У 2004 році в Україні відбулась "помаранчева революція", яка привернула значну увагу інвесторів. У 2005 році прямі іноземні інвестиції  збільшились у рекордні 4,4 рази або до $7,7 млрд, з яких 1 млрд припадав на тразакцію з купівлі банку «Аваль», свідчать дані НБУ. Таким вливанням іноземних капіталів скористались переробники олії, щоб отримати дешеві валютні кредити на розвиток власних виробничих потужностей, розповідає економіст IMF Group Григорій Кукуруза. Тим більш, як свічать дані USDA, за 2003-2006 рік світовий попит на соняшникову олію виріс від 10 млн тон на рік до 15 млн тон на рік.

Валютні прибутки олійних компаній від експорту своєї продукції з 2005-2006 років збільшувались мінімум на 20% в рік, додає економіст. Його слова також підтверджують дані митної статистики ДФС (див. табл.1). Таким приростом доходів олійники скористались, щоб побудувати нові заводи та покрити ріст світового попиту на олію.  Наприклад, у 2005 році українська компанія Креатив запустила завод на 36 тис т виробництва олії щороку, у 2009 році – одразу на 365 тис т.

У цей же період в олійну переробку в Україні почали вкладати й іноземні компанії, розповідає Іван Мірошніченко, у 1997-2008 роках віце-президент ЗАТ AT Каргілл, нині – народний депутат. За його словами,у 2005-2007 іноземні інвестори близько 3 млрд доларів вклали у цікаву для себе галузь. Маржинальність переробки олії у той період була 100-150 $/т, найвищою у світі. «Власне, накачка іноземними фінансовими ресурсами і дала ріст потужностей за останні 10 років від 4 млн тон до 20 млн тон переробки на рік», - наголошує Мірошніченко. За повідомленнями ЗМІ, якраз у 2006 році свій перший завод в Україні запустила компанія Дельта Вілмар СНД, один з найбільших стивідорів-переробників олії.  «Інвесторам цікаво вкладати у ті сектори економіки, які так чи так захищає держава», - додає Нів’євський.  Цікаво, що такі агропромислові гіганти, як американський Cargill та український Kernel не будували нових заводів, а інвестували в уже існуючі підприємства. Як свідчить інформація на сайті Кернелу, компанія змогла зосередити 3 млн тон переробки олії у своїх руках виключно скупкою уже існуючих ОЕЗів. 

Гендиректор «Укроліяпрому» Капшук визнає, що олійна галузь України не змогла б розвинутись без значних фінансових вливань. За його словами, лише на закупівлю обладнання для одного маслоекстракційного заводу потрібно 100 млн грн в середньому, на запуск роботи ОЕЗу – сумарно 500 млн грн та два-три роки часу. 

Рекорд у 3 млн тон щорічної переробки олії при 10 млн наявних потужностей олійна галузь України змогла перескочити на стику 2009-2010 років. Саме у той період наша країна була змушена знизити експортне мито на соняшник до 10%, як цього вимагали умови членства у СОТ.

А першою у світі за обсягами виробництва та експорту соняшникової олії Україна стала у середині 2000-х. Та утримує це місце досі. А інвестиціям в сектор сприяє подальший ріст попиту світового ринку на соняшникову олію майже удвічі - з 14 млн тон у 2007 році до 27 млн тон у 2017 році за даними USDA.

 «Якби в Україні не було дешевих кредитів, сприятливої кон`юктури на світових ринках та динамічного розвитку економіки, експортне мито на соняшник могло лише загальмувати розвиток олійної галузі в Україні», - наголошує Кукуруза.

Україна стала лідером з виробництва олії завдяки обмежуючому миту на соняшник: міф зруйновано.

Читайте також: АгроCheck: чи правда внутрішній ринок України «окупували» міндобрива з Росії?