Реклама

Василь Мартюк: Через складний бухоблік та вимоги державної фіскальної служби селяни неохоче беруться за власний бізнес

Малому аграрному бізнесу важко вижити в умовах високої конкурентності. Саме тому українські господарі та фермери вже кілька років об’єднуються в кооперативи, щоб збільшити свої прибутки та зменшити витрати на вирощування. Про результати кооперативного руху на Західній Україні та майбутні кооперативні проекти Agravery.com поговорив з керівником соціально-інвестиційного відділу “Контінентал Фармерз Груп” Василем Мартюком.

автор Agravery.com

Ви вже протягом трьох років організовуєте кооперативи. Як змінилася ситуація з кооперативним рухом в Україні? Чи стали українці більш схильні до кооперації?

- Довіра до кооперативів зросла. Не скажу, що кардинально, але там, де кооперативи вже є, люди бачать, що це не радянський колгосп, а зовсім інший підхід до діяльності. Кожен працює на своїй ділянці, працює на себе, а кооператив - це інституційний інструмент, що їх обслуговує. І дає додаткові переваги, які дозволяють зекономити при вирощуванні, наприклад, більший прибуток при реалізації, бо продаєте більшу товарну партію. Також  це економія при спільній закупівлі ЗЗР, добрив. Ну і плюс це навчання, досвід, обмін інформацією, можливість отримати підтримку з державних програм. Скажімо, програма підтримки від нашої компанії, різні грантові проекти.

Ваша компанія розвивала кооперативний рух і при попередніх власниках, і зараз. Скільки кооперативів вже підтримала “Контінентал Фармерз Груп” і в яких сферах?

- Загалом наша компанія підтримала створення та діяльність 30 кооперативів в п’яти областях. Найбільше кооперативів було підтримано в Тернопільській області, зараз вона вийшла на друге місце в Україні по кількості кооперативів. Пріоритетні галузі кооперації для нас - це нішеві напрямки, які створюють велику кількість робочих місць у селах нашої присутності. Це ягідництво, овочівництво, бджолярство. Нагадаю, що перший кооператив, який ми підтримали чотири роки тому, це ягідний СОК “Файна поляна”, де два роки тому почали будувати цех для заморозки, а в цьому році продовжують розширення. Вони є таким собі флагманом ягідної кооперації і, відповідно, інші кооперативи на них рівняються і теж планують будівництво своїх цехів і не лише по заморозці, а й по сушці ягід. У Шумському районі Тернопільської області є прогресивний СОК “Ягідний лан Шумщини”, у Дунаєвському районі Хмельницької - “Малиновий рай”. Серед пасічних кооперативів зазначу СОК “Бджолиний край” в Підгаєцькому районі Тернопільської області. Цей кооператив хоче створити пасічницький центр з можливістю відкачки меду, виготовлення вощини, проведення аналізів меду, бджолопродукції  та надання інших послуг для пасічників.

В деяких регіонах також добре розвивається напрямок молочної кооперації. Серед наших проектів, на жаль, багато таких немає, можу назвати хіба що СОК «Людвищанська перлина» (Шумський район), які працюють над створенням власної сироварні та СОК «Добрі Ґазди» (Глибоцький р-н, Чернівецької області), які уже збудували сироварню за підтримки європейського проекту та частково нашої підтримки.

На реалізацію яких проектів надали кошти останнім часом?

- Минулого року двом кооперативам перераховано по 200 тис грн на поворотній основі: СОК “Ягідному лану Шумщини” на створення цеху по сушці лікарських трав і переробки овочів і СОК “Людвищанській перлині” на створення цеху з переробки молока. Цей кооператив початково вироблятиме м’які сири. Зараз вони проводять ремонт у приміщені та докупляють обладнання, щоб відкрити цех. У цьому році вони мають почати власне виробництво сирів. Спочатку молоко будуть частково віддавати на переробку, а частково на реалізацію. У планах повністю переробляти своє молоко і залучати інших виробників.

Які проекти ще плануєте реалізувати?

- Ми хочемо залучити до співпраці управління освіти і провести навчання у ряді шкіл для старшокласників та учнів середньої школи (7-9 клас) з основ кооперації. Хочемо розповісти їм про правильне вирощування овочевої групи, зокрема моркви і буряку. Плануємо укласти такі собі трьохсторонні «мотиваційні» договори «Батьки – Дитина - Контінентал», де батьки беруть на себе зобов’язання підготувати для дитини невеличку грядку. Дитина ж бере на себе відповідальність, що посадить, буде поливати та доглядати моркву і буряк за нашими рекомендаціями. А ми на себе берем зобов’язання, що дамо насіння, добрива та усі необхідні інструкції. Потім ми проведемо невеликий конкурс між усіма учасниками і той, хто збере найкращий врожай, отримає призи та нагороди. Вирощена продукція залишається дітям та їх сім’ям. Ми хочемо, щоб таким чином у певній мірі навіть батьки навчилися вирощувати овочі відповідно до сучасних технологій та отримували кращі врожаї.

Проходити це все буде в селах, де ми присутні. Уже попередньо зі школами ведуться перемовини, визначаємо, в яких саме будемо робити цей проект. Потім проведемо ряд семінарів, на яких охочі діти зголосяться, і тоді вже почнеться сама реалізація проекту. Поки що спробуємо пілотно запустити в кількох районах, подивимося, які будуть результати. Якщо результати будуть позитивні, то відповідно вже на наступний рік охопимо всі інші області. На стадії обговорення також літній аграрний табір, в якому ми розкажемо про заготівлю лікарських трав, дикоросів і як на цьому можна покращити сімейний бюджет для дітей.

фото: slovo.org.ua

“Контінентал Фармерз Груп” надає кошти кооперативам для закупівлі техніки тощо. На яких умовах надаються кошти?

- Гроші надаються на конкурсній основі. Попередні роки ми надавали допомогу кооперативам на початковому етапі в межах 100 тис грн. на безповоротній основі. Зараз же хочемо від цієї практики відійти і закцентувати увагу саме на коштах на поворотній основі, але з більшою сумою (наприклад, 200 тис грн). Гроші надаються хоч і без жодних відсотків, але терміном на два роки, щоб люди зрозуміли, що кооператив – це інструмент для їх бізнесу і вони мають заробляти кошти, тому мають розробляли бізнес-план, за яким вони мають вийти в прибутковість протягом двох років.

Читайте також: Гайд по вибору системи зрошення: кому що потрібно?
А з якими проблемами доводиться зараз зіштовхуватися?

- Створені кооперативи бояться бухгалтерського обліку, який для них видається досить складним. В значній мірі це і є правда. Тому візьмемо, скажімо, закупівлю чи реалізацію продукції: учасники кооперативу домовилися, що їм треба 10 тон добрива, скинулись коштами і купили за готівку. Тобто є проблема з рівнем належного бухгалтерського обліку, юридичними питаннями, оскільки наше законодавство не є досконалим. Є багато спірних питань, скажімо, з розумінням неприбуткового статусу СОК державною фіскальною службою, що не завжди дозволяє повністю працювати кооперативам в правовому полі і СОКи вимушені реєструватись платниками єдиного податку чи на загальну систему оподаткування.

Щоб допомогти вирішити цю та багато інших проблем дрібних фермерів та кооперативів, нами було підтримано створення у 2017 році Кооперативного об’єднання СОКів «Файні Ґазди» та Тернопільскої Аграрної Дорадчої Служби (ТАДС) у 2018 році. Зараз ці структури надають консультативні послуги, збирають проблемні питання, комунікують з цього приводу із Міністерством, ДФС та іншими державними структурами і лобіюють розвиток кооперації не лише в області, а загалом в Україні.

