Ставка на техніку: навіщо власнику 500 га сім тракторів та два комбайни

Голова ФГ «Фаворит-Агро Плюс» Олександр Циганенко про додаткові бізнес-можливості техніки та максимізацію прибутків господарства.

У ФГ «Фаворит-Агро Плюс» обробляють 500 га земли, але мають два комбайни, сім тракторів, декілька сівалок та оприскувачів. У цьому році придбали нову дискову борону, плуг, культиватор. Навіщо та які іще бізнес-підходи  можна втілити, щоб швидко отримати прибутки, Agravery.com розповів голова господарства  Олександр Циганенко.

Розкажіть,  чому ви вирішили зайнятись сільським господарством і з чого стартували?

- Мій  прихід у сільське господарство можна назвати долею, хоча все починалось не так оптимістично. Річ у тому, що у 18 років я втратив батьків, у спадок від них лишилась стара хата у селі. Оскільки розумів, що без знань справи не буде, то закінчив Хорольський агропромисловий коледж, а потім – Полтавську державну аграрну академію. За підтримки моєї тоді іще майбутньої дружини Наталі, відкрив  продуктовий магазин у селі Новачиха Хорольського району, який працює і сьогодні. Встиг спробувати себе у банківскій справі – працював у Києві, проте швидко відмовився від ідеї – просиджувати штани у офісі однозначно не моє. Так, повернувшись назад у село, розпочав працювати заготівельним молока для місцевого молокопереробного підприємства. 

Читайте також: Децентралізація через кооперацію, або як громада замінює державу

Мені дуже хотілось створювати щось на землі, ростити – ця мрія запала в душу. Від бабусі я отримав за заповітом три гектари паю у Хорольскому районі. На них, у 2010 році, я почав господарювати на землі. На заощаджені 300 тис грн купив строком на 5 років у лізинг перший комбайн. Решту грошей позичав у друзів, наймав техніку для обробітку, орендував паї у людей. Спочатку в обробітку було 26 гектарів, потім 70, далі більше. Зараз у під обробітком у моєму господарстві уже 500 га.

Як реагували  на вас, як на початкуючого фермера у селі? Чи багато було скептиків чи люди вам повірили відразу?

- Не скажу, що всі поставились до такого починання із захватом. Було різне – намагались задавити ініціативу, купували на території мого господарства корпоративні права та починали чинити супротив. Було неприємно – як чужинці розвивають справу на наших полях, то нічого, а як свої – то заздрять. Такі люди ладні віддати землю комусь, аби не підтримувати ініціативу. Їм байдуже, що нових робочих місць у селі не створюється і кошти не до місцевого бюджету не йдуть, а «пливуть» у столицю. Натомість, ми у господарстві своїми силами намагаємось все робити: і дороги ремонтувати, і розчищати взимку від снігу, і нашим пайовикам хліб продаємо зі знижкою. А от агрохолдинги про селян частіше за все,просто забувають.

На Полтавщині досить дорога земля, агрохолдинги буквально воюють за неї. Як витримуєте конкуренцію від них?

- Дійсно, конкуренція велика. Проте у мене, у Хорольському районі, найбільша орендна ставка – 10,5%, тоді як у інших підприємств лише 6%, тому люди зацікавлені йти до мене.  Як би  людей не  переманювали, але я ще на початку їх запевнив –  скільки б за пай не давали, я все одно платитиму більше.

Вдається дотримуватись цієї обіцянки? Адже ціна паїв щороку зростає, особливо, у контексті розмов про відкриття ринку землі.

- На сьогодні, дякувати  Богу, слова зі справою не розходяться. Звичайно, ціни на польові роботи, і витрати на паї ростуть, проте заощадити вдається завдяки грамотному підходу до господарювання. Найбільша економія – це більше вкласти у землю. Правильно і вчасно її обробити, купити оригінальне насіння та препарати, а не послуговуватись дженериками. Якщо порахувати можливі втрати урожаю, то економія на підробках цього точно не коштує. До того ж, дуже важлива  новітня техніка, вона дозволяє максимізувати ефективність роботи у полі, робити за один прохід декілька операцій – технічні «старці» цього не можуть, як ти його не ремонтуй та не удосконалюй.

Читайте також: Зелений газ: навіщо аграріям відправляти силос в топку

Що стосується ринку землі, то ставлюсь до цього негативно, підприємства  до цього абсолютно не готові. Якщо земля буде продаватись, то нам теж хочеться її купити, проте у нас за плечами місцеві люди, ми не маємо права кинути їх напризволяще. Продати – це найпростіше, а от утримати і примножити – тут виникає проблема. 

Які культури обрали для вирощування і чому?

- На початку експерементував із багатьма польовими культурами, проте останні сезони уже нічого не змінюю, остаточно зупинився на вирощуванні сої та кукурудзи. Вирощуємо їх по сівозміні, за американською технологією – це найбільш рентабельно. Соняшник принципово не сію, бо надто люблю землю і не хочу її виснажувати. Що стосується пшениці та ячменю, у нас не  настільки багато землі, щоб ними займатися, малі обсяги пшениці сьогодні купують неохоче. Що стосується урожайності, то сої отримуємо 35-40 ц/га, а кукурудзи –  до 140 ц/га.

Як ви співпрацювали з банками?

- Такому  невеликому господарству було дуже важко стартувати, зі  мною спочатку навіть у банках говорити не хотіли про кредит.  Першим нас продкредитував «Приват Банк», далі з’явилась кредитна історія і почали співпрацю із банками. Зараз  можемо взяти кредит без проблем, приміром, останій був досить вигідний під 17%, тоді як зараз 27-28% – це норма для банківського сектору, і це зрозуміло – занадто високі ризики. Звичайно, агрохолдингам у цьому плані значно легше, вони мають доступ до дешевих європейських кредитів, тоді як дрібним підприємствам туди зась.

Тим не менше, ми намагаємось постійно розвиватись, купуємо нову техніку. Зараз маємо два комбайни та два трактори марок  New Holland  та Case, 5 тракторів МТЗ, декілька сівалок  John Deere, декілька оприскувачів – як причепних, так і самохідних. У цьому році придбали нову дискову борону, плуг, культиватор – усі іноземного виробництва. На купівлю техніки витратили близько 7 млн. грн кредитних коштів. Також під сезон купили нову мобільну сушарку на 55 тонн, поставили нові ваги і навантажувач, будемо будувати цьогоріч нові склади для зерна.

Навіщо стільки техніки невеликому господарству?

 - Іще перед заснуванням власного господарства я добре усвідомлював, що лише  на  продажі польових культур постійно заробляти важко. Я пішов від зворотнього і побачив, що власна нова техніка дає додаткові переваги підприємству. Так, швидко обробивши свої поля, ви можете надавати послуги по обробітку грунту, посіву та збиранню врожаю і іншим підприємствам, зокрема і багатьох агрохолдингам. Це фактично додатковий повноцінний бізнес на базі свого ж підприємства. Ми забезпечили своє господарство надійною технікою, і, аби вона не простоювала, ми заватажуємо її у інших  підприємствах.

Читайте також: Рік чекають: чи виконав уряд свої обіцянки перед аграріями?

Хоча конкуренція велика, попит на ці послуги дійсно є, це вигідна справа, але все залежить від погодних умов. Є така приказка у сільському господарстві – один день рік годує.  Ми  працюємо у агрохолдингах по договорам підряду, і їм іноді простіше найняти нашу техніку і швидко посіяти за сприятливих умов, аніж перерозподіляти на це поле свою техніку і чекати, доки  вона зможе вийти у поле. Подекуди відстань між між підрозділами агрохолдинів може бути у 150 км, а це все час. Через своєчасний посів, вони так можуть отримати більший урожай, а ми – додаткові кошти. Що стосується вартості послуг, то ми не демпінгуємо –  залежно від виду та обсягу робіт це коштує 700-1000 грн/га, у конкурентів виграємо  завдяки мобільності, новизні техніки та своєчасності своїх робіт.  

Ви зараз досить фахово говорите про свою роботу, натомість  практичного досвіду у вас на початку не було. Чи не боялись ви що не зможете реалізувати свою ідею та не виплатите кредити? 

- Чесно кажучи, у мене були страхи, що я не зможу упоратись. Адже дуже багато стереотипів, що у власника агропідприємства має бути великий досвід за плечима.  Я і сам так думав спочатку, проте знання приходять із практикою. Бувало  різне  –  не розраховувались за послуги і за зерно.

Я ніколи не цурався спитати поради у інших фермерів із навколишніх господарств, навіть, якщо знав відповідь, все одно перепитував, аби впевнитись, що роблю все правильно. Зараз у мене у господарстві є гарний агроном, проте я знаю, що і коли він робить, можу прогнозувати результат. Тож я не з тих, хто боїться труднощів. Як на мене, агрономія та сільське господарство – це дуже творча сфера, поле – це картина, яку можна намалювати різними фарбами та отримати зовсім різний результат. Якщо людина не боїться ризикувати, йти ва-банк, то напевне може отримати дуже непогані результати.  

Читайте також: Кооперативні ватажки: як згуртувати людей навколо ідеї працювати разом

Що стосується кредитів на техніку, я взагалі не переживаю. Незважаючи на всі проблеми, ми жодного разу не робили просрочок за  кредитами,  та й працівникам за роботу платимо у строк.  Мені взагалі не зрозуміла позиція виживання у деяких господарів. Як  ви зможете заробити більше, якщо для цього  нічого не робите та не вкладаєте? 

Зараз багато господарств бідкаються, що не можуть утримати «на плаву» господарства через новації із ПДВ. Як ви на це реагуєте?

- Звичайно, хорошого у цій ситуації мало, але з іншого боку у нас, аграріїв, просто немає вибору. Потрібно підлаштовуватись під ті умови, які є. Це свого роду іспит на стійкість господарств, стимул більше працювати, експортувати продукції закордон.  

Плануєте  виходити на експорт самостійно?

- На сьогодні ми працюємо через трейдерів, бо такому господарству як наше важко вийти на зовнішні ринки самому  – не ті обсяги, та й потрібно мати досвід зовнішньоекономічної діяльності, аби не "попасти" на гроші.  

Зараз ви займаєтесь рослинництвом, а чи приглядаєтесь до інших галузей, приміром, тваринництва?

- У планах є тваринництво, але у державі дуже нестабільна політика у цій царині. Вкласти потрібно відразу і багато, а от чи дасть це прибуток – питання. Ціна, що на молоко, що на м'ясо, дуже нестабільна. Поголів'я наростиш, далі ціна обвалиться і все, залишишся ні з чим. Непогано сьогодні у птахівництві, тож, можливо, подумаємо у цьому напрямку.

Ірина Глотова 

фото: facebook Олесандра Циганенка



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама