Реклама

Золотий мед: що відбувається з виробництвом меду цього сезону?

Через несприятливу погоду пасічники називають цей сезон чи не найгіршим за останні 30 років. В окремих областях з весни ще не зібрали жодного кілограму.

журналіст Agravery.com

Друга хвиля коронакризи може знов в рази підняти продажі меду, але про його кількість після сезону цвітіння ніхто з експертів не наважується говорити. Якщо у минулому році меду зібрали близько 70 тисяч тонн, 15 яких залишилось в Україні, а інші 55 пішли на експорт, то в цьому році ця цифра може значно зменшитись, в першу чергу, за рахунок недобору весняних сортів меду. Чи буде в Україні мед і скільки він коштуватиме?

Біди — як бджоли на мед

В Україні близько 400 тисяч бджолярів, які виробляють біля 70 тисяч тонн меду щорічно. Але на початку сезону пасічників чекала загибель бджіл від отруєння, але раніше ніж зазвичай. Agravery.com вже повідомляло, що через посушливу зиму та, відповідно, сухий ґрунт, протруєне насіння під час посівної виділяло хімікати, які розносив вітер. Це призвело до загибелі бджіл, а після цього пасічників чекала нова біда — в травні пішли дощі, а температура опустилась менше +15 градусів.

Пасічник Любомир Пущук із Чернівецької області має 25 бджолосімей. Каже, що збір меду цього року різко впав.

«Якщо температура опускається менше +15 градусів, то рослини перестають виділяти нектар, сповільнюється виділення соків, відповідно, бджолам нічого збирати. А ми у травні фіксували +6 градусів. Найпопулярніший та найцінніший мед робиться з акації. Після трьох днів її квітіння пішов дощ — в той час, коли акація цвіте всього 14 днів. Багато хто з колег не зібрав і кілограму весняного меду. Особисто я встиг зібрати травневого меду 2−3 кілограми з бджолосім'ї, минулого року збирав по 10 кілограмів», — розповів Любомир Пущук.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом — ось до чого Україна зараз має готуватися

Зі слів завідувача кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Марії Федоряк, пасічнику Любомир Пащуку ще пощастило, бо переважна більшість бджолярів на Буковині ще не зібрали жодного кілограму меду.

«Через низькі температури та дощове холодне літо пасічники у Чернівецькій області мали дуже поганий медозбір в цьому році. Буквально декілька днів назад було близько нуля, погане цвітіння, погане медовиділення, звідси і поганий медозбір. Ми відвідали більше 20 пасік і бджолярі жаліються, що цього сезону взагалі не відкачували меду. Поруч в Хотинському районі ситуація трошки краще через квітіння акації на весні», — каже Марія Федоряк.

Отруєння та ціни

Бджоляр Юрій Тодоровський із Вінницької області має 400 бджолосімей. Від протруєного насіння недорахувався у квітні 200 літрів бджіл. Запевняє, на його пасіці збір меду впав на 30% у порівняні із минулим роком. Також впала оптова ціна.

«Початок сезону був дуже поганим, через отруєння я втратив бджіл, потім несприятлива погода. Зараз ситуація трошки вирівнялась, проте, навпаки, вдарила спека та бджолам стало важко працювати. Але сезон не став провальним, як я вважав восени. Одна з головних проблем — це потрава бджіл, друга — ми маємо дуже низьку оптову ціну на мед вже не один рік поспіль. Наразі в мене соняшниковий мед забирають по 30 гривень за кілограм. Експортери кажуть, що не можуть підняти ціни через світові тенденції і, відповідно, вони поскидали ціну. Також заважає імпортний мед», — пояснив Юрій Тодоровський.

Читайте також: 2020 аномалій: як пережили аграрії град та паводки у червні

Із отруєнням бджіл борються не один рік. У Верховній Раді низка законопроектів щодо посилення відповідальності за причетність до загибелі бджіл, але жоден ще не було ухвалено навіть у першому читанні.

«В цьому році в учасників спілки пасічників фіксується зменшення втрати бджіл від отруєння агрохімікатами у порівнянні із минулим роком. Загинуло 400 бджолосімей, проте, майже 2000 — у 2019 році. Але покарання для аграріїв, нажаль, немає. Є тільки відшкодування на одну втрачену бджолосім'ю, але це, якщо пасічник доведе, що бджоли загинули саме внаслідок обробки полів. У грудні минулого року ми подали законопроєкт 2537, який регулює питання співпраці аграріїв та бджолярів, а також вводить відповідальність за халатність, внаслідок якої загинули бджоли. Згідно документу, відповідальність починається від штрафів до позбавлення волі», — наголосив президент Спілки пасічників України Володимир Стретович.

Експорт в очікуванні

А ось гуртові ціни на торгівельних онлайн-майданчиках на початок серпня сильно коливаються. Але ще можна знайти пропозиції меду з акації чи липи, ціни починаються від 100 гривень за кілограм. Проте наразі переважно торгують соняшниковим чи змішаним медом, їх вартість коливається від 30 до 100 гривень за кілограм. Але говорити про кількість меду та його експортний потенціал цього року поки ще рано — каже експерт продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

«Так, на збір весняних сортів меду вплинула несприятлива погода. І в якийсь період пасічникам довелось навіть підгодовувати бджіл, тому що була аномальна та нетипова для України весна. В той час, коли в минулому році була перша викачка, в цьому ж було ще холодно. В 2019 році Україна експортувала 55,6 тисяч тонн солодкого продукту. Основний вид меду, який Україна відвантажує на зовнішні ринки, виробляється із соняшнику, він займає в експорті майже 95%. Зараз в окремих регіонах ще триває його викачка. Показники експорту будуть залежати від нього. Сказати, що наразі ми маємо поганий сезон з точки зору експорту, не можна», — зауважила Анна Бурка.

Зі слів члена правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуарда Кричфалушия, медозбір експортних сортів знаходиться на рівні минулого року. Проте фіксується зменшення пропозиції весняних сортів. В той час на експортних ринках покупці поки не квапляться називати обсяги закупівель меду.

Читайте також: Вижити в кризу: які уроки карантину засвоїли підприємці?

«Навесні цього року на зовнішніх ринках ми мали збільшений попит, який був згенерований COVID-19. Люди сиділи вдома і більше споживали цього продукту, який вважається імуностимулюючим. Зараз ми бачимо, що наші клієнти дуже обережно підходять до замовлень нових об'ємів, оскільки впала купівельна спроможність, люди віддають перевагу критично необхідним товарам, до яких не входить мед. І ця тенденція буде зберігатись, як це буде виглядати восени — трошки зарано говорити. Все зараз знаходиться на стадії узгодження. Наприклад, наразі замовлення із Сполучених Штатів не зовсім оптимістичні, трейдери просять зачекати. Та ж ситуація і з європейськими партнерами», — зазначив Едуард Кричфалушій.

Цьогорічна держпідтримка

В Україні переважна більшість меду виробляється приватними господарствами. І лише близько 2% виробників припадає на сільськогосподарські підприємства. Точна цифра виробників меду невідома. Пасічники не квапляться реєструватись офіційно через небажання платити податки та паперову тяганину. Відтак практично все виробництво знаходиться в тіні. У Мінекономрозвитку наполягають — офіційне оформлення пасіки дає низку переваг: її власника заздалегідь попереджають про початок обробки хімікатами поруч розташованих полів, це можливість відкривати для себе ринки збуту та можливість отримати держпідтримку. Цього року Кабмін передбачив дотації бджолярам у розмірі 200 гривень за бджолосім'ю. Максимальний розмір дотації становить 60 000 гривень одному отримувачу. Відшкодування до 50% вартості закуплених бджіл.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама