Віктор Щербачук: Тонну органічного цукру ми продаємо по 47 тисяч гривень

Які культури найлегше вирощувати як органічні, а які приносять найбільший прибуток, про це в інтерв'ю для Agravery.com розповів Віктор Щербачук, керівник ТОВ «Дедденс Агро», ТОВ «Ріттер Біо Агро» та ТОВ «Кунівське».

журналіст Agravery.com

Сьогодні в Україні менше 1% від всіх земель с/г призначення зайняті під виробництвом органічної продукції. Загальна площа «органіки» становить понад 300 тисяч гектарів, з них 5500 га знаходяться у власності Віктора Щербачука, керівника ТОВ «Дедденс Агро», ТОВ «Ріттер Біо Агро» та ТОВ «Кунівське». Діяльність підприємств спрямована на вирощування органічних культур, закупівлю органічної продукції та здійснення експорту в держави ЄС.

Цей рік видався в Україні не простим для агросектору. Що найбільше вплинуло на ваше господарство?

— Коливання курсу гривні вдарило по нас найболючіше. Виробники органіки взагалі дуже сильно відчули валютні коливання. Минулий рік ми посіяли, коли курс гривні падав, потім підняли заробітні плати, а продали товар, коли гривня зросла по відношенню до долара. В результаті на курсових коливаннях ми недоотримали 20 мільйонів гривень прибутку. Тому вважаю, що держава повинна дбати про своїх виробників та вчасно вживати заходи регулювання на ринку.

На аграрному ринку праці сьогодні не вистачає кваліфікованих робітників. Яка у вас ситуація з кадрами?

— Згоден, більш того в Україні галузь органічного виробництва досі нерозвинена — менше 1% земель с/г призначення задіяні у виробництві органіки. Разом з цим, процес в нас трудомісткий. За весь минулий сезон на підприємствах працювали понад 500 чоловік. На кадрах не економимо, якщо хтось витрачає більше на ЗЗР, то ми витрачаєм кошти на зарплату. Тому із села, де розташовані основні площі, працюють у нас від 100 до 200 чоловік. Вчасно виплачуємо заробітну плату, і всі задоволені. Не беремо на роботу непорядних людей, тих, у кого «рука липка» та тих, хто не любить органічне виробництво, бо останнє - це філософія. У нас на підприємстві вже є спрацьована команда, людям навіть не треба говорити, що робити — всі добре знають свою роботу. З кадрами проблем не маємо, звільняються лише з особистих причин, наприклад, хтось переїжджає.

Читайте також: Кадри на карантині: як не зупинити роботу агропідприємств в умовах пандемії

Зараз в Україну повернулись сотні тисяч заробітчан, може ринок праці поповниться цікавими кадрами для вас?

— За кордоном люди сильно змінюються. Буває, людина приходить і відразу питає про заробітну плату. Я дякую та відмовляю. Перш ніж отримувати гроші, потрібно показати, на що ти здатен. Маю розуміти, що саме людина вміє, чи не ледача вона, чи зможе влитися у колектив? Тому не можу відразу назвати зарплатню, потрібен час, щоб подивитись. А згодом, якщо працівник нам підходить, то плачу більше. В нас працюють люди, яким подобається колектив, кажуть, ми знаємо, що ви один за одного горою стоїте, тому я хочу у вашій команді працювати. На наших підприємствах середня заробітна плата становить 13−14 тисяч гривень.

Ваші підприємства займаються виробництвом органічних овочів, цукру, зернових, сої. Яка культура доставляє найбільше турбот?

— Найважчий у виробництві - органічний цукровий буряк. Він же і найдорожчий. Ми першими в Україні стали вирощувати цю культуру, і робити органічний цукор. Але на цей рік ми її навіть не посіяли. Через коливання курсу валют, в нас не вистачає обігових коштів. Якщо ми сьогодні засіємо 200−250 гектарів буряком, то вже на початку літа тільки на заробітну плату потрібно буде близько 15 млн гривень. Собівартість органічного цукрового буряка близько 3 тисяч євро на один гектар. А прибуток з нього залежить від погоди та ще десятків факторів. Наприклад, в минулому році ми його двічі пересівали через проблеми з буряковим довгоносиком. Як тільки з’являються сходи, шкідник його відразу весь з'їдає. Без пестицидів та іншої хімії - органіка дуже смакує шкідникам. І не один біологічний препарат, який нам привозили, не вбиває його. Дуже багато виробників органічної продукції намагались вирощувати цю культуру, і ні у кого не вийшло. Але ми експериментували, спочатку вирощували органічний цукровий буряк собі у збиток, а потім в нас вийшло. Ми отримуємо з гектару 550 центнерів.

Скільки потрібно отримати врожаю, щоб вийти на собівартість виробництва органічного цукрового буряку?

— Щоб покрити собівартість виробництва цукрового буряку, врожайність має бути 400−550 ц/га. Дохід можна отримати, якщо віддати свою партію на переробку на цукровий завод. Ми так і робимо. Ми співпрацюємо із Гнідавським цукровим заводом, він єдиний, хто погодився на виробництво органічного цукру з нашого буряку. Але це теж трудомісткий та затратний процес: спершу цукровий буряк треба відмити два рази — гарячою, а потім холодною водою. На час виробництва органічного цукру завод більше нікого не приймає. Це все дорого коштує, щоб на годину зупинити завод, як ми, потрібно більше ста тисяч гривень. Тонну органічного цукру ми продаємо по 47 тисяч гривень. Для порівняння, конвенційний коштує 14 тисяч гривень. Традиційний робити легше: там витрат менше, а буряку збирають по 700−800 центрів з гектару. Але в нас є одна особливість: органічний цукровий буряк має кращу масу та структуру, а коли на заводі з нього виробляють цукор, то він не дає піну взагалі, на відміну від звичайного цукрового буряку. Бо немає хімії, все природньо.

фото: facebook ТОВ «Дедденс Агро»

Тоді, яка культура найлегша, а яка найприбутковіша?

— Вирощувати органічний овес найлегше: посіяв, провів декілька культивацій від бур'янів, чекаєш на перше листя, і обробляєш біологічними ЗЗР. Це просто робиться та дуже швидко. А найприбутковішими є культури з високим вмістом протеїну — соя, соняшник. Але найприбутковіша це соя. В Європі дуже мало виробляється органічного протеїну. Тому він користується попитом. В Європу органічну сою поставляють багато країн, але вони не конкуренти українській сої - наша найкраща, тому на ній в нас найвища маржа.

Читайте також: Соєво-ріпаковий зашморг: коли чекати на повернення ПДВ при експорті олійних?

Яка йде націнка на органічну сою?

— В залежності від виду сертифікації, буде залежати ваш дохід. Наприклад, соя, на яку є сертифікація Bio Suisse, буде на 40 євро дорожчою, ніж соя із сертифікатом EU Regulation. Кошерна органічна соя буде коштувати на 100−150 євро дорожче, її можна відправити до Ізраїлю. Минулого року ми робили цукор із кошерною сертифікацією.

Яку сертифікацією проходите ви?

— В нас Organic standard, він найкраще контролює якість органічного виробництва. В Україні працюють латвійські, швейцарські, італійські, американські органи сертифікації, але як такого контролю вони не виконують. Самий серйозний це «Organic standard». Вони по 5−10 разів приїжджають, перевіряють весь ланцюг виробництва — все згідно договору.

У Херсоні, наприклад, дуже багато «липових» виробників органіки, їх сертифікують латвійські органи сертифікації. А в них не такий прискіпливий контроль. Ті обробляють пестицидами, які через два-три тижні вивітрюється, а їм дають сертифікат. Тут повинна держава втручатись, щоб дійсно був контроль. Я вирощую по-справжньому органічну продукцію, і в мене собівартість вища, а ті хто «халтурять», витрачають менше. Тому умови повинні бути рівні. В Європі за порушення передбачені значні санкції: від штрафу — до кримінальної відповідальності.

фото: facebook ТОВ «Дедденс Агро»

Яких кроків ще не вистачає від уряду?

— В ЄС затвердили програму, за якою до 2030 року 30% с/г земель мають бути сертифіковані як органічні. Для цього вони допомагають фермерам, йде дотація у 600 євро на один гектар, в Австрії збільшили цей показник до 1000 євро. А в нас нуль. Українські органічні виробники будуть працювати у нерівних умовах із європейськими колегами.

Ви не думали розвивати інші напрямки доходу, наприклад, зелений туризм?

— Є на думці, ми навіть хотіли запустити цей напрямок ще на початку виробництва. А потім було вже ніколи: купили тваринницьку ферму у Куніві, почали її підіймати. У розвиток ми вкладаємо власні гроші, тому все робимо поступово. Через це в нас немає і переробки. Починали у 2013 році, постійно збільшували органічні землі. Зараз наші потужності дозволяють обробляти 8−10 тисяч гектарів, і це наша ціль. Коли ми візьмемо цей бар'єр, тоді вийдемо на переробку. В органіці все залежить від об'єму: кожен процес має під собою сертифікацію. Коли в тебе мало гектарів землі, в тебе більші витрати, а роботи так само, і навпаки.

Читайте також: Сервіс на карантині, або особливості ремонту с/г техніки

Може використовуєте програми дотацій від держави, наприклад, на техніку?

— Ці програми розраховані тільки на вітчизняну техніку, а вона нам не підходить. Ми розуміємо, що треба підтримувати вітчизняного виробника. Але органіка не дає часу на ремонт, коли в тебе щось зламалось. В нас один день — це вже мінус у прибутку. Не отримати дохід через погоду — це одне, а якщо ще й самому робити помилки, то це вже дорого коштує. Тоді вже не буде сенсу займатись органічним виробництвом.

фото: visti.rovno.ua

Інтерв'ю провів Ігор Герасименко



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама