Вони сказали «БЗЗЗЗ!!»: як зробити бізнес на запиленні українськими джмелями

Богдан Мазницький, директор аграрно-дослідницької фундації «Жива країна»

Богдане, розкажіть як з’явилася ідея заробітку на джмелях?

- Дослідження у галузі ентомології ми почали у 2015 році з розробки та адаптації технології лабораторного вирощування джмелів. Слід зауважити, що це не є безпосередньо нашим ноу-хау – згідно відкритої офіційної статистики, у світі щорічно продається понад мільйон бджолосімей. Подібні технології з успіхом використовуються у Голландії, Великобританії, Іспанії, Словаччині, Канаді та США. Втім, закритий метод повного циклу продукування, а не лише дорощування джмелів досі у промислових масштабах в Україні не використовувався.

Тож ми побачили вільну «нішу» та привабливу перспективу і з когортою однодумців прийшли до ідеї створення  підприємства. Нашу ініціативу підтримав фонд культури та інновацій FUTURA - некомерційна організація, що створена для підтримки суспільно-значущих ініціатив. Наразі, ми залучили інвестиції та запустили проект “Жива країна” – створення ершого заводу та торгової марки українських джмелів-запилювачів. В 2016 році був побудований завод-лабораторія виробничою потужністю 6-10 тисяч джмелиних сімей на рік, нині готуємось до запуску другої черги, що дозволить вже з наступного року подвоїти потужності підприємства. 

Слід сказати, що процес роботи досить складний, так ми заснували компанію у 2015 році, але повноцінний сезон почали лише зараз. Два роки знадобилося аби якісно відпрацювати технологію. Річ у тім, що цикл життя джмелів складає півроку, тож аби переконатися, що ми можемо отримати життєздатне та ефективне покоління потрібен час. Необхідно було кілька разів отримати стійкий результат, на даний момент ми маємо вже 4-5-те покоління джмелів, які плідно працюють в українських господарствах.

Попит на таку кількість джмелів в Україні є?

- Так, перш ніж стартувати, ми провели моніторинг ринку, вивчали його об’єм та потенційні можливості. Господарства добре знають важливість запилення, і запропонувавши їм якісний вітчизняний продукт, ми зняли з них тягар пошуку джмелів, у тому числі й за кордоном. 

Зараз, у “високий” сезон, ми встигаємо задовільнити більшість заявок, а паралельно будуємо нову джмелярню, щоб надати джмелів більшій кількості охочих.

Читайте також: Ставка на техніку: навіщо власнику 500 га сім тракторів та два комбайни

Ви говорите, що стали першими, хто почав вирощувати джмелів в Україні. А що відбувалось у цій царині раніше? Де господарства брали джмелів для запилення?

- Ми перші зробили повний цикл, а вирощуванням джмелів в Україні займаються наші колеги по ринку, і займаються цим досить давно. Важко точно сказати, як розвиваються їхні проекти. Відомо, що одне з виробництв залишилося у Криму, інше працює в основному на власні потреби. Джмелів переважно імпортують в Україну світові виробники.

Які особливості технології, яку ви пропонуєте?

- Прогресивні аграрії уже давно зрозуміли, що потрібно керувати процесом запилення рослин, а не залежати від примх природи. Для деяких рослин це взагалі є визначальним фактором розвитку. Таке запилення набагато більш зручне та ефективне, аніж за допомогою спецпрепаратів або вручну. Так, наприклад, запилення джмелями використовують у майже 90% системних теплиць, зокрема і в Україні, а також для відкритого ґрунту – овочевих плантацій та садів. Якщо говорити про технологію просто, то ми вирощуємо джмелів інтенсивним способом, напрацьовуємо маточне поголів’я, із якого отримуємо джмелеві сім`ї.

Серед іншого, ми першими в Україні спільно із провідними науковими установами проводимо дослідження запилювальної активності джмелів. Оскільки без цього неможливий повноцінний прогноз ефективності запропонованої нами технології в рідних умовах. Минулого року проводили виробничі дослідження у господарствах на насадженнях малини – отримали збільшення врожаю ремонтантної малини на 20-30%.

У цьому році плануємо провести подібні досліди на гарбузах, яблуні, черешні, груші, сливі, вишні, а також, можливо, горіхах. Ми заміряємо літальну та запилювальну активність джмелів, враховуючи кількість осіб на гектар площі. Спираючись на дані з контрольних гектарів, порівнюємо отримані результати, в тому числі, за критеріями кількості плодів, їх ваги та якості.

Для яких культур запилення джмелями є найбільш доцільним?

- Спектр використання джмелів достатньо широкий – маємо відчутний ефект як для культур закритого ґрунту, так і відкритого. Втім, тут теж є свої особливості. Приміром, джмелі дуже добре працюють на томатах, проте при ціні помідорів з поля у 2 грн, чи буде доцільним вкладати у їх запилення? Напевне – ні, оскільки такі додаткові затрати не окупляться. Загалом, на нашу думку, джмелі можуть використовуватись на всіх овочевих та плодових культурах, вартість яких перевищує 20-40 грн за кілограм.

