Віддали землю: які громади та за яких умов отримують державну ріллю?

В понеділок у 99% об'єднаних територіальних громад стартувала «земельна децентралізація», повідомляє Урядовий портал. За минулий тиждень 657 ОТГ із наявних 665 підписали з обласними управліннями Держгеокадастру меморандуми, де визначили строки та етапи переходу у власність державних земель за межами населених пунктів. Така швидкість - ознака реальної потреби громад в ції ріллі, вважає перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. До того ж п'ять років тому районні ради могли нею розпоряджатися згідно статті 122 Земельного Кодексу. В 2012 році ці повноваження перебрав Держгеокадастр. "Без контролю ззовні чиновники установи почали брати хабарі за право орендувати або приватизувати державну землю. Тому контроль за ріллею варто було віддати громадам або навіть Фонду держмайна", - вважає директор проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносин в Україні» Київської школи економіки Денис Нізалов.

Передачу ріллі до ОТГ запустило розпорядження Кабміну 60-р від 30 січня 2018 року. За цим документом Держгеокадастр з 1 лютого 2018 року має провести інвентаризацію та «сприяти передачі державної ріллі у власність об’єднаних територіальних громад». Це розпорядження фактично запустило в дію статтю 117 Земельного кодексу - право місцевої ради взяти собі певні державні землі за межами населених пунктів. Раніше вони цією нормою не користувались, бо не мали на це "дозволу з Києва", каже очільник Мінагрополітики. За його словами, після підписання меморандумів ради ОТГ пришлють обласним управлінням Держгеокадастру клопотання про передачу ріллі у власність. Після цього за гроші держбюджету проведуть інвентаризацію цих земель.

"Земельна децентралізація" для кожної з громад триватиме мінімум два місяці. За цим процесом наглядатимуть Асоціація міст України та Асоціація об’єднаних територіальних громад. Впоратись мають до 31 грудня 2018 року. В результаті громади отримають у власність 760 тис га ріллі. Ці землі  і далі здаватимуть в оренду лише на відкритих аукціонах. Тому адміністрації ОТГ не зможуть займатись "тіньовими" оборудками землі, вважає Мартинюк. На його думку, оренда землі для аграріїв не стане дорожчою від нинішніх 14,5%  за рік.  

Читайте також: Децентралізація продовжується: чи отримають громади в свої руки землю?

Незгода перекреслить позитив

На думку Нізалова, позитивним моментом «земельної децентралізації» від уряду є обов’язковість інвентаризації ріллі. Громади чітко знатимуть, де і скільки отримали ресурсів для свого розвитку. Чіткі межі територій та ріллі між громадами попередять плутанину у правовому регулюванні обігу землі.  "Обов'язок для адміністрацій ОТГ здавати землю у оренду лише через відкриті аукціони допоможе сформувати здорову конкуренцію між агровиробниками за ріллю громади. Місцеві бюджету отримуватимуть більше доходів від оренди", - додає голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький.

Читайте також: Чотири сценарії розвитку України і як на них впливає земельний мораторій

Але процес «земельної децентралізації» можуть заблокувати самі аграрії, які вже орендують державну ріллю, побоюється заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. Земельний кодекс забороняє зміну власника ріллі без згоди орендаря. А фермери можуть не погодитись з 1 січня 2019 року платити орендну плату не державі, а адміністрації ОТГ. 

Рілля не побачить фермерів та інспекторів

У Держгеокадастрі кажуть, що держава може забрати у громад свою ріллю назад, для «потреб оборони» чи для інших цілей, якщо уряд прийме таке рішення. Щоб цьогого не трапилось, законотворці подали «президентський» законопроект №7363 про «земельну децентралізацію», каже очільник аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко. За цим законопроектом, ОТГ зможуть володіти державною ріллею, районні ради зможуть такою землею розпоряджатись. Так принцип "повсюдності місцевого самоврядування» поширять і на земельні відносини.

Автори проекту пропонують 760 тис га ріллі, що передбачені в урядовому проекті, перетворити на всі державні землі, за винятком земель оборони, Національної академії аграрних наук, лісів та природньозаповідного фонду.  Закріплює право власності громади на передану  ріллю витяг від Держгеокадастру, але обиратимуть "цікаві" ділянки самі ОТГ. Також, за словами народного депутата Олега Кулініча, громадам дозволили здавати в оренду невитребувані паї, яких в Україні 1,5 млн га.

Також законопроект №7363 спробував вирішити проблему «тінізації» земельних відносин в агросекторі. Із 10 млн га ріллі в Україні місцеві бюджети в кращому випадку отримують 100 грн земельного податку на гектар, свідчать дані ДФС. Але агровиробники мають платити 1400 грн з одного гектару в легальному обробітку, підрахували у Всеукраїнській аграрній раді. Зупинити "тінізацію" агросектору допоможуть пільгові кредити від уряду та пільги по сплаті ЄСВ для нових фермерів-фізичних осіб, вважають законотворці. На їх думку, більше податків для місцевих бюджетів дасть якраз більша кількість фермерських господарств. 

Читайте також: Падіння удвічі: як вивести з «тіні» землі аграріїв?

Цей законопроект, як і аналогічні за змістом законопроекти №7363-1 та №7363-2, ВР "провалила" 6 лютого.

І, впевнені експерти, які зараз працюють над його доопрацюванням, це й добре, оскільки до проекту є суттєві зауваження. Зокрема, законотворці не дали можливості наглядати, як чиновники РДА розпоряджатимуться державною ріллею, каже Нізалов. Також, каже Мартин, місцеві адміністрації самі не мають достатньо персоналу, щоб наглядати за обігом ріллі та сплатою податків аграріями на підопічних територіях. Інспекторів "земельного контролю" в Україні є лише 500, по  одному на район. Найняти більше таких працівників райони не можуть через брак грошей.

А детінізація не буде ефективною за рахунок лише податкових пільг, якщо в законопроекті не буде прописано першочергове право фермерів на приватизацію або передачу ріллі в оренду. "Без таких норм місцеві адміністрації в першу чергу виділятимуть агрохолдингам, бо ті заплатять більше податків. Та плани з детінізації агросектору та появи нових фермерських господарств залишаться на папері", - побоюється координатор напряму земельних питань Аграрного союзу України Ірина Діденко.

Для інвесторів недостатньо землі

На думку опитаних Agravery.com експертів, доопрацювати потрібно не лише законопроект №7363, але й саму концепцію "земельної децентралізації". 

Якщо законотворці турбуються про «повсюдність місцевого самоврядування» у земельних відносинах, то ОТГ мають отримати у свою власність землю всіх видів, не лише ріллю, переконаний Андрій Мартин. Так місцеві бюджети отримають більше податків. Слова Мартина підтверджує статистика від ДФС у відповідь на запит Agravery.com. У 2017 році аграрії сплатити до місцевих скарбниць 4,2 млрд грн податку 4 групи, до якого включено і земельний податок. Підприємці з інших галузей економіки вцілому сплатили 8,2 млрд грн земельного податку з юридичних осіб та 14,7 млрд грн за оренду землі. Фізичні особи сплатили 2,03 млрд грн за оренду землі та  1,4 млрд грн земельного податку. Державний бюджет у 2017 році отримав від аграріїв 118 млн грн за оренду державної ріллі, додають в Держгеокадастрі.

Право розпоряджатись несільськогосподарською землею допоможе громадам залучати інвесторів не тільки з агросектору, але й інших галузей економіки,  каже член аграрного комітету ВР Вадим Івченко. І так ОТГ повною мірою зможуть планувати свій розвиток та збільшувати власні доходи. Поки що в місцевих бюджетах осідає лише 20% податку на доходи фізичних осіб, сплаченого вцілому по Україні. І так громади втрачають набагато потужніший стимул для свого розвитку, вважає Івченко.

Читайте також: Вічна децентралізація, або вона не вдалась ще у Давньому Римі?