Реклама

Вологи немає, але ви тримайтеся: сім методів зберегти воду в грунті

Коментарі

0

Вологи нема в метровому шарі ґрунту, не вистачає й у 20-сантиметровому шарі. І що ж робити аграрію у цій ситуації? Свої міркування у ході конференції організованої компанією BASF висловив головний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Олександр Іващенко.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Для осіннього розвитку пшениця потребує приблизно 45 днів, за які вона має отримати 250−300 градусів ефективних температур при температурі +5 °C і вище, а також 20 мм вологи у шарі ґрунту 0−20 см. Але лише третина посівів в Україні знаходиться в нормальному стані. Що ж сталось з іншими, якщо для початкового розвитку багато вологи непотрібно, а зима була досить м’якою? От тут постає питання попередників. Соняшник, соя, кукурудза. Звісно, є і кращі, але про них мова наразі не йде, там і з озимою пшеницею зараз усе гаразд. А от під цими попередниками вологи немає, вони використали усе, а дощів не було, вони випали лише у жовтні. Тому, весною посіви вийшли слабими, що додатково погіршується ще й малою кількістю запасів вологи в ґрунті, адже зима нас опадами не балувала. Тож, що робити для того, аби зберегти ту вологу, що є?

Читайте також: Школа агрономів: як ефективно підживлювати озиму пшеницю, не збільшуючи норми внесення

1. Зупинити вітер. Необхідно зменшити швидкість вітру над полем, який його просто висушує. Це можна зробити за рахунок лісосмуг. А що ми наразі із лісосмугами робимо? Без коментарів.

2. Переглянути підхід до обробітку. Багато в чому посуха є результатом неправильної роботи самих аграріїв, хоча, є й природний вплив. Ефективність засвоєння опадів ґрунтом зменшується, якщо згадати про щілювання, чизелювання, контурну сівбу та інше. Також не треба забувати, що в структурі посівів має бути не більше 32% широкорядних культур, а тепер порахуйте, скільки у вашому господарстві площ займають соняшник, соя, кукурудза та інші широкорядні культури?

3. Збережіть наявну вологу. Необхідно зменшити до мінімуму кількість проходів по полю, аби не відбувалось пересушування ґрунту. Максимально зменшити використання агрегатів що перевертають пласт ґрунту, аби не втрачати вологу. Найбільш доцільно використовувати культиватори з різними лапами, в залежності від умов поля. Також не треба затягувати строки проведення робіт. Чим швидше робиться робота, тим менше витрати вологи. Втім, при виборі часу посіву необхідно орієнтуватись на температуру навколишнього середовища. І чим швидше буде проведено посів при оптимальних умовах — тим краще.

Читайте також: Тримаються в тіні: як працює та що продає чорний ринок сільгоспкультур

4. Підживлення озимих потрібно проводити мінімальними нормами. Краще послідовно, в декілька прийомів внести необхідну кількість поживних речовин з інтервалом у 20 днів. Адже ми не знаємо, яка буде погода та скільки буде опадів, тому не варто створювати високих концентрацій діючих речовин добрив у верхньому шарі ґрунту за умов обмеженої кількості вологи, аби не посилювати дію посухи на рослини. Бо вже історія має приклади невдалого застосування добрив, яке призвело до загибелі посівів. У 2002 році в Україні була морозна зима і посіви вимерзли. Лише на Півдні зберіглось 10 тисяч гектарів еліти, яку необхідно було зберегти, аби використати для насіння, бо навіть сіяти не було чого, не кажучи вже про продовольче чи фуражне зерно. Ну і поступає команда, підживити та захистити і загалом зробити усе якомога краще. Підкормили і пшениця всохла. Був скандал на усю країну. Мені передали зразки на аналіз і я почав розбиратись. Питаю, хлопці, а скільки було вологи в ґрунті? На що мені відповідають, що якщо в метровому шарі було 40 мм, то це ще й добре. Ну, а підкормили щедро, десь чотири центнери селітри внесли сівалкою в землю. В результаті ця гігроскопічна селітра увібрала в себе ті невеликі запаси вологи і пшениці нічого не залишилось. Це значно посилило ефект посухи. Після чого внесення засобів захисту довершило діло. А пшеницю просто треба було не чіпати до хорошого дощу. І потім з вологою можна було б вже давати підживлення. Тому із добривами треба бути обережним.

Рідкі добрива варто вносити в розумних нормах, а бажано також у мінімальних, адже висока концентрація рідких добрив прискорює фізіологічне старіння листя та їх відмирання. А ми ж вносимо добрива не для того, аби листя відмирало, а для того, аби навпаки покращувались ростові процеси. Тому краще дати більше води і менше діючої речовини та зберегти фізіологічну молодість листа, аби він працював, чим його припалити.

Читайте також: Василь Мартюк: Через складний бухоблік та вимоги державної фіскальної служби селяни неохоче беруться за власний бізнес

6. Також необхідно переглянути стратегію захисту рослин. Наприклад, у разі нестачі вологи в ґрунті краще відмовитись від ґрунтових гербіцидів та перейти на використання препаратів, які використовуються по вегетації. Адже ґрунтові препарати можуть бути неефективними.

7. Ну і останнє - це по можливості відмовитись від посіву тих культур, які потребують багато вологи, хоча цією порадою мабуть ніхто не скористається, адже необхідно відмовитись від вирощування соняшнику та сої.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама