Децентралізація через кооперацію, або як громада замінює державу

Напередодні травневих свят Україна матиме нову хвилю децентралізації в селах: 30 квітня мають пройти вибори у 47 новостворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). За словами віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, з 2014 року в Україні було створено 1700 ОТГ, які охоплюють понад 20% сільського населення України.

Нагадаймо, що з 2014 року в Україні селам поступово віддають все більше прав та обов’язків - більшої адміністративної та фінансової самостійності. Якщо до 2014 року на місцях лишалося тільки 30% зібраних податків, то тепер – 65%. Раніше до місцевих бюджетів відраховували 50% зібраного податку на доходи фізичних осіб, а тепер – 60%. Зібраний податок на нерухомість став лишатись повністю у розпорядженні місцевих громад. За ці ж останні три роки находження до місцевих бюджетів, говорить Зубко, виросли втричі, або ж до 142 мільярдів гривень. Більш того – на реалізацію інфраструктурних проектів у цьому році для ОТГ передбачили 1,5 мільярда гривень.

Читайте також: Жито для Європи: що стало з традиційною зерновою?

Урядовець запевняє, що зараз сільські громади мають достатньо фінансових інструментів від держави для свого розвитку. Але, за задумом авторів реформи децентралізації, надання більшої самостійності громадам має завдання створити нові робочі місця у населених пунктах,  а також сприяти розвитку інфраструктури громад. Зрештою, децентралізація має навчити громадян взаємодіяти між собою без посередництва обласної та центральної влади.

У чомусь допомогти досягти таких завдань береться і Мінрегіонрозвитку та його Фонд регіонального розвитку. Водночас, як наголошують експерти, доволі ефективним способом децентралізації та розвитку громад може стати  сільськогосподарська кооперація.

Хліб сьогоденний

Перше, з чим справді може допомогти аграрна кооперація розвиткові громад  – навчити селян спільно працювати та реалізовувати проекти з розвитку власних сіл.

Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу, наголошує, що утворення аграрного кооперативу означає не лише створення нової юридичної особи, а але й об`єднання громадян для розвитку власного села. Для розвитку власного кооперативу селяни мусять вчитись думати на перспективу, вчитись писати проекти розвитку своїх громад, аби залучити фінансування як і з обласного бюджету, так і із закордонних фондів. Зрештою, селяни так  вчаться  довіряти один одному та взаємодіяти між собою. «Децентралізація – це процес, який вимагає більшої ініціативи від громадян. І аграрна кооперація – найкращий інструмент навчити проявляти таку ініціативу», - переконаний Свереда.

Друге, з чим може допомогти сільськогосподарська кооперація у розвитку громад – створення додаткового джерела фінансування. Оскільки, однією з основних причин початку децентралізації був саме брак коштів в бюджеті.

Але переважною більшість в селах нема звідки взятися ані додатковим коштам, ані додатковим робочім місцям. Директор з питань розвитку Асоціації об`єднаних територіальних громад Ігор Абрам`юк говорить, що нині українські об`єднані територіальні громади у фінансовому плані «більш децентралізованіші», аніж аналогічні утворення в європейських країнах. Але це означає не лише свободу у розпорядженні коштами власних скарбниць, але й необхідність самостійно шукати джерела їх наповнення. Так аграрна кооперація, за словами Абрам`юка, для багатьох керівників ОТГ є одним з джерел вирішення фінансових проблем. СОКи можуть допомогти  у створенні нових робочих місць у селах, і таким чином підвищити рівень фінансової спроможності селян.

Читайте також: Рік чекають: чи виконав уряд свої обіцянки перед аграріями?

Цю тезу фахівця підтверджують самі учасники кооперативів як і в ОТГ, так ще не у децентралізованих селах. Як розповідає Василь Олексюк, очільник СОКу «Кринички», його село Котів, на Тернопільщині, навіть цьогоріч не планують приєднувати  до якоїсь з об’єднаних територіальних громад. Тому Олексюк та його односельці вирішили не чекати утворення громади, а самим почати працювати над добробутом свого села. У 2016 році вони вирішили створити кооператив з обробітку грунту аби мати можливість заробляти вдома, а не їздити на заробітки в Польщу. Поки що СОК не отримує прибутків, відповідно має статус неприбуткового. Тому працевлаштування жителів Котіва -  єдина проблема, яку може вирішити кооператив.

Голова села Заболотці, що на Львівщині, Марія Дискант розповідає, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Покрова», у 2011 році заснувало 50 жителів сіл Заболотці, а також Великі Переліски та Лугове. Так одразу зі старту вдалося створити робочі місця для жителів трьох сіл. Більш того – з часом кількість членів кооперативу збільшилась до 250 чоловік.  Так кооператив дає роботу жителям одразу всієї Заболотівської об’єднаної територіальної громади, до якої окрім Заболотців ще входять також 9 сіл.

Також коператив може допомогли селям збільшити власні прибутки, зменшуючи розходи. Як розповідає Євгенія Липовецька, голова Купинської сільради, СОК по обробітку грунту в їх селі дає змогу 31 члену цього кооперативу економити як мінімум 500 гривень при обробітку одного гектару.

Кооперація задля розвитку

Agravery.com вже описував історії сіл, які відродилися саме завдяки кооперації. Всі їхпоєднує одне - крім робочих місць вони робили життя в селі зручним та комфортним для існування.

По-третє, як каже Абрам`юк, аграрні кооперативи допомагають кооперативам і у розвитку власної інфраструктури. Йдеться не тільки про, наприклад, дороги, але й про інфраструктуру послуг.

Читайте також: Зелений газ: навіщо аграріям відправляти силос в топку

За словами Липовецької, цієї зими купинці за допомогою техніки свого кооперативу змогли самостійно впоратись з очисткою від снігу доріг, які ведуть до села. Більш того, за її словами, СОК «Купичанка» та сільрада цього року хочуть купити причіп до трактора, аби кооператив також став надавати селу послуги із вивозу сміття на сміттєзвалище.

Як наголошує Абрам`юк, аграрні кооперативи навіть інвестують у розвиток інфраструктури власних громад. Про це ж саме говорить і Наталія Хмиз, голова департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної адміністрації. За її словами, згаданий вище кооператив «Покрова» уже має вільні кошти, які може вкладати не тільки у розвиток власних виробничих потужностей. Тому СОК  зміг у 2015 році за власні кошти провести модернізацію вуличного освітлення у всіх селах Заболотівської громади. Також «Покрова» у 2016 році взяла участь у співфінансуванні мікропроектів з підвищення енергоефективності будівель лікарень та шкіл Заболотівської громади.

Іван Киричевський