Які проекти з навчання чи обміном досвідом вже реалізував “Контінентал фармерз груп”?

- Найперше, з чого ми починаємо при організації кооперативу, це навчання і отримання базових знань з кооперації для зацікавлених осіб. Ми розповідаємо про основні принципи кооперації, іноземні та українські вдалі проекти, практичний досвід інших діючих кооперативів. Також організовуємо поїздки на профільні підприємства або кооперативи для перейняття досвіду. Якщо ми хочемо організувати пасічний кооператив, найкраще не якийсь семінар провести, а повезти в кооператив, який вже цим займається, має обладнання, надає послуги, щоб наочно показати переваги. Учасники кооперативу мають самі поспілкувалися з такими ж одноосібниками та фермерами, які один чи два роки тому створили СОК і от зараз мають уже конкретні переваги переваги. Цього року ми вже організували кілька поїздок на Рівненщину та їздили в Кривий Ріг на найбільшу виставку з бджільництва.

Ви згадували про створення кооперативом “Бджолиний край” концепції пасічницького центру. Що це за концепція? Чи розробили її вже?

- На даний момент вона на стадії розробки. Є певне бачення створення такого собі регіонального освітнього, дослідницького та водночас виробничого центру, який вони планують подавати на грантові проекти, адже бюджет кілька мільйонів. У центрі будуть відбуватися різні навчання та підвищення кваліфікації для пасічників. Можливо буде лабораторія, в якій можна буде провести аналіз меду, пилку та іншої бджолиної продукції. Також буде встановлене обладнання, яке надаватиме послуги для учасників цього кооперативу, наприклад, виготовлення вощини, штучне запліднення маток, відкачка меду тощо.

Що загалом зупиняє українців від кооперації?

- Найбільшою проблемою, на мою думку, зараз все ж таки є значна міграція людей, які готові почати власну справу, адже багато хто виїхав за кордон. Тих, хто залишився і хоче працювати, чи тих, хто вже повернувся, треба “спіймати”, щоб поспілкуватися і переконати почати власну справу. Ще один обмежуючий фактор - складне питання бухгалтерського обліку, реєстрації, вимоги державної фіскальної служби. Є багато юридичних питань, що здаються дуже складними пересічній людині, яка з цим не стикалася. Через це дуже часто відпадає бажання братись за цю справу. Саме тому дуже важливий розвиток дорадництва, дорадчих служб, які б надавали фахові консультації, забезпечували супровід на початковому етапі (скажімо 1-3 роки), допомогли вийти на якісь показники і потім пустили у вільне плавання.

Чи відчуваєте підтримку з боку держави? Чим вона може ще допомогти в реалізації проектів?

- Останні два роки підтримка держави в напрямку кооперації посилилася і в цьому році ця тенденція теж зберігається. У кооперативів є можливість отримати до трьох мільйонів гривень на часткову компенсацію вартості обладнання. Минулого року ми зверталися з питанням того, що в Україні немає обладнання для бджільництва чи обмежений перелік обладнання для переробки ягідної та овочевої продукції українського виробництва. Цього року прислухалися до наших пропозицій і відтепер кооперативам можна буде придбати обладнання іноземного виробництва, якого не виготовляють в Україні. Як уже згадував, дуже важливий консультаційний супровід для новостворених кооперативів, тому державна підтримка дорадчих служб теж має відіграти значну роль у розвитку кооперативного руху. Важливо не зупинятись у забезпеченні стабільної підтримку нішевої кооперації, яка створює велику кількість робочих місць, якщо звісно хочемо отримати комплексний розвиток сільських територій, поруч із великими аграрними компаніями. Компанія «Контінентал» це розуміє, тому продовжуємо працювати у цьому напрямку та закликає долучитись до цього процесу і інші соціально-відповідальні підприємства.

Читайте також: Школа агрономів: як ефективно підживлювати озиму пшеницю, не збільшуючи норми внесення



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама