Запаси Батьківщини: які потреби воєнного стану готовий забезпечити Держрезерв

Сьогодні о дев'ятій ранку стане чинним воєнний стан. Буквально за дві години після цього відбудеться засідання Кабміну, де урядовці отримають вказівки, як мають діяти їх міністерства на цей час.

Читайте також: Керченський конфлікт або Хроніки введення воєнного стану (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

За законодавством, підтримувати воєнний стан в країні мають не лише військові і правоохоронці, але й також урядові структури. Зокрема, Кабмін координуватиме роботу органів влади на територіях, на яких діятиме ВС, а Мінекономрозвитку стає відповідальним за мобілізацію ресурсів на потреби армії та населення.

Поки що Україні не загрожує дефіцит ресурсів, якщо вірити чиновникам. Зокрема, агросектор цілком зможе без будь-яких зусиль забезпечити харчами усі 11 регіонів України, де триватиме військовий стан, запевняє очільник Мінагрополітики Максим Мартинюк. Хоч потреби залізниць у паливі на 50% покриває імпорт дизельного пального з Росії, «Укрзалізниця» зможе безперебійно забезпечити вивіз усіх цивільних та військових вантажів, стверджує очільник УЗ Євген Кравцов.

Втім, митна статистика свідчить, що за 10 місяців 2018 року Україна імпортувала з Росії 1,6 млн тонн пального, у той час як за весь 2017 рік було завезено 1,2 млн тонн російського пального. Таким чином, останні два роки росіяни покривали не менше 30% потреб української економіки в паливі.

Уряд країни-агресора може заборонити прямі поставки палива до України, або реекспорт через Білорусь. Про подібні плани влада Росії уже заявляла в серпні цього року. Від можливої нестачі дизельного пального постраждає не лише залізниця, але й АПК, для якого паливно-мастильні матеріали (ПММ) є другим за важливістю ресурсом після міндобрив: якщо у 2017 році на підживу грунтів витратили 49,68 млрд грн або 11,6% від витрат на виробництво, то на дизпаливо і бензин – 30,92 млрд грн або ж 7,6% від всіх затрат. . У продукції рослинництва закупівля палива зайняла 9,6% від собівартості, у тваринництві - 2,5% від собівартості. Особливо критичним дефіцит ПММ може стати фермерів, в господарстві яких паливо займає 12,6% від собівартості продукції.

Теоретично, Україна мала би створити запас у 1,4 млн тонн нафти та 600 тисяч тонн пального, достатній для 90 днів роботи економіки країни, як цього вимагає Угода про Асоціацію із ЄС. Втім, лише восени цього року Кабмін уклав законопроект «Про стратегічні резерви», без якого неможливо створити 90-денний запас нафтопродуктів.

Чи зможе українська влада за таких умов забезпечити потреби армії, економіки та населення у пальному та харчах під час повномасштабних бойових дій або інших надзвичайних ситуацій? Відповідь на ці питання вчора дав голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук під час ефіру «Радіо Отчизна». У зоні дії воєнного стану розташовано 10 із 23 підприємств Держрезерву, тому установа також братиме участь у підтримці режиму ВС.

Читайте також: Азовська блокада: чи завадить експорту зерна морська агресія Росії

Вадим Мосійчук, голова Державного агентства резерву України/  фото: agroinsider.com.ua

Які види та обсяг ресурсів мають склади Держрезерву і чиї потреби установа забезпечуватиме в першу чергу?

- Хочу запевнити, що склади Держрезерву повністю заповнені, матеріальні цінності закладені або закладаються. У 2014 році всі свої запаси ми передали на потреби війська, тому за останні три роки ми витратили понад 1,5 млрд грн для поповнення матеріальних цінностей на складах. Цьогоріч ми витратимо ще 0,9 млрд грн на наповнення наших складів.

Більш того – останні чотири роки серед усіх державних установ та приватних компаній лише Держрезерв накопичував власні запаси палива.

Ми готові забезпечувати пальним в рамках військового стану об’єкти інфраструктури та військові формування. Потреби цивільного ринку забезпечувати ми не готові: нам не виділяли достатньо коштів, аби ми накопичили палива на потреби всієї економіки.

Окремо наголошу – для військових ми маємо достатньо палива, його однозначно вистачить на 30-денний період. Ми не можемо жити на накопичених резервах місяці та роки, ніхто не може проводити бойові дії без постійного поповнення резервів.

Чи будуть конфіскації запасів палива, накопиченого бізнесом? Невідомо. Спочатку уряд має ухвалити пакет рішень по роботі органів влади за воєнного стану.

Ми маємо достатній обсяг накопиченого продовольства, втім конкретні дані про запаси на наших складах є таємною інформацією. Але я запевняю: якщо місцеве населення або Міноборони потребуватимуть додаткових харчових пайків, і якщо уряд озвучить відповідний дозвіл, ми готові видати потрібних обсяг продовольства протягом 24 годин.  

Консерви. Усередині скриньок – банки з м'ясною тушонкою. фото: А. Яремчук/ СЕГОДНЯ

Читайте також: Баки Батьківщини: чи захищені аграрії від перебоїв із поставками пального?

Чи здатні склади Держрезерву за потреби забезпечити усі потреби війська та цивільних?

- На наших складах відсутні запаси питної води, солі, борошна. Також ми не зберігаємо дизельні енергогенератори. Чому? Тому що Мінекономрозвитку як профільне міністерство досі не погодило нам дозвіл на зберігання таких видів ресурсів. Тобто, ми легко зможемо розгорнути наметове містечко для біженців чи для військових, але не зможемо забезпечити їх освітленням та водою.

Більш того – в бюджеті 2019 року на потреби Держрезерву заклали лише 129 млн грн, хоча ми просили 6 млрд грн на поповнення матеріальних запасів та реконструкцію підприємств. Але, думаю, що після проходження періоду воєнного стану профільне міністерство та парламентарі зроблять відповідні висновки. Ми також робитимемо свої висновки, що треба буде покращити в роботі Держрезерву. Наприклад, у нас неоднократно бували ситуації, коли є запит на вивіз ресурсів в іншу область, ми готові відвантажуватись, але залізниця не подає вагонів. Або ж – залізниця подала вагони, але ми не можемо вантажити ресурси, бо зникла електрика.

На жаль, для всіх країн притаманно: державний резерв цікавий лише тоді, коли потрібно щось взяти. Коли є стабільний економічний розвиток, до резерву руки не доходять. Країни ЄС про свої стратегічні запаси згадали лише після масової міграції біженців з Близького Сходу, коли у великих кількостях знадобились намети та продовольство. Як правило, європейські уряди не створюють значних запасів, а покладаються на бізнес своїх країн. Тому мої колеги з країн ЄС говорять, що вони самі беруть приклад з України при закладенні стратегічних резервів.

У свою чергу, нам було б варто запозичити досвід Польщі. Наприклад, місцевий голова агентства держрезерву може діяти буквально за усним розпорядженням чи СМС-повідомленням прем’єр-міністра. Нам доводиться чекати декілька місяців, аби добитись від Кабміну дозволу на закупівлю або ж на списання матеріальних ресурсів. Наприклад, ми лише нещодавно змогли завершити утилізацію консервів, строк придатності яких сплив ще у 2010 році.

Як охоронятимуться запаси Держрезерву, зокрема продовольство, під час воєнного стану?

-За мирного часу наші 23 підприємства та організації охороняє відомча воєнізована охорона, під час воєнного стану об’єкти Держрезерву мають охороняти бійці Національної гвардії України. Сьогодні це уже відбувається. Останні три роки Служба безпеки України та інші силові структури провели безліч навчань на об’єктах Держрезерву: силовики намагались потрапити на наші склади як «диверсанти», але кожен раз їх успішно знешкоджувала наша охорона.

За 2014-2017 роки ми утричі збільшили прибутковість підприємств Держрезерву, зароблене інвестували в установку відеокамер, посилення периметрів охорони, мінімізацію залежності від зовнішніх поставок енергоресурсів та на збільшення зарплат працівників воєнізованої охорони. Як бачимо, це дало свій позитивний результат.

М'ясо. При 25 градусах нижче нуля може зберігатися кілька років. фото: А. Яремчук/ СЕГОДНЯ

Читайте також: Q&A: Основні правила зберігання насіння у господарствах