Перевіряти по-новому: як запрацює нова система контролю тваринництва?

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів - №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Читайте також: Децентралізація через кооперацію, або як громада замінює державу

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України по Угоді про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до  заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

 

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затверджуватиме порядок відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних новацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також бійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Читайте також: Ставка на техніку: навіщо власнику 500 га сім тракторів та два комбайни

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, вони мають публікувати назву такого продукту та передбачувану територію його обігу.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Читайте також: Система запобіжників: литовський досвід відкриття ринку землі

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

До 2021 року перевіряти м’ясо на наявність глистів можуть і неакредитовані в Мінагрополітики лабораторії, у випадку, якщо Держпродспоживслужба засвідчить належну якість роботи таких установ.

 

Чи є підвох?

Попри велику кількість норм, яку передбачає цей законопроект, аграрії очікують виключно позитивного результату від його прийняття.

По-перше, прийняття такого законопроекту має нарешті навести лад у системі перевірок агровиробників. Виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко каже, що через безсистемну дерегуляцію систему перевірок агровиробників за останні декілька років було повністю викривлено. Виробники, які працюють на експорт, вимушені самі запрошувати інспекторів Держпродспоживслужби аби ті засвідчили належний рівень якості продукції. Виробники, які працюють виключно на внутрішній ринок, зараз фактично не перевіряються. Це дає змогу таким підприємствам безкарно порушувати правила безпечності продукції, що суттєво знижує собівартість продукції.

Тому прийняття законопроекту «Про державний контроль за якістю продукції»  потрібне хоча б тому, щоб «вирівняти» усіх виробників у системі контролю за якістю агропродукції.

По-друге, ухвалення документу зробить нарешті повноцінною роботу системи ХАССП в Україні. Про це говорить Оксана Юрченко,  віце-президент Асоціації свинарів України: «Так, цю систему формально запустив у дію закон №771, але без прийнятого законопроекту№0906 ніяка система контролю агропродукції взагалі не запрацює».

Читайте також: Заморожений цвіт: як вплине негода на врожай українських фруктів

По-третє, аграрії отримають чіткі «правила гри», за якими мають відбуватись перевірки. Про це каже аналітик Української аграрної конфедерації Микола Нікулін. Більш того, за словами експерта,   згаданий вище законопроект  пропонує таку реорганізацію системи контролю за якістю аграрної продукції, яка дозволить Дерпродспоживслужбі суттєво зекономити ресурси для перевірок, і направити їх, наприклад, на боротьбу з тією ж АЧС.

Єдиним ризиковим моментом, на думку Андрія Талами, першого заступник генерального директора ТЗОВ «Галичина-Захід», є право державного інспектора тимчасово припиняти виробництво. «Але ми ж говоримо про випадки, коли таке виробництво становить загрозу для життя та здоров’я людини або тварини, тому я не схильний драматизувати ситуацію», - каже управлінець.

Втім, на думку Талами, головне, що прийняття законопроекту «Про контроль над безпечністю харчових продуктів» позбавить аграріїв необхідності дотримуватись «великої кількості» підзаконних актів, і зведе всі «правила гри» в один зрозумілий документ.

Іван Киричевський

фото: nuft.edu.ua



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама