На розсуд судів, або як правова система може відкрити ринок землі

Наприкінці жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що підтримує скасування «земельного мораторію». При цьому, як наголосив він, Кабмін працює «над створенням доступного фінансового ресурсу», аби учасниками ринку землі могли стати і дрібні фермери.

Робота уряду по запуску ринку ріллі не обмежується лише заявами, запевняє начальник Управління координації виконання рішень Європейського суду з прав людини та інформування Комітету міністрів Ради Європи Мін’юсту України Аліса Пєтухова. За її словами, міністерство юстиції скликало робочу групу, завдання якої – розробити законодавство, необхідне для зняття «земельного мораторію».

Окрім того, розповіла Пєтухова, у Мінагрополітики планують у найближчий час подати власний законопроект про ринковий обіг ріллі на схвалення Кабміну.

Таку роботу урядові структури ведуть, аби виконати ухвалене у травні цього року рішення Європейського суду у правах людини (ЄСПЛ) по неправомірності обмежень на продаж землі - "Зеленчук та Цицюра проти України". "Питання права володіння своїм майном стало таким важливим, що дійшло вже до Європейського суду.  З 1995 року, коли Україна вступила до Ради Європи, вона взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Європейського Суду. Ці зобов’язання не дають поставити питання - чи виконувати це рішення, чи ні; ми повинні виконати та зробити це належним чином", - наголосила Пєтухова. "Суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Не дивлячись на те, що в Конституції України написано, що міжнародні акти мають вищу юридичну силу, ніж акти національного законодавства, спеціально написали норму в 17 статті Закону України “Про виконання рішень ЄСПЛ”, що суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права", - додав Директор Фундації DEJURE та член Ради Реанімаційного пакету реформ (РПР) Михайло Жернаков.

Читайте також: Права селянина: чи змусить рішення Європейського суду з прав людини скасувати земельний мораторій

Водночас свою роботу активізували і противники запуску ринку землі в Україні. Зокрема, суддя Конституційного суду (КС) у 2006-2015 роках Віктор Шишкін заявив, що заборона на продаж ріллі «має захисну форму для української землі та служить від розбазарювання земель на користь окремої групи», тому обмеження на обіг ріллі не можна скасовувати. Свої наміри добиватись консервації «земельного мораторію» також висловили Юлія Тимошенко та «Радикальна партія Ляшка». При цьому основними доводами прихильників заборони на ринок ріллі були тези про «політичний характер питання» та «відсутність законодавчих механізмів».

Втім, провідні юристи України сформулювали три одночасні способи запуску ринку землі в Україні. Такі пропозиції було напрацьовано під час круглого столу “Конституційне право власності на землю”, який був проведений вчора РПР, .Проектом "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" та Українською Гельсинської Спілкою з прав людини. 

Розхитати знизу

Конституція України говорить, що найбільшою соціальною цінністю нашої держави є права та свободи громадян, коментує Жернаков. Після судової реформи громадяни отримали можливість відстоювати свої права та свободи, навіть і у Конституційному суді. Тому доречним способом скасування "земельного мораторію" стане серія позовів громадян України до судів різних інстанцій щодо незаконності законодавчих обмежень обігу ріллі, коментує керівник практики нерухомості компанії PwC Legal Ольга Балицька.

За її словами, перший подібний позов уже отримав Дрогобицький районний суд 19 вересня цього року. "Селянин та фермер хотіли укласти угоду про купівлю-продаж паю. Таку транзакцію місцевий нотаріус посвідчувати відмовився, посилаючись на чинні обмеження на обіг землі", - розповіла експерт. Якщо ж українська влада зволікатиме із запуском ринку ріллі на центральному рівні, то законодавчу заборону вдасться "розхитати на низовому рівні", вважає Балицька. «В нашій країні так повелося, що до суду мало хто йде за захистом своїх прав.  Уявіть, якби ми знаходились в США, то мораторій давно б не існував. Оскільки було б дуже багато судових позовів щодо захисту права конкретної особи. І байдуже, що відбуваються на рівні політики в цій державі. Якщо у громадянина США є земля, і, скажімо, хворіє дитина і йому сьогодні потрібні кошти від продажу своєї ділянки, а держава гарантувала їй це право, то жоден мораторій не може такому праву завадити, й це буде доведено у судах. Через рішення ЄСПЛ, через звернення до Конституційного Суду та через звернення до звичайних судів - люди доб'ються справедливості використовуючи правові інструменти», - наголосила керівник практики нерухомості PwC Legal.

Читайте також: Проти Леніна, або аграрії та експерти об’єднались для запуску ринку ріллі

Зволікання із запуском ринку землі у "розумні строки" означатиме, що Україна проігнорувала травневе рішення ЄСПЛ. Тому постраждалі від «земельного мораторію» власники паїв можуть подавати нові позови до Страсбургу та навіть розраховувати на компенсацію власних збитків із держбюджету України: йдеться про суми від 3 тисяч євро до 75 тисяч євро, доповнює Аліса Пєтухова. За словами проектного менеджеру громадської організації Easy Business Дмитра Ливча, Easy Business навіть працює над утворенням громадської організації «Спілка вільних землевласників». Її метою буде самоорганізація власників паїв та підготовка позовів до судів різних інстанцій про компенсацію збитків від дії «земельного мораторію». Якщо ж ринок ріллі вдасться запустити серією рішень судів України, так наша держава виконає ухвалу ЄСПЛ, що передбачала не лише законодавчі, але й «інші способи забезпечення права власності на землю», переконана Балицька.

Втім, як попереджає юрист УГСПЛ Максим Щербатюк, шлях зняття «земельного мораторію» виключно через суди не спрацює, оскільки вітчизняна судова система вперто ігнорує позови, пов’язані із дотриманням права власності. «Наприклад, Верховний Суд уже четвертий рік відмовляється розглядати справу про компенсацію збитків від руйнувань у зоні АТО, ухвалу ЄСПЛ по резонансній справі «Іванов проти України» наша держава також проігнорувала», - бідкається експерт.

Читайте також: Без нагляду: як працює легальний ринок ріллі нашої країни?

Нерівні перед парламентом

Здобуті в судах успіхи по «земельному мораторію» потрібно буде закріпити через ВР.  Зокрема, на думку директора Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайла Тарахкала, запустити ринок ріллі в Україні вдасться, якщо подавати відповідні законопроекти через парламентарів, що негативно ставляться до законодавчих обмежень на обіг ріллі. Кількість таких нардепів за останні три роки виросла від 3 до 70, додав член аграрного комітету ВР Олексій Мушак.

Втім, як наголошує партнер та адвокат Сrowe LF Ukraine Віктор Кобилянський, у складі чинної ВР переважають відверті прихильники подовження «земельного мораторію», які при цьому демонструють вкрай низьку правову культуру. Зокрема, аби наполягти на подовженні заборони на ринок землі, такі нардепи наполягають на норму Конституції про рівність всіх громадян перед законом. «Але фактично, колгосник із 40-річним стажем свій наділ продати не може, а селянин, що приватизував пай два роки назад, може. Якраз така ситуація порушує конституційні норми про рівність громадян», - наголосив Кобилянський. Окрім того, за словами адвоката, чинна ВР фактично посилила дію «земельного мораторію» з 1 січня 2019 року: зокрема, дію угод емфітевзису обмежать 50 роками, а обмін ділянок стане можливим лише в рамках одного земельного масиву.

Обстоюючи «земельний мораторій», парламентарі демонструють власну непослідовність та нерозуміння специфіки земельних відносин в Україні, доповнила Балицька. «ВР України сама ухвалила рішення про розпаювання колишніх колгоспних земель, сама вирішила, що така рілля має стати власність селян, а потім ще й сама вирішила обмежити пайовиків у праві розпоряджатись набутим у власність майном», - наголосила керівник практики нерухомості PwC Legal.

Тому, за словами радника міністра закордонних справ Тараса Качки, через свою неграмотність українські нардепи занадто покладаються на думку власних політтехнологів, із вуст яких звучать тези «про тиск ззовні для допуску іноземців до ринку землі в Україні», а також що «ЄСПЛ взявся одноосібно вирішувати долю ринку ріллі». «По наших умовах з Світовою організацією торгівлі, власність на землю - це єдина сфера, де Україна не має зобов‘язань надавати іноземцям право власності на землю. Якщо хтось і може змусити Україну це зробити, то це виключно українські нардепи», - наголосив Качка. Такий стан справ, за словами Мушака, грає лише на руку іноземним агрокомпаніям, зокрема китайським, які готові набувати земельні наділи в Україні лише через купівлю корпоративних прав оренди, а не на ринкових умовах. Також – українським гравцям «тіньового» земельного ринку, котрі почали виставляти свої пропозиції навіть у мережі Faceboook.

Читайте також: Пропозиція на мільярди, або як запустити кредитування аграріїв на викуп паїв?

Насудити на пенсію

Урівноважити позицію ВР та судової системи, відтак остаточно зняти «земельний мораторій», повинне рішення Конституційного суду, вважає керуючий партнер юридичної фірми «Софія» та консультант із питань земельного законодавства Проекту "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні" Олександр Поліводський. За його словами, саме відмова КС у 2008 році розглядати подання президента Віктора Ющенка про конституційність «земельного мораторію» завадила того ж року запустити ринок ріллі. Якщо КС дасть позитивну ухвалу на подання нардепа Мушака щодо правомірності заборони на ринок ріллі від 6 вересня цього року, то буквально за тиждень парламент зможе прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель. «Оскільки поняття «ринок» передбачає в першу чергу захист прав власності, то обіг ріллі може мати які завгодно обмеження, і відбуватись за «неліберальною моделлю»», - наголосив Поліводський. Юрист також додав – з юридичної точки ЄСПЛ підвів дискусію до того, заради чого ми обмежуємо права власників землі. «Адже питання полягає не в тому, кому ми будемо продавати землю, не в тому, яким буде ринок, а в тому, чи відповідає мета, з якою запроваджувався мораторій, самому методу - тому, що громадяни, за потреби, не можуть продати свою власність. Конституційний суд України має найкращі можливості для того, щоб зробити найдетальнішу правову оцінку положенням Земельного кодексу що обмежують обсяг сільськогосподарських земель, відкривши відповідне провадження», - вважає Поліводський.

Підстави сподіватись на позитивну роль КС у знятті «земельного мораторію» дає незалежна роль цієї установи – бути наглядачем за державними установами при виконанні Конституції, запроваджена в рамках судової реформи. Підстави сумніватись у ролі КС при знятті «земельного мораторію» дає відмова у лютому 2018 року розглядати перше подання Олексія Мушака щодо неконституційності заборони на ринок ріллі із посиланням на «політичний характер питання», коментує експерт Центру політико-правових реформ та член РПР Юлія Кириченко. «Але ж закон визначається саме як «політично-правовий документ»», - наголошує Поліводський. «Будь-яке рішення, що стосується значної кількості людей, у нашому випадку – власників паїв, буде політичним за змістом, але матиме юридичну форму», - додав Жернаков.

Читайте також: Чотири сценарії розвитку України і як на них впливає земельний мораторій