Читайте також: Макарони на вуха, або трохи про історію відомого всім продукту

Приміром, для лохини  джмелі є просто незамінним запилювачем, інакше ця культура не зможе дати пристойний результат урожайності, запилення бджолами працює набагато слабше. З економічної точки зору, висока ціна на лохину цілком виправдовує використання джмелиних сімей. На сьогодні усі системні господарства, які займаються вирощуванням цієї культури, замовляють джмелів. Також джмелі дуже важливі у насінництві – науково доведено, що джмелі проводять запилення настільки якісно, що у плоді формується більше насіння.

Як розрахувати кількість джмелів, що потребує господарство?  Скільки коштує вулик?

- Існує кілька методик розрахунку, у середньому ж більшості запилювальних культур потрібно від 5 до 12 вуликів джмелів на гектар площ. У відкритий ґрунт поставляється сім`я зі 100-120 осіб, а у закритий –  від 30 до 60 осіб. Сьогодні один вулик коштує 1500 грн. На цей час ми співпрацюємо із близько 100 господарствами по всій території України.

Показово, що джмелями цікавляться не лише великі господарства, яким ми постачаємо по 50-200 вуликів, а й локальні виробництва, приватні оранжереї. Приміром, сьогодні ми відправили вулик господарю, який має лише 600 кущів суниці садової. Хочу звернути увагу, що залежно від стадії розвитку рослин джмелів треба використовувати по-різному. Приміром, молода лохина потребує меншої кількості вуликів, аніж рослина віком чотири-п’ять років.

Які  найбільші складнощі при роботі із джмелями?

- У першу чергу, ми просимо повідомляти, якими препаратами господарі обробляють рослини. Багато інсектицидів і пестицидів несумісні із природними запилювачами – бджолами та джмелями. Інколи трапляються випадки, коли через неузгоджені обробки джмелі гинуть, адже господарі просто забувають вчасно перемістити вулики. Ще одна поширена проблема, що викликає хвилювання господарів: «У мене джмелі не літають».

Річ у тому, що запилювальна активність джмелів припадає на світанок – десь о 6-7 годині ранку, або ж на вечір – після 16 години. Спекотні години вони проводять у вулику. Тому досить часто господарі не можуть застати джмелів «за роботою». Один джміль за один виліт може відвідати до 1000 квітів. Тому, навіть якщо за 15-20 хвилин вилітає  10-15 комах, або якщо 3-4 джмеля працюють протягом години – це вже дуже добрий результат. Але деякі люди очікують, що вони будуть роїтися навколо рослин, і на кожній квітці буде сидіти по джмелю.

Які умови для джмелів є найоптимальнішими?

- Вони не люблять протягів, яскравого світла та перепадів температур. Крім того, дійсно можуть бути періоди, коли джмелі не літають – це може бути зумовлено стресом після перевезення, різким перепадом температур, сильним холодним вітром тощо. У таких випадках потрібно зачекати пару днів для адаптації комах, якщо ж активність не відновилася, замінити вулик.

Читайте також: Директор «НЕТАФІМ УКРАЇНА»: Аграрії більше цікавляться зрошенням нетрадиційних культур

Яким чином відбувається розміщення вуликів на площах господарств?

- Передусім наш науковий консультант дивиться план ділянки, її розташування, враховує щільність насаджень та специфіку рослин, а тоді розробляє алгоритм дій, згідно якого опилення відбуватиметься найбільш ефективно. Ми привозимо вулики безпосередньо на ділянку, а наші консультанти здійснюють постійний супровід господарств, вони відповідають на питання стільки, скільки існує потреба.

Скільки часу вулики знаходяться у господарстві, що далі зі джмелями?

- Джмелі працюють протягом 40-60 днів, потім починають з’являтися трутні і запилювальна активність падає. В такому випадку вулик утилізують.

У чому різниця між запиленням джмелями та бджолами?

- Різниця полягає в якості запилення. Джмелів у природі менше, але вони збирають пилок для свого розплоду, і на відміну від бджіл не запасають його на зиму. Вони мають більшу вагу, тому краще струшують і глибше проникають у квітку, загалом відвідують більшу кількість квіток, працюють в туман, при нижчих температурах. На сьогодні так званий брокеринг бджіл (встановлення вуликів із бджолами на замовлення) не дуже розвинений у нашій країні. Результати світових досліджень свідчать, що ідеальною комбінацією є сумісне встановлення на відкритому ґрунті вуликів з бджолами та джмелями.

Читайте також: Перевіряти по-новому: як запрацює нова система контролю тваринництва?

Зараз ми ведемо перспективні дослідження, які дозволять покращити запилення рослин не тільки за допомогою джмелів, а й інших видів комах. Впевнений, що за 2-3 роки ми вийдемо на ринок із комплексною послугою синергетичного запилення.

Ірина Глотова

фото: надане «Жива країна», Pixabay